Кацай Олексій – Нічні метелики

Мов монстр предковічний
Місто спить
А в його нутрощах
Поплямлена очиськами юрма
А чи розквяцяна
Обличчями пітьма
Вивчає вулочок нудних
Нудотні мудрощі
В кавернометрії
Невігластва
Луни
Несамовито
Зрадивши
Свої дитячі сни
І сиві зорі на проміння спершись костури
Кудись уходять
Шкутильгаючи
І враз
Лишився чвирк
З плаского чорнопростору
Й дав з нього чосу час
Нема розрад ні в поті ні в польоті
Проте
І танцюристи в ланцюгах
І співаки із кляпами у роті
Долають жах
Бо ще метелики
Яким з крилець пилок здмухнуло
Нічні метелики
З міжгалактичних крес
Летять збираючи
Із брам дахів та мурів
По крихті
Світло
Вимерлих небес.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Богдан ігор антонич різдво аналіз.
Ви зараз читаєте: Кацай Олексій – Нічні метелики
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.