Катя Батушан – Ти підеш далі, розсієш тумани і мряку

Related posts:

1. Катя Батушан – Кожний спогад шукає свого притулку Кожний спогад шукає свого притулку Десь поміж сторінок твого існування. Пам`ять – це щось на зразок маніяка в нічному провулку. Завжди будь готовий до згвалтування. Можна тримати в руці бойового кастета, Можна, врешті-решт, не виходити із кімнати. Вони все рівно тебе шукатимуть, де б ти Не був, примушуючи згадати Кожне слово, звук, затаврований дотик, Все, […]...
2. Можливо підеш Можливо підеш, зоставиш пожежу в душі, Одягнеш на плечі відбиток вечірньої драми. Тоді я забуду, як пишуться білі вірші… Тоді я забуду, як можна звучати словами… Можливо підеш… та я не відпущу тебе, Не впущу у серце своє цю фатальну розлуку, Тебе не вкраде, у мене тепер не вкраде Злорадна весна позоставить собі свою муку. […]...
3. Леся Українка – “далі, все далі! он латані ниви… “ Далі, все далі! он латані ниви, Наче плахти, навкруги розляглись; Потім укрили все хмари ті сиві Душного диму, з очей скрився ліс, Гори веселі й зелені долини Згинули раптом, як любії сни; Ще за годину, і ще за хвилину Будуть далеко, далеко вони!.. Щастя колишнього хвилі злотисті Час так швидкий пожира, мов огонь, – Гинуть […]...
4. Солов’їні далі, далі солов’їні… – Сосюра Володимир Солов’їні далі, далі солов’їні… Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. На гіллі рясному цвіт, немов сніжинки. Знову серце б’ється молодо і дзвінко. Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю! Кращого не знаю, далі мої сині, Як весну стрічати на моїй Вкраїні. У росі фіалки, ріки у […]...
5. Людмила Лєгостаєва – Якщо ти завтра підеш на війну Якщо ти завтра підеш на війну, Я, попри все, піду с тобою поруч, Думки страшні й жахи я прожену, Нехай моя в пригоді буде поміч. Якщо стріляти будеш ворогів, Я мовчки подаватиму патрони, Зціпивши зуби, проковтнувши гнів, Разом долати легше перепони. Якщо навколо йтиме справжній бій, Я піт тобі втиратиму, мій сокіл, Де ти – […]...
6. Іван Франко – “І ти підеш убитою дорогов… “ І ти підеш убитою дорогов, Котрою день в день тисячі ідуть! І ти пониження й неволі путь Пройдеш, як другі, до кінця самого. Тепер ти ще боронишся, небого, Ще молодою кров’ю жили б’ють І свіжі думи сили додають, Та швидко опору не стане твого. В глиб звільна втягне тя багно гниле І в кров усіми […]...
7. Леся Українка – “далі, далі від душного міста!” Далі, далі від душного міста! Серце прагне буять на просторі! Бачу здалека, – хвиля іскриста Грає вільно по синьому морі. Тож сповнилось мені те бажання, – Подались ми на море хутенько, І по хвилях морських погуляння Почала ми в неділю раненько. А у тую неділеньку рано Сине море чудово так грає, Його сонечко пестить кохано, […]...
8. Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої […]...
9. Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” (3 варіант) Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни переповнює душу […]...
10. Юлія Алейнікова – Ми будемо жити далі, друже Ми будемо жити далі, друже, У кожного власний куточок щастя. І ти, чужий і вдавано байдужий, Для мене лишишся таким же прекрасним. Ми будемо жити далі. Тихо, Буденно, неначе ми ледь знайомі. Короткі розмови з нервовим сміхом, Непрохані спогади як судоми. Ми будемо жити далі. В темпі, Змінимо думку, місця й партнерів. З тобою бувало […]...
11. Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” (1 варіант) Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра пише з […]...
12. Вірш Василя Голобородька – А нам би не ходити далі А нам би не ходити далі, Де стежки під назвою : щоб заблудився. Зараз вони рівні й гладенькі – коч котися – А далі ховаються під широке листя трав. Або виведе на кручу перед проваллям і щезне, Бо далі стежка під назвою : щоб не повернувся....
13. Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” (2 варіант) Наш земляк Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево в 1898 році. Ліризм з широким громадським звучанням є характерною рисою творчості поета. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який відстояв в боях свою честь і незалежність, і натхненна праця трудової родини, і її особисте життя з його радощами і болем. У […]...
14. Катя Гуйван – Ти знаєш Ти знаєш… То я роблю перший ковток тої кави, Яку ти готуєш собі по обіді Коли прокидаєшся. Не те, що би ради забави… Формальності… Справи… Та я не вагаюся… Мені так смачніше… І світ зупиняється Щоб дати можливість мені відчувати нас ближче… Ти знаєш… То я там у нашому ліжку “вивчаю” бульварні романи Коли ти […]...
15. Вірш Миколи Руденка – Що ж далі? Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися на світ, Мов він тобі вже не належить. І що змінити в ньому слід – Уже від тебе не залежить. Живи, як той, що вже помер – Не на землі, а на орбіті. Байдужно споглядай […]...
16. Катя Гуйван – Ти ніколи не питаєш мене Ти ніколи не питаєш мене, Але я Хочу… Варити ту довбану каву Саме тому Тобі а не цьому “котромусь”, що спить сьогодні поряд. Хочу… Вилікуватися від безсоння Тобою І зав*язати з “тимчасовими психотропними”. Хочу… Кохати Тебе і кохатися з Тобою, Бо не пам*ятаю, як то… коли Взаємно… Хочу… Мати силу тримати Тебе долонями Напханими світлом […]...
17. Олесь Гончар – Мене війна веде все далі Мене війна веде все далі Просторами чужих земель. Де й наші птиці не літали, Іду, мов давній менестрель. Я вірю в пісню, як в молитву, І смерть, здається, на війні Щадить мене в найтяжчих битвах За… недоспівані пісні. Коли при спалахах заграви Вночі, ввірвавшися у дзот, Я дістаю із-за халяви З піснями вольними блокнот І […]...
18. Катя Гуйван – котрастний душ – контрастні почуття Котрастний душ – контрастні почуття. Міцні цигарки і пляшки горілки. Мене не забере бешкетна білка!!! Мене і так пошарпує життя… Бо я Тебе… без Тебе я не Я!!! Без Тебе світ зачовганий, німий, Що випирається долонями у очі. І я немов в пеленах позолочі Невбачу краю, коли скажеш “стій”, Бо Ти заводиш тим, що знову […]...
19. Весняний вечір. Молоді тумани… – Стус Василь Весняний вечір. Молоді тумани. Неон проспектів. Туга ліхтарів. – Я так тебе любила, мій коханий. – Пробач мене – я так тебе любив. І срібляться озерами долини, Шовковий шепт пригашених калюж, Мені ти все життя, немов дружина, Мені ти все життя, неначе муж. – А пам’ятаєш? – добре пам’ятаю. – А не забув? Чи не […]...
20. Аліна Заверткіна – Все буде просто, легко і без драми Все буде просто, легко і без драми. Переживеш. І я переживу. Накину куртку – і чимдуж до мами. Підеш у клуб – і приведеш нову. Щось вип’єте, вам стане дуже тепло. Відкриєш вікна. Липень. Спека. Ніч. Я мамі розповім про своє пекло, А ще, про те, що я для тебе – річ… Прокинетесь. Підеш завариш […]...
21. Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
22. Катя Гуйван – Вдихати дим і видихати відчай Вдихати дим і видихати відчай, Блокуючи все в пачку сигарет. Цей світ для мене більше не секрет. Цей світ – лише перегук протиріччя… Скажи, де ми? І доки ми – не ми Подекуди ліковані брехнею?! Цей злочин. Ця стаття… І за статтею Лиш грати і підкуплені кати… Скажи, де час?! де продана мета, Що ще […]...
23. Анастасія Кравець – далі – деталі Далі – деталі, Щастя надалі! Долі – вуалі Слів! Дози неврози, Внутрішні грози Метаморфози Днів!...
24. Іван Андрусяк – чого мені далі чекати жінки і вода Чого мені далі чекати жінки і вода Піски і дерева в руці череватого будди І тихий коханець покірно іде по слідах Цитуючи коло за колом лукаві талмуди І день вимиває розморені шпальти млина Гартоване мливо розсовує в білі тераси І глина неначе дружина покірна й сумна Чужі кораблі вимальовує з іконостасу Чому я тоді забуваю […]...
25. Катя Гуйван – Я Тебе малював ____________________________________д. В. Я Тебе малював, Як малюють заплакані очі У уяві своїй Образ ніжний, жіночий. Образ той, що сполохує Вінця до дна в чаші ночі. Я тебе малював – Ніби світ обійняв, Бо світились тоді у Тобі верховенства пророчі. Ти була ніби марево зірване З пагонів снів журавлиних, Що росою напилися жадібно похабцем з літом. […]...
26. Катя Гуйван – Засинати в обіймах Твоїх Засинати в обіймах Твоїх… Чи буває щось справді ніжніше? Ще ніжніше, ніж всі мої вірші, Що Тобі я кидаю до ніг?! Цілувати долоні Твої І в собі зачинятись від світу, Щоби раптом Тебе не згубити Й заховати від поглядів злих… Прокидатися в магії снів І реальність на двох поділити… Більше поглядів не попелити Обійнявшись під […]...
27. Христина Головко – у мене до Вас – тумани У мене до Вас – тумани У мене до Вас – гроза Ми граємо в піжмурки з Вами? Вас, не втомила ця гра? У мене до Вас – тумани У мене до Вас – темнота Ми граємо в літо із Вами? Насправді між нами зима? У мене до Вас – тумани У мене до Вас […]...
28. Катя Гуйван – Вистигло ліжко після Тебе Вистигло ліжко після Тебе. Я сягаю руками неба. Чи без Тебе мені щось треба? Я не знаю. Бо я без Тебе. Синім маревом очі плутались. Так, між нами: усе минається… Що ж для вічності залишається? Щоб “невидимі” в душу втрутились?! Нам без вірності виживається… Але… Хтось з НАС трахається, хтось кохається… Липень 2013р. автор: Катя […]...
29. Катя Гуйван – Сиджу й напиваюся правдою тиші Сиджу й напиваюся правдою тиші. Ці ночі дешеві без сну інадії. Та дівчинка Надя – Вмирає остання. Незаймана Віра – давно не незаймана. А Люба? З когорти, що зникли без імені. Всі вікна вже вимиті І навстіж відчинені. Ти чуєш?! Прости мені Що я не та… перша… Що я не остання. Я – безпосередня… . […]...
30. Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися… “ Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися, Поле і гай у серпанки тонкі повилися, Марево біле покрило і річку, й сагу, Вітер з полудня несе без кінця ту югу. Світло сліпить, та не грає веселе проміння, Вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння. Так у розлуці з тобою кохання моє Світить і смутить, буяє й […]...
31. Катя Гуйван – долоні в долоні Долоні в долоні Упали натомленим димом Опалого листя. Мені би порвати цю відстань Навмисно І впасти Тобі на порозі СвітАнковим інеєм, Холодними хвилями, Зимними, Срібними І щось шепотіти про правду І вічність опісля, Як вдариться погляд об скелі обіймів пекучих, Що зробить цю осінь Тобі і мені невагомою. Ти будь мені комою До біса вагомою, […]...
32. Катя Гуйван – Пронизливим вітром Пронизливим вітром В обійми Твої упасти І щастя украдене зовсім У когось не красти А просто і легко забрати собі як належне… Бо Ти – моє щастя! Бо Ти мені треба! І значення снів Вже не зовсім правдиві і щирі Бо сьогодні мені Як ніколи вдихається вільно. У затягнутім вирі Ми з Тобою незримі. Ми […]...
33. Катя Грушовська – Якщо ти якось додому повернешся Якщо ти якось додому повернешся І побачиш її заплакану Відчуєш як тісно насправді стіни стискають простір Як відчай цілує Вбиває в її устах пелюстки макові Якщо все і дійсно так Обійми її просто Якщо вона довго кричатиме Хапатиме кисень легенями А потім зламає хребти іще ненародженим вашим “завтра” Усе зруйнує Її птахи все одно збиватимуть […]...
34. Катя Гуйван – Шукай мене у стінах переходів Шукай мене у стінах переходів, В мовчанні людних площ і вітражів. Бо треба, щоб Ти просто зрозумів, Що все до Тебе – то лише свобода Аби могти знайти Тебе без слів. Аби могти відкрити усі двері І зняти вікна із віконних рам, І знати, що Ти є не на папері, Не у постелі, як з […]...
35. Катя Гуйван – Воюй в мені дешевими цигарками Воюй в мені дешевими цигарками. Світанками. Коханками. Останками Завітреного “дядька джека” В склянці. Чугунними думками рано вранці, Чого мені не так, якби хотілося… Чи ми то МИ? Чи щось між нас розбилося, Потріпаною кішкою майнуло 13-го в п’ятницю. Сяйнула Холодна пристрасть кінчиками вій… Не плачу я. Так думати не смій… Я просто в перемовах застережень… […]...
36. Катя Гуйван – Сьогодні всі Сьогодні всі Без вийнятку курці Дешевих, непояснених емоцій. Бо в кожнім тілі, як на тій сороці Із мультика, Навішані разці Сережок, біжутерій на шнурку… І купа Недолугих наворотів У формах шмаття Й засобах звязку. Як добре, що я більше не курю. Серпень 2013р....
37. До брата – Сосюра Володимир На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
38. Грушовська Катя – А де ж ти був Останнього разу ми бачилися за тисячу років до нашої ери Тоді ще спліталися з вічністю наші пальці долоні вуста Тоді ще дихалося терпко літалось високо жилось химерно З ключиць живиця Не можеш спати – рахуй до ста Не можеш рухатись не можеш бачити – тоді кричи На плечах згарища у вухах повені в повітрі тихо […]...
39. Катя Гуйван – Не пий з щербатих чашок Не пий з щербатих чашок. Не дивись у розбите дзеркало. Там Я. Не шукай срібні обручки на правих безіменних, І не озирайся в натовпі. Там теж Я. Не цілуй чужих в зап’ястя І не виловлюй дим “ментолових”, Бо це в мені. Не підходь до краю даху, Порушуючи мій простір. Я ж там… Не шукай Моїх […]...
40. Катя Гуйван – В душі пахне м’ятою В душі пахне м’ятою. В думках все обірвано… Ми були невільними… Ми стали невірними… Тепер все за гратами… В душі пахне м’ятою… Нам більше не байдуже На сказані видумки… Думки – то є вигуки… А ми – швидше, вибрики… Все сказане – вигідно… Несказане – байдуже… В очах синя плутанка… В руках – тільки дотики… […]...