Катя Гуйван – Ти ніколи не питаєш мене

Related posts:

1. Катя Гуйван – Тримай мене, коли я на межі Тримай мене, коли я на межі Безумства, Що пов’язане з Тобою. Тримай мене! А то я упаду. Я зникну, спопелюся, Пропаду Без рук Твоїх, Без нашого “сьогодні”. Тримай мене! На щастя чи біду Я вірю в НАС Ще більше ніж у Тебе. Минає час. Думки ідуть в “запас”. Стабільно лиш одне: Чи Моє Небо Ще […]...
2. Катя Гуйван – Я Тебе малював ____________________________________д. В. Я Тебе малював, Як малюють заплакані очі У уяві своїй Образ ніжний, жіночий. Образ той, що сполохує Вінця до дна в чаші ночі. Я тебе малював – Ніби світ обійняв, Бо світились тоді у Тобі верховенства пророчі. Ти була ніби марево зірване З пагонів снів журавлиних, Що росою напилися жадібно похабцем з літом. […]...
3. Катя Гуйван – Шукай мене у стінах переходів Шукай мене у стінах переходів, В мовчанні людних площ і вітражів. Бо треба, щоб Ти просто зрозумів, Що все до Тебе – то лише свобода Аби могти знайти Тебе без слів. Аби могти відкрити усі двері І зняти вікна із віконних рам, І знати, що Ти є не на папері, Не у постелі, як з […]...
4. Катя Гуйван – Розчинятися в грішному місті Розчинятися в грішному місті І бродити по вулицях киснем, І дешевими недопарфумами, Чадним димом цигарок підкурених. І Тебе обіймати опісля, Як замовкнуть останні генделики А в них клерки і їхні портфелики Попакуються в свої машинки, Що не кинули ані копійки На ковточок чого-будь для бармена Врахувавши, що це буде правильно… А пізніше хтось вступиться парами, […]...
5. За що люблю – питаєш ти мене За що люблю – питаєш ти мене А я не знаю, що сказати Бо люблю не за щось, а всю тебе. Люблю я твої карі оченятка, Якими дивишся на мене. Люблю усмішку бездоганну Яку даруєш ти мені. Люблю твій голосочок чути Яким я насолоджуюсь щодня. Люблю я твої губки цілувати, Люблю в тобі усе…...
6. Катя Гуйван – котрастний душ – контрастні почуття Котрастний душ – контрастні почуття. Міцні цигарки і пляшки горілки. Мене не забере бешкетна білка!!! Мене і так пошарпує життя… Бо я Тебе… без Тебе я не Я!!! Без Тебе світ зачовганий, німий, Що випирається долонями у очі. І я немов в пеленах позолочі Невбачу краю, коли скажеш “стій”, Бо Ти заводиш тим, що знову […]...
7. Катя Гуйван – Випалюй мене смолоскипами Випалюй мене смолоскипами Безмовними, Безликими. Гарячими іскрами хмелю, На чорній шовковій постелі. Глуши всі думки мої криками, Закривши за відчаєм двері. Вимірюй мене лабіринтами Забутими, Холодними. Що в Тобі шукають лиш виходи, Заклавши гранітом всі входи, Що зводяться до Твоїх цвинтарів, В яких Ти покоїш розмови, Що стали Тобі болем істини. Вічністю… Викреслюй мене порізами […]...
8. Катя Гуйван – Пронизливим вітром Пронизливим вітром В обійми Твої упасти І щастя украдене зовсім У когось не красти А просто і легко забрати собі як належне… Бо Ти – моє щастя! Бо Ти мені треба! І значення снів Вже не зовсім правдиві і щирі Бо сьогодні мені Як ніколи вдихається вільно. У затягнутім вирі Ми з Тобою незримі. Ми […]...
9. Катя Гуйван – Ловити зорі змерзлими долонями Ловити зорі змерзлими долонями Десь на даху дев’ятого… Забутого. Я знаю скільки було непочутого. Нам би на мить так солодко заснути би В обіймах один одного… Та боляче Ми шумимо собі чужими скронями. Маршрутками. Думками. Перемовами… Аби забути, що ми були хворими Руками перемов осінніх сутичок І дотиками ніжності. Розлючено Воює чайник в опустілих кухнях. […]...
10. Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Якби мені на мить в Твої долоні, На долю віку, чи на чтверть хвилини… Не знати і не відати провини За те, щоб цілувати Твої скроні… … Аби на волі у Твоїм полоні… Серпнень 2013р...
11. Катя Гуйван – а в Тернополі знов обіцяють примарні дощі А в Тернополі знов обіцяють примарні дощі… Я одну за одною… Тобою… Собою… Зимою Замотавшись у шарфи й плащі По підмерзлих калюжах Ми разом з юрбою Пробігаємо наскрізь в шаленому ритмі… Вночі Відкриваються вікна із пАчками нових початих… І горнята щербаті Цокотять черепками, Шукаючи правди в душі… А її для обох, за відвертість, Нема звідки […]...
12. Катя Гуйван – Засинати в обіймах Твоїх Засинати в обіймах Твоїх… Чи буває щось справді ніжніше? Ще ніжніше, ніж всі мої вірші, Що Тобі я кидаю до ніг?! Цілувати долоні Твої І в собі зачинятись від світу, Щоби раптом Тебе не згубити Й заховати від поглядів злих… Прокидатися в магії снів І реальність на двох поділити… Більше поглядів не попелити Обійнявшись під […]...
13. Катя Гуйван – Розбиті чашки складені у пазли “Ми вибираємо не випадково один одного. Ми вибираємо лише тих, що вже існують в нашій підсвідомості.” З. Фрейд Розбиті чашки складені у пазли І реставровані насильно іншими. Мої оргазми – Твої оргазми Й не мають значення Безпечні рішення. Ми були разом в проектах вічності. То було свято Крізь призму грішності. То було з нами… Думками. […]...
14. Катя Гуйван – Ти знаєш Ти знаєш… То я роблю перший ковток тої кави, Яку ти готуєш собі по обіді Коли прокидаєшся. Не те, що би ради забави… Формальності… Справи… Та я не вагаюся… Мені так смачніше… І світ зупиняється Щоб дати можливість мені відчувати нас ближче… Ти знаєш… То я там у нашому ліжку “вивчаю” бульварні романи Коли ти […]...
15. Катя Гуйван – Сиджу й напиваюся правдою тиші Сиджу й напиваюся правдою тиші. Ці ночі дешеві без сну інадії. Та дівчинка Надя – Вмирає остання. Незаймана Віра – давно не незаймана. А Люба? З когорти, що зникли без імені. Всі вікна вже вимиті І навстіж відчинені. Ти чуєш?! Прости мені Що я не та… перша… Що я не остання. Я – безпосередня… . […]...
16. Катя Гуйван – Вистигло ліжко після Тебе Вистигло ліжко після Тебе. Я сягаю руками неба. Чи без Тебе мені щось треба? Я не знаю. Бо я без Тебе. Синім маревом очі плутались. Так, між нами: усе минається… Що ж для вічності залишається? Щоб “невидимі” в душу втрутились?! Нам без вірності виживається… Але… Хтось з НАС трахається, хтось кохається… Липень 2013р. автор: Катя […]...
17. Катя Гуйван – А душі догорають в тишині А душі догорають в тишині Навпомацки У пожовтілих стінах Стікають з них прожиті вітражі Відмучених, Забитих, Наболілих Миттєвостей В чужі пейзажні дні. Ті душі обривають всі слова І залишаються із ними наодинці, Щоб По краплинці, По піщинці Запхати їх кудись без вороття На дно. Назавжди. Сльози і вино Розштурхують розбиті ними весни. Воскресни!!! – Крикне […]...
18. Катя Гуйван – Всі речі набувають простоти Всі речі набувають простоти Торкаючись твоїх заспАних рук. Слова – то звук! Лише безглуздий звук, Що виписаний з серця, де вже Ти Просяк наскрізь. І не оглух Мій стриманий до болю організм, Що І-ою ганятиме тепер Твої думки Клітинами у снах. До біса страх!!! Хай котяться під три чорти Всі ті, що перед підлістю в […]...
19. Катя Гуйван – Воюй в мені дешевими цигарками Воюй в мені дешевими цигарками. Світанками. Коханками. Останками Завітреного “дядька джека” В склянці. Чугунними думками рано вранці, Чого мені не так, якби хотілося… Чи ми то МИ? Чи щось між нас розбилося, Потріпаною кішкою майнуло 13-го в п’ятницю. Сяйнула Холодна пристрасть кінчиками вій… Не плачу я. Так думати не смій… Я просто в перемовах застережень… […]...
20. Катя Гуйван – душа махне собі “на душу” 300 грам Душа махне собі “на душу” 300 грам І упаде у тілі без свідомості… Без сумніву в думках і їх прозорості Лиш тіло утрясе весь той бедлам І знов запАлить в стані невагомості… А як допАлить три чи, може, п*ять Поштучно видихаючи напруження… Душа завжди раба свого “одужання” І очі, що від неї пломенять Покажуть всім […]...
21. Катя Гуйван – Вдихати дим і видихати відчай Вдихати дим і видихати відчай, Блокуючи все в пачку сигарет. Цей світ для мене більше не секрет. Цей світ – лише перегук протиріччя… Скажи, де ми? І доки ми – не ми Подекуди ліковані брехнею?! Цей злочин. Ця стаття… І за статтею Лиш грати і підкуплені кати… Скажи, де час?! де продана мета, Що ще […]...
22. Катя Гуйван – долоні в долоні Долоні в долоні Упали натомленим димом Опалого листя. Мені би порвати цю відстань Навмисно І впасти Тобі на порозі СвітАнковим інеєм, Холодними хвилями, Зимними, Срібними І щось шепотіти про правду І вічність опісля, Як вдариться погляд об скелі обіймів пекучих, Що зробить цю осінь Тобі і мені невагомою. Ти будь мені комою До біса вагомою, […]...
23. Катя Гуйван – Не пий з щербатих чашок Не пий з щербатих чашок. Не дивись у розбите дзеркало. Там Я. Не шукай срібні обручки на правих безіменних, І не озирайся в натовпі. Там теж Я. Не цілуй чужих в зап’ястя І не виловлюй дим “ментолових”, Бо це в мені. Не підходь до краю даху, Порушуючи мій простір. Я ж там… Не шукай Моїх […]...
24. Олена довганюк – Ти навчив мене кохати Ти навчив мене кохати, Ти викликаєш дивні почуття Поки змушували всі страждати, Ти дав мені нове життя Ти – дивний світ, в який я поринаю, Забувши все і назавжди. І твої очі, які я так кохаю Шептатимуть мені: “Не йди”. І їх тепло, що грітиме мене, І ледь помітні сльози при прощанні. Кожну мить я […]...
25. Катя Гуйван – душа заплуталась в душі Душа заплуталась в душі Через тенета кілометрів, Кордонів, слів і кабелів, Крізь купу снів і почуттів І відірвалась від землі. Душа втопилася в Твоїй І розчинилася зимою, Пробігши кров*ю до основи Матеріальності подій. Дозволила напитись мрій І задихнутися від втоми, І обійняти Всесвіт Твій. Душа торкнулася Тебе Коли Ти спробував заснути, Не згадуючи все забути […]...
26. Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
27. Катя Гуйван – Сьогодні всі Сьогодні всі Без вийнятку курці Дешевих, непояснених емоцій. Бо в кожнім тілі, як на тій сороці Із мультика, Навішані разці Сережок, біжутерій на шнурку… І купа Недолугих наворотів У формах шмаття Й засобах звязку. Як добре, що я більше не курю. Серпень 2013р....
28. Щоб ти мене ніколи не кохав Боліло слово у душі Боліло в грудях, Там де серце. Боліло… і читалися вірші, І сльози знов котилися додолу. Та не питай мене, бо більше не твоя, І не цілуй, бо більше не з тобою. Забудь усе за мить, а я твоє ім”я Не випускатиму із памяті конвою. Ні не кохай, бо я брехала Не […]...
29. Катя Гуйван – В душі пахне м’ятою В душі пахне м’ятою. В думках все обірвано… Ми були невільними… Ми стали невірними… Тепер все за гратами… В душі пахне м’ятою… Нам більше не байдуже На сказані видумки… Думки – то є вигуки… А ми – швидше, вибрики… Все сказане – вигідно… Несказане – байдуже… В очах синя плутанка… В руках – тільки дотики… […]...
30. Катя Гуйван – Від злості розболілась голова Від злості розболілась голова. Мовчить народ, політики і преса. Мовчать пташки, що знялись в піднебесся. Тепер і я. Мовчу тепер і я. Скажіть мені, ну що це за життя, Коли плюндрують діти Рідну Землю?! Коли вже Крим належить ввесь до Кремлю! Коли держава є, державності нема!!!...
31. Катя Гуйван – Скажи, де засинає Сьоме Небо? Скажи, де засинає Сьоме Небо? В чиїх долонях спить, як немовля? В чиїх очах втопає серед дня? А потім… з ким не спить посеред ночі, Повторюючи імена пророчі, Як мантри рокові до забуття? І кого з зорей горне знов до себе? Скажи мені, що треба мому Небу? Скажи мені, яке у нім життя? Чи є […]...
32. Катя Гуйван – Акорди ночі знов наперекір Акорди ночі знов наперекір Шумлять, хвилюють, плутають думки. Я наодинці в жменях темноти Шукаю те, що ще туманить зір, Виказуючи межі правоти. Вдихнувши морок павутинних міст Повіриться мені в реальність дій. В конкретність і досяжність підлих мрій. Бо я чомусь вбачаю в Тобі зміст, А не у тих, що кажуть мені “стій”… На філігранних межах […]...
33. Олена довганюк – Я хочу назавжди з тобою лишитись Я хочу назавжди з тобою лишитись, Щоб дихати твоїм теплом, У твої очі глибокі дивитись І бачити усмішку знов. Я хочу так міцно тебе обійняти, Щоб чути серцебиття. Я хочу твоєю частинкою стати, Віддати тобі все життя. Я хочу всю душу тобі присвятити, Вірші всі свої і пісні І, знаю, не можна нічим замінити З […]...
34. Не для тебе мої вірші Не для тебе мої вірші. Не для тебе ці слова. Я не можу себе мучить більше, Бо болить моя голова. Я думав за тобою сховатись, Щоб забуть свого кохання очі. Та більш не можу я вбиватись, Бо її я знову хочу. Не тебе я хочу проваджати. Не тебе я хочу цілувать. Більш не можу я […]...
35. Надя Ковалюк – Питаєш, чи сумую за тобою? Питаєш, чи сумую за тобою? Скажу, що ні, та це така брехня… Без тебе почуваюсь сиротою В цім світі – де б і з ким я не була. Все, як раніше – я завждИ весела, Сама для себе прокладаю шлях, Розгладжую нерівності життєві,- Та кожен крок вперед – як два назад. Це відчуття: коли ти […]...
36. Я просто тебе кохаю Кожному для щастя потрібно щось своє. А мені потрібний лише ти, але назавжди. Я хочу кожного ранку прокидатись від твоїх ніжних поцілунків та палких обійм.. Я хочу кожного ранку пити з тобою вліжку каву.. Спочатку живитися твоїми дотиками, а потім припивати їх гіркою кавою. Я хочу щодня тримати тебе за руку. Знаєш, так просто йти […]...
37. У тобі я бачу смуток, у собі – безжальний страх Тіло, як мішок з кістками. Обіймати тебе – хміль. На спині суцільні рани, А ті рани мучить сіль. Очі висохнуть за ночі, Що зі мною проведеш. Я тебе таку не хочу. Доторкнуся і впадеш. Та і я уже нормально Не тримаюсь на ногах. У тобі я бачу смуток, У собі – безжальний страх....
38. Христина Головко – Не смій мене торкатися туристе Не смій мене торкатися туристе, Ти навіжений спогад, ти мара, Твоє обличчя Боже і нечисте Давно поховане у серці крадькома.. Не смій дивитись у мій бік туристе, Ти просто безвість я в тобі втону, Не спокушай і не мани навмисне, І не шукай в мені “оту”.. Не смій в облозі тримати моє місто.. Кричатиму, молитиму, […]...
39. Олена довганюк – У мене є мрія єдина У мене є мрія єдина – Провести з тобою життя. Віддати тобі до краплини Всю душу, усі почуття. І кожній радіти хвилині, Як чую твій голос м’який, І очі ті бачу єдині, І дотик той чую легкий. Як в обійми твої потрапляю І більше не хочеться йти… Я саме тоді відчуваю, Що кращим на світі […]...
40. Вірш – А знаєш як болить у мене в серці? А знаєш як болить у мене в серці? Не знаєш… бо ніколи не боліло… Не відкривав душі своєї дверці І серце твоє ні за ким не мліло. Подумай, уяви лиш, що хтось любить Тебе більш за усе на цьому світі, Байдужістю твоєю себе губить, Не дже від тебе подарунків й квітів… А лиш чекає крапельку […]...