Катя Гуйван – Ти знаєш



Ти знаєш…
То я роблю перший ковток тої кави,
Яку ти готуєш собі по обіді
Коли прокидаєшся.
Не те, що би ради забави…
Формальності…
Справи…
Та я не вагаюся…
Мені так смачніше…
І світ зупиняється
Щоб дати можливість мені відчувати нас ближче…

Ти знаєш…
То я там у нашому ліжку
“вивчаю” бульварні романи
Коли ти Ти читаєш написане мною
На аркушах чистих,
Подекуди зляпаних чорним чорнилом
І звісно
Тобі вже від того не зникнути…
І неосмислити
Від чого

це я загорівшись Тобою
Пишу Тобі. Тісно
Нам двом пропадати
На цих континентах розкиданих…

Ти знаєш…
То я обіймаю Тебе коли спить Твоє місто
Закутвшись в дим і тумани осінніх привалів…
Не знаю як далі…
Не знаю… Що далі?…
Хіба то важливо,
Коли обійняти можливо
Крізь відстані,
Межі,
Кордони,
Вокзали…
І так обійняти, мов необіймали
Ми вічність доволі пекучу,
Що погляди тисне,
Щоб дати можливість відчути,
Що не відчувалось…

Ти знаєш…
То я роблю перший ковток тої кави,
Яку Ти готуєш собі по обіді коли прокидаєшся…
І світ зупиняється,
Хвилюється,
Мається,
Аби я могла доторкнутись до Тебе
Навмисно.

Ти ж знаєш…

Вересень 2013р.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



П'ятнадцятирічний капітан скорочено 2 частина 1 роздіе.
Ви зараз читаєте: Катя Гуйван – Ти знаєш