Іван Вовчок – Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь



Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь,
Ця тітка вічно п’яна від рясних дощів,
Які немов солоні сльози від старих відносин,
Що ностальгічно роз’їдають закутки душі.

От не люблю її, ненавиджу цю осінь.
Мій перший вірш про неї буде ось такий,
Хорошого я тут не скажу мабуть зовсім,
Аж жовтий колір через неї став бридким.

У всіх у голові лиш чай та в’яле листя,
Хоч теплим чаєм не зігріти Вам душі,
Мости, що мимоволі всеж зійшлися.
Та Вам кохання не повернуть ці вірші…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Не хлібом єдиним жива людина.
Ви зараз читаєте: Іван Вовчок – Мабуть, один лиш я ще не писав про осінь