Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури
Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури
Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури
Визначена у заголовку статті тема є актуальною, тому що нотатки, які зроблені письменником, дають можливість заглянути у його внутрішній світ, краще зрозуміти його спадщину і літературний процес у цілому. В сучасному літературознавстві, зокрема в теорії, ця проблема залишається не вивченою.
Мета цієї невеличкої розвідки полягає в тому, щоб розглянути нотатки як жанр мемуарної літератури і зробити спробу їх класифікації.
На нашу думку, класифікація нотаток повинна базуватися не
Документальні нотатки? це підготовчі матеріали для майбутніх статтей, нарисів, заміток, спогадів, документальних книг. Їх (тобто нотатки) можна поділити на автобіографічні та власне мемуарні. Обидва види можуть бути подорожніми, де автор нотує враження під час мандрів. Особисті враження і мандрівка визначають своєрідність цього різновиду. Ці нотатки пізніше фіксуються у щоденнику автора.
Можна виділити також портретні та соціальні нотатки. Портретні нотатки? це записи про людей, їх зовнішність, захоплення, характерні риси тощо, соціальні? опис подій, ситуацій, соціально-політичної обстановки.
Класифікуючи нотатки за метою, призначенням, можна виділити такі різновиди:
? для себе;
? для пам’яті;
? для майбутніх творів;
? для людей (нащадків, родичів, дітей тощо);
? для історії.
Нотатки для себе? це записи, не розраховані на публікацію. Їх автор може використати пізніше, а може і не використати. Це записи крилатих виразів, висловів видатних людей, фразеологізмів та ін. Це і запис думок, переживань, вражень самого письменника з приводу певної події.
Нотатки для пам’яті? записи, які письменник робить лише з однією метою: не забути. Це різноманітні нотатки типу: Де? Куди? Коли? З якою метою? З ким зустрітися? Що зробити? тощо.
Наведемо приклади нотаток:
25.ІV
Вранці? інтерв’ю з представниками журналу “Przyjak” .
4/11
Олесь? в національному увесь.
Тичина? по коліна.
Чумак? по щиколотки.
А Селянко? то й зовсім на сухе вийшов. Сидить собі в Андалузії й ні про кого, крім себе, не думає. Поспішив трохи. Зате йому колись буде дуже мокро.
24. VII
Відкриття конференції. Дискусії (Дещо я записав у конференційному блокноті). Vanitos Vanitatum. Великих слів велика сила. Які люті у нас є вороги .
Нотатки як заготовки для майбутніх творів мають велике значення. Саме вони є основою творів, їх першоджерелами.
Важливими також є нотатки, які письменник пише, щоб залишити після себе пам’ять. Це повчальні, застережливі нотатки і нотатки-розповіді. Вони призначені також для дітей, родичів та ін.
Для історії цінними є записи історичних подій, нотатки про історичних осіб.
За жанровою класифікацією доцільно виділити п’ять різновидів нотаток:
1) нотатки-роздуми, не розраховані на публікацію;
2) нотатки, розраховані на публікацію (щоденникові записи);
3) телеграфні нотатки (запис дат і місць подій);
4) влучні вислови, афоризми;
5) нотатки-штрихи для майбутніх творів та запис тем творів.
Нотатки-роздуми, які не розраховані на публікацію, письменник пише для себе. В них? його потаємні думки.
Нотатки, які розраховані на публікацію, ? це нотатки, що увійшли до щоденників.
Телеграфні нотатки? запис дат і місць. Це? нотатки-плани:
31/IV 42
Написати статтю на тему: про любов до Батьківщини і національну гордість (гідність).
Написати статтю про українську культуру. І культуру фашистських прихвостнів… Чи, може, об’єднати ці статті в одну .
Наведемо зразки влучних висловів, афоризмів:
27/ VII… Ти собі дзвони, а людиною будь.
Хто тільки про своє співає, той людям чужий .
Нотатки-штрихи для майбутніх творів та запис тем творів, планів і т. д.:
Є у мене три теми:
1. Продовження старих персонажів.
2. Тема про долю жінки (велика тема).
3. Світ через звільнене село у сорок зруйнованих хат, 200 трупів і двох живих жінок .
Щодо класифікації нотаток за формою, пропонуємо виділити такі:
? фразові;
? тезисні або конспектні;
? текстові.
Фразові нотатки складаються лише з однієї фрази. Це може бути якесь визначення, афоризм, прислів’я, короткий крилатий вислів, метафора тощо. Вони характеризуються стислістю форми, але обширністю думки. Дуже часто містять підтекст. Їх можна назвати образними:
Зло? від людської дурості .
Краще вмерти? загинути героєм, ніж жити рабом .
Тезисні або конспектні нотатки? це запис дат, подій у тезисній формі, списки літератури, запитання, запис імен, іноземних слів, діалектів тощо.
Текстові нотатки? це не окремі фрази, не тези, а зв’язаний текст з єдиною темою, ідеєю:
Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити найсильніші твори про народ у війні, бодай один твір. Чи вистачить сили у письменників? Гей, хто є в лузі! .
Нотатки також можна поділити (за ступенем мемуарності) на автобіографічні та власне мемуарні.
Автобіографічні? це нотатки, в яких автор пише про себе, про те, що відбувалося з ним; про події, ситуації в яких автор є головним героєм:
19/VI 44
Жахливі речі творяться в мені. Я не можу писати статей. У мене в голові ніби обірвались всі абсолютно поводи. І жодна думка не може вилетіти з неї, не може ширяти, не може линути на крилах до читача .
Власне-мемуарні? це нотатки, в яких автор пише про когось, про події, ситуації, в яких головним героєм є не автор:
5/ІХ 1943
К. ? сильніший за Гітлера. Гітлера буде знищено спільними зусиллями прогресивного людства… К. лишиться. Я визнаю його за свого переможця .
Але тоді поза увагою залишаються художні нотатки, тому, можливо, їх також необхідно виділити в окремий різновид.
Усі ці нотатки відрізняються своєю тематикою. Отже, їх можна поділити на:
1. Літературні нотатки:
1) заготовки для майбутніх книг;
2) поради літераторам;
3) критичні нотатки;
4) нотатки з теорії літератури.
2. Мистецькі нотатки.
3. Політичні нотатки.
4. Особисті (життєві або автобіографічні):
1) нотатки-плани;
2) інтимні;
3) повсякденні.
5. Біографічні нотатки.
6. Релігійні нотатки.
7. Філософські нотатки.
8. Нотатки про освіту.
Літературні нотатки? записи, в яких письменник нотує теми, зміст майбутніх книг, дає поради літераторам, ділиться літературним досвідом, висвітлює свою оцінку літературному процесу. Письменник може також занотовувати собі літературу, якою буде користуватися, при написанні твору тощо:
Про “Орисю” П. Куліша.
М. Костомаров. Етнографічні писання. 1930, ДВУ, ст. 279.
“Л і М “, 7/VIII – 44 , 3-я, н-а, ст.
Доповідь Є. Кирилюка… .
Критичні нотатки? це і записи до майбутніх статей, і висловлення думки щодо певних творів, їх оцінка. Вони можуть бути упорядковані, як літературні статті і довільно, тобто бути лише штрихами до майбутніх літературних творів:
До ст “Шевченко у моєму житті і творчості”.
Двічі був директором Інст .
У Мих Коц : “На горі Тарасовій”… .
А ось інші приклади нотаток, які є більш досконалими і майже закінченими, тобто упорядковані, як літературні твори:
Я відкриваю вечір молодих.
Дехто ще з них спотикається, дехто ще несміливо ноти бере, але в деяких я чую вже майбутні владні ноти дужого таланту.
Ви можете не погодитись зі мною? це ваша воля, ? я з охотою посперечаюсь. Але про що тут сперечатись. Коли деякі з нас не знають віршування і покладаються лише на лінивий слух, на удачу, на ура! А де ж виношування задуму поетичного? А де ж перевірка на людях?
Звичайно, хочу додати й таке: неправильним було б кожного із молодих вважати новатором.
Справжній творець? якого б віку він не був завжди за всяку ціну хоче якнайповніше розкрити всю могутність свого таланту? щоб відобразити неповторну велич нашої епохи… .
Критичні нотатки характерні для творчості багатьох письменників, а також літературознавців та критиків. Це своєрідні чернетки, які є дуже важливими у вивченні творчості, життєвого шляху певної особи або того чи іншого літературного діяча. Адже в них відображені його погляди, переконання, сумніви. Написанню одного твору передує цілий ряд нотаток. Зіставлення нотаток з самим літературним твором малює картину творчої еволюції письменника.
Нотатки для майбутніх книг? це записи тем, головних думок, ідей, розмов з прототипами, їх характеристика, укладання плану твору, завдання, мети.
Наприклад, “Нотатки до біографії колгоспників Чорнобильського району Київської області” , де автор коротко описує біографії прототипів, їх характеристику.
Отже, літературні нотатки? це різновид письменницьких нотаток, який має право на своє існування та дослідження.
Мистецькі нотатки? це нотатки про мистецтво, які включають естетичні погляди, смаки письменника. Вони дуже подібні до літературних, тому їх можна навіть об’єднати в одну групу? літературно-мистецькі нотатки.
Політичні нотатки? записи політичного характеру, політичних подій, зустрічей, про хід різних конфліктів, конференцій, роздуми письменника з цього приводу. Політичні погляди письменника проявляються й у ставленні його до певних політичних діячів.
До політичних нотаток наближаються записи політичного характеру, а також про різні політичні події, про стихійні події в країні та за кордоном. Оскільки вони майже не зустрічаються у записних книжках письменників, то виділяти їх як окремий різновид недоцільно.
Автобіографічні нотатки? це записи, що стосуються особи самого письменника. Ці нотатки бувають трьох типів:
1) нотатки-плани;
2) інтимні;
3) повсякденні.
Повсякденні нотатки пізніше входять до щоденникових записів; нотатки з датами? це нотатки не про майбутнє, а про минуле письменника.
Отже, автобіографічні нотатки? це спогади письменника не про когось, а про себе, свої дії, думки, переживання, хоч у них наявні й інші персонажі, крім автора, але сам автор є безпосередньо головним героєм автобіографічних нотаток.
Біографічні нотатки? це записи про друзів, знайомих, рідних письменника, їх біографії. Дуже часто вони служать матеріалом для мемуарів? спогадів, біографій.
Можна виділити ще різні тематичні види. Це і нотатки про освіту, нотатки на теми селянського життя, робітничі тощо. Зазначимо, що чіткої межі між різновидами немає.
Отже, класифікація нотаток може базуватися на різних аспектах. Вона залежить від форми жанру, мети призначення, способу відбору матеріалів, об’єкта зображення, способу створення твору.
Література
1. Рильський М. Т. Зібр. тв. у 20 т. ? К., 1988. ? Т. 19.
2. Тичина П. Г. Зібр. тв. у 12 т. ? К., 1988. ? Т. 11.
3. Довженко О. Господи, пошли мені сили. ? Х., 1994.
4. Довженко О. Тв. у 5 т. ? К., 1985. ? Т. 5.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Третя Рота” Володимира Сосюри – зразок мемуарної прози Автобіографічний роман “Третя Рота” над яким Володимир Сосюра працював з перервами в 1926-1930, 1942 і 1959 роках, – це не тільки розповідь про власне життя, яким воно було, без прикрас. Це і важливий документ епохи, в яку жив поет. Сам автор так свідчить про історію написания “Третьої Роти”: “Я почав писати прозою роман-трилогію ще в […]...
- Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” Особливості жанру твору М. Коцюбинського “Intermezzo” І. Тематика, провідні образи, ідейне спрямування новел М. Коцюбинського 1906-1912 років. (Для новел М. Коцюбинського цього періоду є характерним тісний зв’язок із життям народу, ненависть до поневолювачів, проникнення в психологію різних класових груп і прошарків, поєднання сатири і лірики, народність і краса мови.) II. Новела М. Коцюбинського “Intermezzo” – […]...
- Особливості жанру “Різдвяної пісні у прозі” Ч. Діккенса Чарльз Діккенс – напрочуд цікава й незвичайна особистість. Він пізнав життя в усіх його проявах, пройшовши нелегкий шлях від бідного репортера до успішного письменника. Упродовж свого творчого життя дуже багато подорожував, причому не тільки рідною Англією. Йому пощастило побувати в інших країнах Європи і навіть у Сполучених Штатах Америки. Варто сказати, що під час подорожей […]...
- Чим збагатило мене вивчення української літератури Чим збагатило мене вивчення української літератури Художня література – це особлива форма естетичного освоєння світу, за допомогою якої кожна людина збагачує себе духовно. Особисто я, вивчаючи літературу, розширила уявлення про стародавні епохи. Література навчила мене мріяти, переживати разом із персонажами творів, збагатила мою мову, адже мова творів і усної народної творчості, і українських письменників – […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
- Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- Вплив зарубіжної літератури на розвиток драматургії Лесі Українки I. Багатовіковий досвід зарубіжної літератури. (Безперечно, драматургія Лесі Українки не постала на голому місць-Поетеса була добре обізнана в зарубіжній літературі. Мужні і ніжні постаті старогрецьких трагедій були їй дуже близькі. Наприклад, Кассандру вона зробила героїнею великої драматичної поеми, а в образі Іфігенії відбила свої почуття і становище людини, яку рятують добровільним вигнанням. Улюбленою героїнею Лесі […]...
- “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]...
- “Собака Баскервілів” Артура Конан Дойля – шедевр детективного жанру Традиція людства – встановлювати пам’ятники на честь видатних особистостей. Завдяки талантові Артура Конан Дойля ми знайомі зі знаменитим детективом Шерлоком Холмсом, пам’ятник якому встановлено на Бейкерстріт, де, за словами письменника, і жив видатний детектив. Серед численних злочинів і таємничих історій, майстерно розплутаних Шерлоком Холмсом, особливо виділяється історія про “Собаку Баскервілів”, в якій переплелися реальність і […]...
- Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Вплив філософських вчень на розвиток літератури Тема: Основні тенденції та напрями розвитку літератури кінця ХІХ початку ХХ століття. Вплив філософських вчень на розвиток літератури. Початок нового століття був охарактеризований великими зрушеннями у мистецтві і в літературі. Особливого впливу зазнало мистецтво після усвідомлення того, що “померли всі боги, залишилась одна людина” (Фрідріх Ніцше). Людина стає центром художнього твору і уособлює в собі […]...
- Легендарний засновник жанру байки Езоп Легендарний засновник жанру байки Езоп І. Байка – один із найдавніших літературних жанрів. (На думку більшості дослідників, байка, як і міф, була однією з перших форм художнього мислення. За допомогою байки людина шукала відповіді на питання, які ставило перед нею життя.) ІІ. Езоп – легендарний засновник байки. 1. Відомості про життя Езопа в працях Геродота. […]...
- Ідейність літератури Ідейність літератури – одна з істотних якостей літератури, зумовлена оцінним ставленням письменника до зображеного і представленого у творах світу (відображеного чи створеного уявою, ізоморфного з реальним світом чи деформованого, небувалого), внаслідок чого ідейність виявляється як пафос, як естетична ідея, виражається цілісною структурою твору і поза його структурою не існує (див.: Безідейність, деідеологізація, Ідеологія, Заангажована література). […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” української літератури (народився 1960 року) Народився ум. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у Івано-Франківську. Поет, […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва 60-х років XX ст Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва 60-х років XX-го ст Реферат на тему: Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- Корифей української літератури М. Старицький Угору стяг, а світоч – в руки, І, щоб не сталося, – вперед! М. Старицький М. П. Старицький – один з корифеїв української драматургії. Він залишив глибокий слід в українській культурі. Крім драматичних творів, писав вірші й прозу, був видатним актором, талановитим режисером, сумлінним громадським діячем. Виходець із малозаможної поміщицької сім’ї, де у великій шані […]...
- “Журба” Леоніда Глібова – перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, […]...
- Роль фантастики, фентезі як окремого жанру в світовій літературі РЕФЕРАТ На тему: “Роль фантастики, фентезі Як окремого жанру в світовій літературі” “… Одне з найбільш сильних спонукань, що ведуть до мистецтва і науки,- це бажання піти від буденного життя з її болісною жорстокістю і безутішною порожнечею, піти від кайданів вічно мінливих власних примх… Але до цієї негативної причини додається позитивна. Людина прагне… створити в […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в […]...
- Біблія – пам’ятка світової літератури Біблія – пам’ятка світової літератури Напевне, немає в світі іншої книги, навколо якої впродовж усієї історії людства велися б такі цікаві розмови та яка мала б стільки відданих прихильників, скільки їх має Біблія. Біблія в усі часи залишалася найбільш розповсюдженою в світі книгою. Перекладена на понад дві тисячі мов, вона є доступною 99 відсоткам населення. […]...
- Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП (VІ ст. до н. е.) Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота (V CT. ДО Н. Є.), який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль досить пряма і лаконічна. Наприклад, […]...
- Г. Косинка – майстер новелістичного жанру Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і В. Стефаник, і Марко Черемшина, М. Коцюбинський і С. Васильченко. Г. Косинка – прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них. Тонкий психолог селянської душі, життєлюб, оптиміст, вірний правді й красі, він має величезну силу емоційного впливу на читача. Кожне […]...
- Громадянська позиція П. Куліша: “народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння… “ Вислів, що його винесено у заголовок твору, належить Юрію Шереху, якому ми завдячуємо багатьма мовознавчими і літературознавчими працями. Чи справді був Пантелеймон Куліш “народником без народу, елітистом без еліти… “? Це суперечливе питання. Проте упевнено можна сказати, що громадянські та мистецькі погляди письменника були доволі неоднозначними. Свою ранню діяльність П. Куліш розпочав не тільки з […]...
- У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У чому сила художньої літератури як виду мистецтва У нашому житті література відіграє визначну роль. З дитинства до похилого віку людина живе нібито у взаємодії двох світів – повсякчасної дійсності та художньої літератури. У літературних образах і подіях ми намагаємося виявити повсякденне, звичне, а от реальні стосунки ми часто будуємо на прикладах ідеальних героїв і […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у […]...
- На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […]...
- Головні риси української літератури XX століття Головні риси української літератури XX століття На зламі віків відбулися певні зміни особистості й її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XIX століття передає літера “П”: позитивізм (самовпевненість, раціоналізм, пізнаванність світу), посада, прагматизм (вага людських зусиль). На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, […]...
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
- Коментар Коментар (лат. commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень К. виноситься в кінець твору, книги. Всебічний К. твору може бути самостійним окремим виданням. Грунтовний К. вміщують серійні видання, наприклад “Бібліотека української літератури” (“БУЛ”), академічні видання творів класиків літератури. Прикладом окремого видання К. е праці Ю. Івакіна “Коментар до […]...
- Народність літератури Народність літератури – органічна якість художніх творів кожної національної літератури, яка виражає ментальність народу в його етнологічних та історичних виявах і вимірах, зумовлена органічним зв’язком письменника зі своїм етнонаціональним середовищем. Н. л. невіддільна від мови народу, представником якого є письменник як творець художнього твору, носій національної ментальності і мови народу. Таке розуміння Н-л. з’явилося в […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (1 варіант) У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: “І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей”. Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття. Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. “Ну що б, […]...
- Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVI – початку XVII століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
- Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
- Завдання художньої літератури Завдання художньої літератури Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке відчуття, ніби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав і радів разом із ним, переживав та вперто йшов до поставленої мети. Я бачив нашу Україну у страшні часи воєнного лихоліття і пишався співвітчизниками, душі яких не затьмарили хмари німецької […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (2 варіант) П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
- Навчальні книжки з літератури за доби Центральної Ради Реферат на тему: Навчальні книжки з літератури за доби Центральної Ради Напередодні визвольних змагань в Україні (1917-1920 рр.) і з початком широкого розгортання національної освіти по всій звільненій країні методика української літератури вже мала у своєму доробку навчальні книжки (в основному західноукраїнські), які давали знання з літератури та окреслювали коло теоретичних знань і художніх творів […]...
- Постмодернізм як основний художній напрям літератури 90-х років XX ст Термін постмодернізм найчастіше пов’язують насамперед з інтелектуальною напругою кінця тисячоліття – не стільки часовим підсумком, як узагальненням європейської культури, що дійшла свого зросту і сили, та не позбулася найболючіших своїх проблем. Основним джерелом постмодернізму в аспекті пізнання виявилася “деструкція”, визнання прогресу лише у вигляді неспростовної ілюзії, загострене відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Народившись спочатку як […]...
- Слово про закон і благодать Іларіона на уроці літератури у 9 класі “Слово про закон і благодать” Іларіона на уроці літератури у 9 класі Сьогодні ми бачимо, як зростає інтерес до давньоруської історії, культури, літератури зокрема. І це природно. Суспільні зміни в Україні зумовлюють інтерес до витоків нашої національної свідомості, підгрунтя сучасної літератури. Будуючи свою незалежну державу, ми повинні досконало знати її славне минуле. Тому так відрадно, […]...
Твір любіть україну звеличення україни у вірші.