Катерина Феб – Себто, вічність беззмістовна, себто, хімія

Себто, вічність беззмістовна, себто, хімія.
Себто, Всесвіт може бути і безмежним,
Але зміст його в телевізійних вежах,
І канали передач свідомістю обмежені.

Бо кують із ботексу та підривають недоліком кальцію,
Бо ж із силікону творять новий доконаний стержень –
Стержень Всесвіту – людину без обмежень,
Без бажань і, себто, наукових звершень.

Себто, кажеш ти, що зірка спалиться,
І колись посиплеться на скронях штукатурка…
З обличчя вже буде не шовк, не шкіра – шкурка,
І закипить на кухнях кавова старезна

турка.

Ти ж, людина сьогодення, тактовна і до біса толерантна
Поки твої губи моїх не торкнулись повік.
Я ще чомусь вірю, що тебе цікавить твій чоловік,
Та демонів моїх ти перебрала на п’янкість втіх.

Що ж, так мається, так тривожиться по суботах
У турботах, що падуть на дно біологічної пущі…
Твоя атмосферність буде, як дотик цілющий,
Як дотик від світу до душ, й карий погляд –
… пекучий, палючий.

І змінюючи темп голосу із тембром, вигукуючи імена,
Ти розумієш, що твій шлях від мене прокладається до однієї палати,
А ти за ті відчуття готова кидати палити й убивати,
Очікувати повний місять і чекати відплати
… стократно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему чіпка -злочинець.
Ви зараз читаєте: Катерина Феб – Себто, вічність беззмістовна, себто, хімія
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.