Катастрофа

Related posts:

1. Юрій Андрухович – Лемберзька катастрофа “дня 14 липня 1826 року прийшла подія, що потрясла цілим Львовом: Стара ратушева вежа пополудні зарисувалася й о годині чверть на сему Вечором з великим тріскотом завалилася. Наперед вже опорожнено Ринок з людей, але все-таки у звалищах погиб трубач, двох жовнірів і Кількох робітників”. І. Крип’якевич “Історичні проходи по Львові” З отого дня суремного, як […]...
2. Твір на тему: Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель (У чому я вбачаю власний внесок у поліпшення екологічної ситуації) … Нарешті настала весна. Я радісно зустрічаю першу траву, що, мов курчатко, продзьобується крізь ще холодну землю. Очі мимоволі вихоплюють у небі пташиний політ, наче танок, і довго-довго стежать за ними. Я знаю: ще трохи – і навколишній світ буквально вибухне буянням весни! Трепетно й ніжно зазеленіють кущі й дерева, кольоровими краплинами розсиплються по землі […]...
3. Володимир Дрозд – Катастрофа Дрозд Володимир КАТАСТРОФА Роман НІЧ Про що б там не пліткували, мені приємно: я знав про Івана Кириловича більше, ніж уся Терехівка. Ніскільки тим не пишаюся, не одурюю себе – воля випадку. Загатний потребував слухачів і надибав мене. Свого часу серед терехівської інтелігенції було модно теревенити про вроджене акторство Івана. Але хто з нас не […]...
4. Олесь Бердник – Катастрофа ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ ТИСЯЧІ ВІКІВ НОВЕ ЗАВДАННЯ Я ще й досі не можу отямитися. Те, що трапилося, потрясло мене, зруйнувало звичні уявлення, сколихнуло свідомість до найтаємніших глибин. Закони часу полетіли шкереберть. В кілька останніх днів спресувалося стільки подій і вражень, що їх вистачило б на мільйони років. Саме так – я не перебільшую! Почав діяти глибинний […]...
5. Іван Франко – “Ось спить дитя, невинний ангел чистий… “ Ось спить дитя, невинний ангел чистий. Смієсь у сні – се ангел з ним іграє… Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий Розплившися, манить його й щезає. І сон отсей нестертий, віковистий В душі його по собі слід лишає: З дитячих снів той ангел променистий Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає. […]...
6. Власта Власенко – Я прийду коли місяць стемниться Я прийду коли місяць стемниться, Коли зірка травою стелиться, Не перегини бартку – вломиться.. За мене мій ангел молиться, До мене мій ангел хилиться, Помолиться – не помилиться, Як я стану в тебе під хатою Може мальвою, може мятою І дивитимусь в скло, як в очі.. Ти прокинешся серед ночі – Чорний ворон плете волосся.. […]...
7. Твір на тему: Землі загрожує екологічна катастрофа (2 варіант) На сьогодні в Україні склалася неблагополучна екологічна ситуація. Складається враження, що нашій владі взагалі байдужа ця Проблема. Ніхто не звертає уваги на довкілля. Хоча, звісно, не все залежить від влади. Екологічна чистота, екологічна стабільність залежать певною мірою як від кожної людини зокрема, так і від усієї нації загалом, адже ми самі несемо величезну відповідальність за […]...
8. Твір на тему: Землі загрожує екологічна катастрофа (1 варіант) Людина та природа. Промовляю ці слова й відразу відчуваю, як щось стислося у грудях… Дуже болісно чомусь стає від усвідомлення того, наскільки люди занедбали землю, віддали її на поталу всім можливим “шкідникам” – атомним станціям, підступним нітратам, бездушним заводам тощо. Куди не кинеш оком – скрізь бачиш виснажені поля, зруйновані будинки по селах та містах, […]...
9. Герасим’юк Василь – Кроки на смерековім помості Орестові Новаківському Стережіться, щоб ви не погордували Ні одним із малих сих, бо їх ангели у небі Видять лице Отця мого, що на небі. (Мтв. 18:10) Кроки на смерековім помості. Звуки темні й теплі – як рілля. В сутінках прийшли до мене гості. Не сказали: Хто і звідкіля. Ось один – найстарший – ликом дивен: […]...
10. Микола Вінграновський – Пророк З Пушкіна Духовним присмерком жахливим Гнітився я, йдучи один. І з Серафимом шестикрилим Зустрівся в плинності годин. Ступили крок, ступили другий, І наші погляди сплелись. І я упав. Жалі і туги До нього з серця потяглись. На глум, на сором, на огуддя, Ввіп’явшись в груддя кам’яне, Я рік йому: “Брехав я людям, Тож покарай тепер […]...
11. Юрій Андрухович – Нічна зміна Закіптюжений ангел живе у друкарні, Наче промінь стрибає в дівочі люстерка, На губах залишає цілунки безкарні – Безшелесний, мов тінь, і липкий, мов цукерка. А за вікнами вечір, десята година, Але ясно, як вдень, бо п’ятнадцяте червня. І любовна жага, аж якась голубина, Засвітилась на площі, як відкрита харчевня. І зібралось на дощ, і цвітуть […]...
12. Олена довганюк – Навіщо ти в моїм житті скажи? Навіщо ти в моїм житті скажи? Зруйнував мої прозорі міражі, І відсутність показав мені межі, І чому я вся тепер в тобі, скажи? Чому я п’янію від твоїх очей? І мені не треба жодної з речей. Я в тобі, а ти в мені шукаєш край, Вчорашній день в собі на дні шукай. Загубила я давно […]...
13. Леся Українка – На вічну пам’ять листочкові Ой палка ти була, моя пісне! Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар. Хтіла я тебе в серці сховати, Та було моє серденько тісне, Ой палка ти була, моя пісне! Так, була моя пісня палка. Вислухала товаришка спів, Мов троянда, уся паленіла, І сльоза в неї […]...
14. Пробач за все що я зробила Пробач за все що я зробила, За те що тебе я полюбила, Пробач за сором і страждання, За те, що ти моє кохання. Роблю я боляче… Чому сама не знаю, Але кохаю я тебе, кохаю. Повір мені, що можу я змінитись. Повір і в те, що буду я тебе любити. Ти повітря моє, і я […]...
15. Дмитро Загул – Отчизно дорога! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на скелях, на грудях твоїх, Змучене серце спочине, І поллється безжурний сміх, Щирий такий, без причини? Ти снишся мені уві сні, Розкішна, зелена колиско, І часом здається мені, Що ти осьде, що близько. І здається тоді, […]...
16. Аня Тет – Вік. Рік. Місяць. Неділя Вік. Рік. Місяць. Неділя. День. Година. Хвилина. Мить. Відлік пішов… У твоїх силах Не загубитися! Хай розум не спить.. Зліпи себе так, щоб зостатись – ескізом Твори на повну! З глибин черпай.. Будь не як всі! .. Будь одним “із”.. Ми тут недовго..Твій час вже збігає.....
17. Наталія Пиж – Ти пішов Ти пішов кудись у далечінь, Ти пішов і не спитав у мене. І злетіла в синю височінь Та любов, якої вже не треба. Ти пішов, не оглянувся ні на мить, Не вернувсь ні на одну хвилину. Птаха щастя піднімалась у блакить, Птаха горя опускалась у долину. Ти пішов дорогою кудись, Залишив мене одну єдину. І […]...
18. Леся Українка – досвітні огні Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! Від мене сон милий тіка… Навколо темнота тяжка, Навколо все спить, як в могилі. Розкинула темная ніч свої чари, Налинули […]...
19. Павло Мовчан – Розчерк На вістрі голки, На вершку страждання – Солодка болість: помиливсь!.. А ти за мене помолись, – Розчарування! Краплину музики – в журбу, Ще не допиту з чари трунку, Коли махнув на боротьбу І погасив огонь цілунків. Один метелик Тонкокрилий На товсті губи притуливсь: – Ой, помиливсь, – і зшерх униз, А підвестись тепер несила… Березно […]...
20. Ангел кохання Чому на серці знову туга, Коли немає поруч вас? В житті у мене ви єдині, Не уявляю я життя без вас. Коли уперше я побачив вас То очі мої засліпила Прекрасна і незаймана краса Що сяяла в будену сіру днину. Невже на всіиі є така краса, Що здатна розум полонити? Яка красива й сонячна вона […]...
21. Вірш – Ангел Я знаю – ти ангел, що дивиться в небо. Сумуєш, мабуть, за минулим, еге ж? Навіщо це ти без причин і потреби Спустився в провалля з високих небес? Тепер ти гуляєш твердим і бездушним асфальтом Замість м’якої, з Едемського саду, трави. І зимно у руки, у тіло, у пальці – В яснім піднебессі немає такої […]...
22. Олесь Гончар – В бункері Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – ні ну-ну. Правда, є вже переправи, Але ж трохи не з руки До Полтави з-за Морави З-за цієї, брат, ріки. За столом саме в неділю Я покинув молоду, Так не встигши і весілля Відгуляти до […]...
23. Тарас Шевченко – Ой гляну я, подивлюся Ой гляну я, подивлюся На той степ, на поле; Чи не дасть бог милосердий Хоть на старість волі. Пішов би я в Україну, Пішов би додому, Там би мене привітали, Зраділи б старому, Там би я спочив хоч мало, Молившися богу, Там би я… Та шкода й гадки, Не буде нічого. Як же його у […]...
24. Злодій – Симоненко Василь Дядька затримали чи впіймали – Дядька в сільраду ескортували. Дядька повчали і докоряли: “Як вам, дядьку, не ай-ай-ай Красти на полі свій урожай! У кого ви крали? Ви крали в себе. Це ж просто сором красти свій труд”. Дядько понуро тім’я теребив І смакував махру. Дядько кліпав товстими віями, Важко дивитись в очі ганьби, Важко […]...
25. Віктор Забіла – Ох, коли б хто знав, як тяжко Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я дівчиноньку, І мене дівчина. \”Дуже люблю\”, – побожилась, Да лиха година, Що я такий безталанний На світ уродився: І сам бідний, і з бідною Вірно полюбився! Що ж тепер мені осталось: Плакать да нудиться Або […]...
26. Твір на тему: Чого не забороняє закон, те забороняє зробити сором Як на мене, то юридичні документи хоч як важливі, та не можуть врахувати всього. Адже смисл існування законів у тому, щоб регулювати правові відносини в суспільстві. І для таких цілей юридичні закони й слугують. Та ніхто не скасовував законів моральних, і саме ними ми керуємось у щоденному житті. Існує думка про те, що юридичні закони […]...
27. Василь Стус – Вхопився обома руками Вхопився обома руками За хвилю: винеси мене! Вже безпорадному, важка мені Душа, бо, зігнута, не гнеться Вже далі спина, бо тепер Мені одна лиш смерть – за друга, Бо вже ні друга, ані крука, Бо ані ворога тепер. Тягни мене, бо упаду, Замало альпініст, замало Назнав біду: хист замало Мене провадить по сліду. Вхопився обома […]...
28. Елизавета Замана – Ти пішов від мене до іншої Ти пішов від мене до іншої Обіймати її коліна, Цілувати вуста німі, З нею грітися біля каміна. У тебе постійно нові коханки Та ця б’є усі відомі рекорди. Тобі подобаються її холодні ранки І монотонні сумні акорди… Тепер твоя нова королева Радіє поливаючи нас дощем, Що не день, то мелодійна злива, Мов пісня “океану” чи […]...
29. Герасим’юк Василь – На весіллі Малий у вишитій сорочці, Він заглядав під всі столи. Гонорний був, бо старші хлопці Уперше в хованки взяли. Та надійшла найбільша радість: Настала і його пора, Бо випало йому ховатись. Йому – ховатись! Гра є гра. Малий у тлумі многолюднім Тихцем прокрався до музик І заховався там за бубном – О, він облюбував тайник! Музика […]...
30. Павло Мовчан – “Година припливу до скроней шаленої крові… “ Година припливу до скроней шаленої крові, Година безглуздя, година конання з кохання, Коли ти крізь серце пронизуєш голку метрову І кров витискаєш крізь рану Під тиском кричання. Розбито об камінь не кулю шкляну, А святе покладання: Стрімку спорудити крайнеба заобрійну вежу, Щоб, стрівши світання на сході, Край ночі чекати смеркання, Аби порипати удвох у небесне […]...
31. Дмитро Павличко – “Буває така розмова… “ Буває така розмова, Що ув’язнює, наче кліть. Темрява розумова, Як бескид, міцна стоїть. Буває таке мовчання Несподіване і страшне, Що тільки вибух ридання Від смерті рятує мене. Буває така година, Коли повертає глузд Моєму життю єдина Усмішка милих уст....
32. Похвала – Глазовий Павло – Ахи! – гукнув старий павук, Уздрівши юну муху. – Ти так гудеш, що кожен звук, Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти – як перлина, як топаз, Ти – як іскрина синя.. А муха – дзись! […]...
33. Тарас Шевченко – Варнак Тиняючи на чужині Понад Елеком, стрів я діда Вельми старого. Наш земляк І недомучений варнак Старий той був. Та у неділю Якось у полі ми зострілись Та й забалакались. Старий Згадав свою Волинь святую І волю-долю молодую, Свою бувальщину. І ми В траві за валом посідали, І розмовляли, сповідались Один другому. “довгий вік! – Старий […]...
34. Дмитро Загул – два світи – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я бачив далеко країни (Ганяли мене по фронтах) – У вихрах війни і руїни Забув я свій рідний дах. Палали вогні повстання – Поїхав і я на панів… А потім – воля настала (діду! чого посумнів?). […]...
35. Дмитро Павличко – Прометей Смерть із Москви летить, джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади на рідне листя І серце власне зупини; Тепер з вогню ти маєш вийстя, Як голос Бога з купини. Тепер ти вже не ціль на горах Для радіо-ракетних лез, Ти – кров свята, що з гір […]...
36. Семенко Михайль – Море Я сьогодні був коло моря Купався й почуваю що прохолонув. От не хватало ще горя – А чому ж здорові Цехмистрюк і Рибаков? Година була безнадійно похмура. Вітер з Японії, море брикалось бурун’ами. Чомусь уявлялось, як розбивають мури І подобалось, як море кепкувало над нами. Ходили ходили втрьох по жовтому шосе – Скільки тут каміння […]...
37. Леся Українка – На пам’ять 31 іюля 1895 року Тепер прощай! Хто знає, чи надовго. Миг може, хутко будем походжати По горах київських та по гаях волинських, А може, поки зійдемося знову, Води багато утече з річок І сліз з людських очей. Хто теє знає? Колись я думала для тебе на прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами уквітчати навколо, Немов гільце весільне, […]...
38. По-особливому особливий По-особливому особливий, в міру геніальний. Мало коли щасливий, частіш за все брутальний. Не живе як усі, не кожен підхід має. Що таких як він не буде, тепер точно знає. Перш за все, що варто зараз згадати, Що якщо захоче, то буде мати. Ніколи не здається, собі ціну знає. Хоч він і не ангел, та крила […]...
39. Леся Українка – Кассандра (3) Покій Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють. Андромаха тче великий білий плат, обходячи навколо високі кросна. Андромаха (до рабинь) Підіть на браму ви, Левк Е й Хріз Е, Іди й ти, Айтро; по черзі вертайтесь, Поглянувши на бій і розпитавшись, Про Гектора мені звістки приносьте. Рабині виходять. Клімена (стара рабиня) Чому ти, […]...
40. Хочу пригорнутися до тебе Хочу пригорнутися до тебе, Ти – моя мила, ніжна, дорога… Я для тебе зірву сонце з неба, Для мене ти зірка золота. Поцілую я тебе вустами, Доторкнусь до твоєї руки. Я кохаю тебе до нестями І це триватиме вічність, роки… Я тобою живу, бо ти – ангел! Ти мене розумієш завжди. І коли зустрічаюсь з […]...