Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Клімакс
Клімакс
Клімакс (грецьк. klimax – драбина) – стилістична фігура, різновид градації, протилежна за значенням антиклімаксу, розкривається у поетичному мовленні в напрямку наростання його інтонаційно-смислового напруження:
Як не крути,
На одне виходить,
Слід би катюгам давно зазубрить
Можна прострелити мозок,
Що думку народить,
Думки ж не вбить!
(В. Симоненко).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Іван Андрусяк – і днище солов’я сповите в павутину І днище солов’я сповите в павутину І горло вітряка покинуте на вітер І день що не зійшов перегортати світом Як папороть плести маркітний проріз тину Прозорий лист зерна в колисці з омовінням І вирвиця сумна далеко за богами Терпіння є життям і гарувати нами Прислужує своїм обмеженим терпінням І диво є одне в тонесенькій красі […]...
- Павло Глазовий – Таємниця мозку Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий… Так чого в людини мозок геть увесь пом’ятий? – Батько глянув, посміхнувся: – Тут ясна картина. Як народиться, синочку, на цей світ людина, То вправляють і вправляють їй “мозги” потрошку, […]...
- Градація Градація (лат. gradatio – поступове підвищення, посилення) – стилістична фігура, котра полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення (клімакс) чи пониження (антиклімакс) їхньої емоційно-смислової значимості. Г. розрізняється за просторово-часовими (переважно у прозі), інтонаційно-емоційними (поезія) та психологічними (драма) ознаками. Виразність Г. посилюється поєднанням її з анафорою (Юлій Цезар: “Прийшов, побачив, переміг”). Класичним прикладом Г. […]...
- Юрій Іздрик – коли за тобою скучаю чорно Коли за тобою скучаю чорно Повискуючи мов гієна Зневіра і сум мої непереборні І все-таки це офігенно Коли на опучках знервованих пальців Задавнена ніжність не гасне І з цим засинаю і буджуся вранці Це як не крути – класно І навіть коли самота пожиттєва Кидає у розпачі весла Я вірю – мене ти надкусиш мов […]...
- Володимир Сосюра – Я Вас любив, а Ви ніколи Я Вас любив, а Ви ніколи Мене любити не могли, І от погасло сонця коло, Й мої троянди одцвіли. Немов підрізані ножем, Як і моя надія світла, О, як вони тяглись до світла Крізь тьму з благанням і плачем! Але не вбить любов чудесну, Що так сіяла в їх сльозах… Вони умерли, щоб воскреснуть В […]...
- Микола Руденко – В мені блукають дивні струми В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і де блукали, – Мої чи, може, не мої? Які захмарні перевали Взяли невидимі рої? Кого за проповідь крамоли Жбурнули в булькання смоли? У кого мозок розкололи, До божевілля довели?.. Ненавиджу оту нормальність, Яка породжує ханжу. […]...
- Твір на тему: Толерантність (Твір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру) У Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного. “Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантність – пошана, ухвалення і розуміння багатої різноманітності культур миру, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності”. Це визначення ми знаходимо в “Декларації принципів […]...
- Анна Лисенко – Блістер кетанолу, три упаковки колдфлю Блістер кетанолу, три упаковки “колдфлю” І жодного “люблю” в поштову скриньку твою. Я думала ти СНІд, чи ще яка смертельна хвороба, А виявилось – банальна простуда, максимум, грип, Я перестала тримати тебе, й ти зник. Хтось би плакав, а я кажу “чудово”, Й вивожу це слово на зап’ясті лівої руки, Якщо серйозно, то без тебе […]...
- Вірш – Ниють рани дощів Ниють рани дощів на шалених вітрах мого тіла І гарячі думки обпікають мій мозок із зовні. І колишніх дитячих мрій півонії повні Наче кров пролились на мої білі крила. І зтікають хвилини, на вічно, в далекеє Вчора І холодні сніги замітають примарне Майбутнє. Грає скрипка, а може то арфа чи лютня, Чи сверло, що сверлить […]...
- Герасим’юк Василь – Кому сьогодні не до первородства Кому сьогодні не до первородства, Не де свідоцтва роду на землі? Як не крути, збуваються пророцтва: Й погублені, й голублені, і злі. Батожить час! Рубцями різко зорані Вже й горді похилились, як трава, Немов шукають під ногами корені. Лупцює всіх. Вони знаходять корені. Свистить батіг. Вони рахують корені: Один, два, три… Один, два, три… Раз-два…...
- Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Розігрій моє серце у микрохвильовці, І купи бубликів, завари чаю чи кави. Розгладь праскою усі нерівності, Які виникли позавчора між нами. Можеш дістати мій мозок із холодильника Таке враження, що ти інієм в ньому осів. Одного ранку не почувши будильника Я залишусь звуком серед твоїх снів. Нашу […]...
- Іван Франко – “Ночі безмірнії, ночі безсоннії… “ Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгомоннії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує. Виром невпинним бажання сердечнії Рвуться, летять – Вічно невтишені і безконечнії… Мов на свої мене крила безпечнії Схопить хотять. Де ви так рветесь, куди ви літаєте, Думи-орли? В гості до зірки ви, чень, не бажаєте? К […]...
- Олександр Олесь – Лебединій зграї Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і нудьги На срібло чистеє спокійного лиману, На пишні береги. Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі Від пург і бур скажених і сліпих: Вам ірій мріється крізь сльози, А сонце суше їх. І скільки вас в борні розбилось об граніти, […]...
- Надя Ковалюк – Згорає сонце у долонях неба Згорає сонце у долонях неба, Вже ніч сплітає зоряні вінки. Ти знаєш, він у мене – те, що треба, І все б – нічого, але він – не ти… Чия вина у тім, що так буває? Будуй мости хоч до самих зірок, Кохання або є, або немає, Це те, що не поділиться на трьох. Здається, […]...
- Христина Головко – НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід говорити ще голосніше! НАМ слід стискати майбутнє в кулак НАМ остогидли підкилимні миші Сьогодні Так, або завтра Ніяк НАМ слід триматися до останку Тримати за руки усіх хто в нас є! Життя твориться не на бланку, Життя твориться тим ХТО ТИ Є!...
- Любов… хто придумав її? Любов… хто придумав її? Вона приносить:страждання і щастя, Вона дарує: радість і біль. Спочатку квіти, цукерки, вірші, Прогулянки і признання чудові. Потім, серйозніше все стає, Тепер уже ви парою є. Аж раптом горе, посварилися ви( Біль. сум і печаль. Поглядами стикаєтесь інколи, І серце б’ється печально… . Та вскорі забудете ви, Про ці почуття, знайдете […]...
- Павло Глазовий – Не проведеш Микиту! Жили собі, поживали Улита й Микита. Росла у них гарнесенька доня Маргарита. Раз Микита і Улита з дуру завелися І до суду розлучатись разом подалися. Прочитав суддя заяву та й пита в Микити: – А як же ви збираєтесь дитину ділити? Пожили б ви ще годочок, хоч не все і гладко. У вас, може б, […]...
- Павло Мовчан – “Біло-рожеве на синьому тане… “ Біло-рожеве на синьому тане І розмиває віт чорноту. Вростки айви, мов розтулені рани, У забутті п’ятикутно цвітуть. Рани весняні бджоли лікують, Біль замовляючи гудом своїм. Біла пелюстка у синю півкулю Пада й сколихує приспаний грім. Раптом свідомість моя сколихнулась, Чад вдарив в ніздрі, І висотавсь дим. Камінь розпечений в чорну півкулю Падав, і ти западавсь […]...
- Відсторонення Відсторонення – художній прийом за суттю протилежний до уособлення. Якщо уособлення оживлює неживі предмети, персоніфікує фізичні явища, то В. представляє психічні процеси, стани як фізичні явища, зображує їх як нібито самостійно існуючі. За структурою В. – вид метонімії: Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі, Вривається розмова, ледве розпочата, Спалахують думки й ховаються мерщій, І погляд, […]...
- Еристика Еристика (грецьк. eris – спір) – мистецтво дискутувати, тобто знаходити істину в межах певного ступеня згоди між опонентами щодо дискутованої тези, або полемізувати, тобто утверджувати власний погляд, власну концепцію, незважаючи на позицію протилежної сторони. Е. висуває ряд вимог щодо конструктивного розв’язання спірної ситуації: передовсім предмет дискусії (чи полеміки) має бути досить чітким, тема в жодному […]...
- Твір на тему: Як стати розумнішим? (замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного характеру) Інтелектуальна гра “Дебати” давно прижилася в нашій школі. Грають у цю гру від найменшого віку (маю на увазі п’ятикласників) до випускників. Теми для дебатів вибирають відповідного до віку. Дебати – це вміння сперечатися, спираючись на знання та факти. І виявилося, що успішними в цій грі можуть бути не тільки “хорошисти”, а й “середнячки”. Бо головне […]...
- Павло Глазовий – Ракова шийка РАКОВА ШИЙКА Спекулянт варені раки Продає й патяка: – Насікомого немає Кращого за рака. Налітайте, розбирайте! Скажете “спасибі”. В рака фосфору для мозку Більше, ніж у рибі. Раки мозок возбуждають Разом з пивом свіжим. Хто понюха тільки шийку, Стане розумнішим. Вчена дама в окулярах Підставляє сумку. – Я про раків,- каже,- маю Теж високу думку. […]...
- Олек Ніколассон – Напиваюся, як у дешевих фільмах Напиваюся, як у дешевих фільмах, Самознищення – шлях до найвищих істин, Посипаючи рани морською сіллю, Залишаю свій мозок чистим. Кожен вечір вливає у мене холод, Випиваючи душу по чайній ложці, Вітер злий. вітер січня вбиває кволих. І чіпляє їх трупи на груди – Брошки. Якось порожньо. навіть, скажу, не “якось”. Я – як пляшка, повна […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Кожен народ має свою неповторну скарбницю – рідну мову. А мова – це глибина тисячоліть, неповторна історія розвитку людства, що прийшло на цю землю творити добро. “Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги” (В. Сухомлинський). Українська мова дивує й захоплює, вона ясна й повноголоса. […]...
- Фантасмагорія і міф у романі “Майстер і Маргарита” Фантасмагорія і міф у романі “Майстер і Маргарита” Роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита” настільки незвичний за формою, що навіть про жанр було чимало суперечок. Але очевидно одне: письменнику вдалося органічно передати існування трьох світів – реальності, міфу й фантасмагорії. Принаймні так вважають критики. Але придивімось до того, що називають міфом. Це ж знайомий євангельський […]...
- Твір на тему: Захистімо планету Людина, як тільки усвідомила себе людиною, почала активно освоювати довколишній природний простір. Та робила це, не порушуючи законів природи. Вона жила в гармонії з нею. Що таке закони природи? Їх, напевно, легше відчути, аніж пояснити словами. Закони природи, на мою думку, це гармонійний внутрішній стан, який пояснити просто: роби добро, і воно до тебе добром […]...
- Твір на тему: Справу настільки розуміють, наскільки люблять Я підтримую думку, що справу настільки розуміють, наскільки люблять. Бо саме любов дає душу всьому, в тому числі будь-якій справі, отож не полюбиш справи – не навчишся добре її робити. Що ж дає любов до праці? Може, просто варто засвоїти ази, послідовність дій та й годі? Виявляється, це не так. Якщо людина робить щось із […]...
- Твір на тему: На дитячому майданчику (твір-розповідь) У нашому зоопарку є дитячий майданчик. Там гуляють і граються одне з одним ведмежатко, вовченя, маленька руда лисичка, цуценя, їжачок і кізочка. Можна туди зайти, щоб подивитись на них ближче, можна навіть погладити по голівці. Годувати малюків не дозволяють. Ось кізочка підійшла до їжачка, хотіла його понюхати, але його гострі голки укололи її в ніс, […]...
- Метонімія Метонімія (грецьк. metonimia – перейменовувати) – різновид тропа, близького до метафори, в якому переноситься значення слів з певних явищ та предметів на інші за суміжністю. Читаючи у В. Сосюри “Місто взяло в ромби і квадрати / всі думки, всі пориви мої… “, читач уявляє не тільки кострубаті контури урбанізованого міста, а й психологічний стан людини, […]...
- Твір на тему: Я – українець Я – українець, рідна мова моя – українська. Мені близькі й рідні народні традиції та свята. Особливо подобаються зимові свята з безліччю обрядів та дійств, у яких приємно брати участь. Та якось я запитав: що для мене значить бути українцем? І прийшли ось такі несподівані думки. Наприклад, усюди слід поводитися так, щоб за мене не […]...
- Твір на тему: “Є в коханні і будні, і свята” На перший погляд, це твердження здається хибним, адже кохання – це свято, це піднесення душі, а будні частенько називають сірими. Хіба може бути буденним кохання? Та потім розумієш: свята не може бути без буднів. Свято не може тривати вічно. То й що ж тоді, виходить, кохання з’являється як свято і йде у небуття з понеділка? […]...
- Мій погляд на конфлікт п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” Доля української мови, як і доля нації, в усі часи складалась непросто. Які тільки культури не намагалися підім’яти їх під себе й поглинути. Українську мову не визнавали (“не было, нет и быть не может”), калічили неправильною вимовою, призначали для хатнього чи провінційного вжитку, надмірно вживали іншомовні слова, хоч не бракувало українських синонімів. У роки радянської […]...
- Щастя як проблема буття (за оповіданням В. Винниченка “Момент”) В. Винниченко в оповіданні “Момент” стверджує: “Щастя – момент. Далі вже буде буденщина, пошлість”. Невже й справді щастя таке швидкоплинне? Виходить, не слід планувати майбутнє, а жити лише сьогоднішнім днем? Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши вчинки персонажів твору В. Винниченка. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехерезада. Він розповів своїм товаришам […]...
- Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними […]...
- Юрій Тарнавський – Я Я не поет, Бо мої слова грубі, Як поліна, І не мистець, Бо мадонни німі до мене, Як чужі фотографії, І не філософ, Бо не можу читати Ні Канта, Ні декарта Але коли ніч І коли пече мозок, Що мені робити? – коли б я вмів ходити на голові, Я ходив би...
- Мозолевський Борис – Живі мерці I Вже вам нічого не болить, Хіба сусідове корито, Що в нього, бачте, більш налито, Тож як би ще й собі підлить Чи хоч сусіду дозолить?.. Нащо пишу я ці слова, Коли вони для вас трава? Ви їх не станете й читати, Бо вже завчили дві цитати, А більше мозок не прийма – Клітини вільної […]...
- Сергiй Червонозорянський – Чи мiг придумати Чи мiг придумати фiлософ, Не маючи в собi зерна, Єдино вірну аксіому: Вітчизна-мати, ти одна Чи вірно чуємо, Не раз, Цей мудрий вислів, Цар всіх фраз… Мене плекала Батьківщина, Люблю осяяну красу, І гріє серце рідна мова, Почута раптом, серед сну Та мова, Що її віками Співучий Викохав народ Коли квітчав Себе вінками, Чи, умиваючи […]...
- Мої роздуми над твором Л. Костенко “Маруся Чурай” Вперше я познайомився з творчістю Ліни Костенко в одинадцятому класі. Прочитав її вірші: “Моя любове! Я перед тобою”, “Пастораль XX сторіччя”, “Життя іде і все без коректур” та інші. Ця поезія залишила помітний слід у моїй душі. Мене захопила не тільки її творчість, а й вона сама як особистість, бо прийшла вона в цей світ […]...
- Твір на тему: Культура мови Часто ми чуємо розмови про те, що в кожної культурної людини має розвиватися обов’язково й культура мови. Зрозуміло, що ці речі взаємопов’язані, бо важко уявити освічену людину, яка на примітивному рівні володіє рідною мовою. То що ж таке культура мови? Насамперед – це вільне володіння нормами літературної мови, залежно від ситуації – уміння використовувати мовні […]...
- Алла Вишня – Кидай слова Кидай слова, не тримай в собі їх, Виказуй все, що давно хотів, Не так що в фразах моїх, чи діях, Давай кажи, не кидай ножів. Усю енергію вилий в люті, Розбий хоч мільйони моїх тарілок, Усі події давно вже забуті, Згадай й віднови стоколишній ток. Пронизуй голками моє склепіння, Душі моєї геть нетривалий грот, Скажи […]...
Твір на тему благородство.