Коректа, Коректура

Related posts:

1. Текст Текст (лат. textum – тканина, зв’язок, побудова) – відтворені на письмі або друком авторська праця, висловлювання, документи тощо; основна частина друкарського набору – без малюнків, приміток і т. п.; слова до музичного твору (пісні, опери); у поліграфії – шрифт, кегль якого дорівнює 20 пунктам (7,52 мм). Починаючи з 1960-70, Т. і мовні правила його побудови […]...
2. Павло Мовчан – Відбиток І Ці віддзеркалення, як натяк на життя, На заплощинне, заприсутнє, інше… Де води вод незрушені стоять І де душа співає голосніше… І так затято дмухав в і н на скло, І посміхавсь улесливо відбитку, Немов за ним щось зриміше було, Мов торочив із потойбіччя нитку. Там – час відсутній, світ же – молодий, Осріблений, лункий – […]...
3. Метаграма Метаграма – (грецьк. metagrdpho – внесення зміни у текст) – віршовий прийом (подеколи – літературна гра), який полягає в заміні початкової літери у слові, що призводить до появи нових слів з відмінним смисловим значенням (жито – сито). М. використовується у точному римуванні: Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер. Що ми загинем, яко обри, […]...
4. Гіперкорекція Гіперкорекція (грецьк. hyper – понад, лат. correctio – виправлення, поліпшення) – надмірне правлення слів, що не ВІдПОВІдІІГ нормам літературної мови. Часто такі випадки трапляються у ситуації абсолютизування чергування о та і у закритих та відкритих складах (гора – гір, але не “крів’ю” замість “кров’ю”), вони спостерігаються навіть у класичних творах: Степан: Я тут зостануся. для […]...
5. Оповідь Оповідь – зображення подій і вчинків персонажів через об’єктивний виклад їх від першої особи, на відміну від розповіді – викладу від третьої особи. У літературнім творі О. здійснюється оповідачем. У порівнянні з розповіддю в О. виявляється більш безпосередній, фамільярний стосунок з адресатом....
6. Сильва Сильва (лат. silvae – начерки, нотатки) – поетичний жанр у римській літературі перших століть н. е., призначений для віншування щойно народжених, наречених, ювілянтів, для співчуття з приводу смерті – із запозиченням певних поетичних формул із творів Вергілія, Горація, та ін. Стацій так назвав свою добірку віршів....
7. Кенотафія Кенотафія (грецьк. kenotаphion – порожня могила) – надгробний пам’ятник, споруджений не на місці поховання померлого. На відміну від епітафії, вірш-напис на могилі, хоч покійник пропав безвісти, а також віршований текст, не призначений для напису на пам’ятнику (“На вічну пам’ять Котляревському” Т. Шевченка, “П. Савченкові” М. Рильського, “Гнатові Михайличенку” П. Тичини, “Левиний етюд. Пам’яті Е. Хемінгуея” […]...
8. Авторське право Авторське право – частина цивільного права, встановлює права і обов’язки, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки і мистецтва. Авторське право поширюється на твори літератури, науки і мистецтва, виражені в об’єктивній формі (рукопис, креслення і т. п.), що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора. для його охорони не потрібно реєстрації або виконання інших формальностей; […]...
9. Інсценізація, або Інсценівка Інсценізація, або Інсценівка (лат. in – на і scaena – сцена) – переробка літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені або для радіо – чи телевистави. І. має на меті засобами драматургії передати ідейно-художній зміст інсценізованого твору, тут можлива і його інтерпретація. Перша І. в репертуарі українського театру – оперета “Різдвяна ніч” М. […]...
10. Стереотипне видання Стереотипне видання (грецьк. stereos – твердий, просторовий і typos – відбиток, форма, зразок) – повторне видання книги, віддруковане без змій із стереотипів (копій оригінальних форм високого друку). Переносно “стереотипний” – надміру часто вживаний, заяложений вираз, погляд, думка....
11. Екскурс Екскурс (лат. excursus – відхилення, відступ) – у літературному творі – відхилення від основної сюжетної лінії, теми задля висвітлення додаткових, побічних питань. Визначається часовий Е. (заглиблення у минуле чи майбутнє) та просторовий Е. (перенесення в інший краєвид, країну тощо); здійснюється за допомогою введення у художній текст додаткових епізодів, вставних новел, нових персонажів, авторських ретроспекцій і […]...
12. Іманентність Іманентність (лат. immanens – властивий, притаманний. комусь) – властивість, притаманна певним предметам та явищам, що виражає їхню сутність; у мистецтві проявляється через самтожність таланту, тобто здійснюється шляхом самоідентифікації, самопізнання та самореалізації у відповідній “спорідненій діяльності”, на чому наполягав Г. Сковорода, вважаючи, що “неспорідненість” згубна для мистецтва. Лише віднайшовшись у собі, розкривши свою сутнісну основу, воно […]...
13. Аня Тет – Ця самотність роз’їдає душу Ця самотність роз’їдає душу Шепочу́ розгублено: “Ти де?” Скільки ще, скажи, чекати мушу, Аж допоки ти мене знайдеш?.. Я не знаю хто ти, як зовешся – Та в безликій, гомінкій юрбі, Сподіваюсь, що таки озвешся На мій клич, призначений тобі.....
14. Дешифрування Дешифрування (фр. dechiffrer – розгадувати, розбирати ) – відновлення розуміння невідомої писемності, мови твору. д. здійснюється через з’ясування характеру письма (літерне, консонантне, складове чи словесно-складове). Граматика і семантика текстів дешифруються через зіставлення повторюваних фрагментів текстів на основі знання закономірностей споріднених груп мов. д. ускладнюється обмеженістю джерел, полегшується наявністю текстів близькими мовами (т. зв. білінгви). Критерій […]...
15. Завдання художньої літератури Завдання художньої літератури Пам’ятаю, як збентежила мене новела Гр. Тютюнника “Климко”. Було таке відчуття, ніби я сам весь час знаходився поруч з головним героєм, страждав і радів разом із ним, переживав та вперто йшов до поставленої мети. Я бачив нашу Україну у страшні часи воєнного лихоліття і пишався співвітчизниками, душі яких не затьмарили хмари німецької […]...
16. Комедія ситуацій Комедія ситуацій – жанровий різновид комедії, розбудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи “непередбачуваному” збігові обставин. К. с, відома з античної доби, розвивалася в середньовічних фарсах, у комедії масок, в інтермедіях тощо. до цього жанру зверталися Т. де Моліна (“Чеснотна Марта”), В. Шекспір (“Комедія помилок”), Ж.-Б. Мольєр (“Тартюф”), М. Гоголь (“Ревізор”), І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), […]...
17. Микола Зеров – Брама Заборовського БРАМА ЗАБОРОВСЬКОГО Ні, не бундючний, ситий гетьманат, Не багатир – полковник череватий,- Її поставив очі чарувати Смиренний рясофорний меценат. Намігся він, замість жебрацьких лат, Убрати гору в золото й шарлати, І крутодахі виросли палати Серед поліських, гонтом битих хат. Наук любив він сяйво щирозлоте, І школам оддавав свої турботи, І був світильник, щедрий і благий. […]...
18. Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
19. Кліше мовні Кліше мовні (фр. cliche – відбиток) – мовний стереотип, готовий зворот, що використовується в певних ситуаціях і подібних контекстах. На відміну від мовних штампів, що становлять заяложені фрази із послабленим лексичним значенням і стертою експресивністю, К. утворюють конструктивну одиницю, що зберігає свою семантику, а часом і виразність. Наприклад: “високі договірні сторони”, “з метою підвищення якості […]...
20. Памфлет Памфлет (англ. pamphlet від грецьк. pan – ycе, ihlego – палю) – невеликий за обсягом літературний твір публіцистичного жанру на злободенну тему. П. оголено тенденційний, призначений для прямого впливу на громадську думку. Його стилю притаманна яскрава афористичність, ораторські інтонації (дав.: Ораторська проза), експресивність, іронія, згущена до сарказму. Образливий П., що спотворює факти, окарикатурює дійсність та […]...
21. Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму процедуру “канонізації” – встановлення К. т. – проблематичне, як і питання про авторську волю, особливо в тих випадках, коли автор […]...
22. Павло Мовчан – Світлотінь Обличчям віддзеркалюючи хмари, Стояла ти, і свічки недогарок В руці світивсь – і капав парафін, І безшелесно простирадла стін До тебе нахилялись, щоб сповить… Повіки затремтіли, і в цю мить Прорвалось небо, і в його проломі Угледіла обличчя вже знайоме: Там була ти, а тут лише відбиток, Що зітканий із кровоносних ниток, Посмикував руками, очі […]...
23. Леонід Кисельов – Панове Панове, в мене маленьке прохання. Тобто це велике прохання, Маленьке ж у тому розумінні, Що неважко виконати його. Отже, в мене маленьке прохання: Я прошу не стріляти в дітей. Розумієте, коли летять кулі, Тим більше, коли падають бомби, На жорстку землю падають діти. Ніколи Ніхто не підійме Їх. Звичайно, коли вбивають дорослих, Це теж не […]...
24. Павло Мовчан – Зайвина Звиваються лінії, сходяться в плями; Твоє віддзеркалення в тебе ввійшло: Злилися очима, зійшлися губами, Та виявив зайвим щербате крило. У воду замислено довго дивився, Неначе причину в глибинах шукав: В порожньому дзеркалі й іскра не зблисне, Відтята водою, холоне рука. Часу струмування хіба роз’єднати? – Суцільність і плинність життя й течії… Виходить, що й ти […]...
25. Есхатологія Есхатологія (грецьк. eschatos – останній, кінцевий і logos – слово, вчення) – складова частина будь-якої релігії, що сягає корінням глибокої давнини. Есхатологічна література – літературні твори, написані під впливом вчення про кінець світу і потойбічне життя людини. Цікавим і характерним для давнього українського письменства є есхатологічний апокриф “Ходіння Богородиці по муках”. Уже з XII ст. […]...
26. Епітет Епітет (грецьк. epitheton – прикладка) – один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле, збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом. Як Е. переважно вживаються прикметники (д. Чередниченко: “Покличу тебе / до зеленого шлюбу”), переводячи свої другорядні лексичні значення на […]...
27. Отримую листи твої в конвертах Отримую листи твої в конвертах Я кожен день знаходжу їх у скринці В них намальовані сердечка на серветках Тепер збережені у вирізаній книжці А я пишу тобі у відповіді вірші Відбиток вуст моїх червоних на папері Любові не було с тобою врешті Та я чекала миті коли зайдеш в двері Авор: Анави Чемерова...
28. Автокритика Автокритика (грецьк. autds – сам і kritike – здатність судження) – самокритика, висловлювання письменника про власну творчість чи про окремі твори на зустрічах з читачами, в пресі, в листах, у передмовах або післямовах до творів. Як правило, автори розповідають про задуми, особливості праці над твором, відповідають на критичні закиди, рідше оцінюють твір у цілому чи […]...
29. Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
30. Добро Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають в даній культурно-історичній ситуації усталеним вимогам моральності. З допомогою категорії д. здійснюється етична оцінка як явищ соціальної практики, […]...
31. Павло Мовчан – Стара газета 1. Цей газетний портрет не страшний, а смішний: Можна плюнуть на нього і стиснути в жменю. Взяв тирана за горло – щосили здушив – Вирвавсь зойк із грудей – та у мене, у мене… Мов розшилася рана – жар серце пропік, На долоні моїй відпечатавсь відбиток, І дивився крізь пальці страшний чоловік, Крізь забуті літа, […]...
32. Семенко Михайль – Поезії згуби 1. З перерізаним горлом І захололим осміхом губ Стояв І куди рушити не знав. Всі оганьблені й розчаровані Всі зневірені – Друзі мої. 2. Хто? Я жду. Приходь сильний. Кохана – Не треба щирості. Я роздавлений. 3. Ах Вона потрібна й необхідна Моя розгубленість. Ліхтар осліп Од світла. 4. Світ не винен Що немає на […]...
33. Ірлявський Іван – Біографія Справжнє ім’я та прізвище – Іван Іванович Рошко. Народився у бідній сім’ї 17 січня 1919 р. у с. Ірляві на Закарпатті. Закінчив 6 класів народної школи у рідному селі. 1938 р. закінчує Торговельну академію в Мукачеві, певний час працює в банку Ужгорода. 1939 р. вступає в ряди вояків Закарпатської України. Переїздить до Праги, де працює […]...
34. Твір на тему: Твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями) Твір-опис процесу праці (за власними спостереженнями) Одного разу, років зо два тому, я зайшов на роботу до мого татка. Саме того дня йому потрібно було зайти до друкарні, що розташувалась неподалік. Я, зрозуміло, напросився піти з батьком. Побачивши друкарське устаткування, я закляк на місці. Те, що я побачив… Велетенський гідраапічний прес аж постогнував від напруги. […]...
35. Павло Мовчан – “Ні змістом образу, ні висотою звуку… “ Ні змістом образу, ні висотою звука Тебе не визначить, не вичитать зі слів, Кут розімкнути, розломивши руки, Зір розчахнути широчінню днів… О про-сто-ро-бла-га-бла-ки-бо-лю-ча… Самовагома… ніби пух кульбаб… На видноколі в дзеркалах летючих, В лелечих зблисках, в захлинаннях жаб… В гніздечках крапель, у відбитку хвилі, В одсирілім безлюднім курені… Переліки усіх прикмет безсилі Тебе означити, бо […]...
36. Твір на тему: Олівець (Твір-опис окремих предметів) Олівець – це предмет першої необхідності. Він призначений для писання, малювання, креслення. Складається олівець із графітного стрижня, вміщеного у дерев’яну оправу. Олівець легенький, тоненький, зручний для користування. Оправа зроблена з м’якого дерева, вона має форму циліндра діаметром до семи міліметрів. Оправа пофарбована у рожевий колір. Олівець з одного кінця гостро заструганий, а з іншого має […]...
37. Мозолевський Борис – Третя рота Випускникам останнього набору Оде Ської спецшколи ВПС, із лав якої Вийшли льотчики-космонавти СРСР Георгій добровольський та Георгій Шонін Відкриваються знову ворота, Грає збір на корнеті сурмач. Третя рото,- шикуйсь, третя рото! І відсутніх сьогодні пробач: Від Клайпеди до гір Сахаліну, Де насупили сопки лоби, Їхні душі спахнули нетлінно Та й злилися з вогнями доби. Ми […]...
38. Позитивний персонаж (Герой) Позитивний персонаж (Герой) – дійова особа твору, персонаж, який є носієм авторського кредо (образ Сомка у романі П. Куліша “Чорна рада”, Володька та Матвія довбенків у романі У. Самчука “Волинь”). У фольклорі, давній українській літературі, літературі новій, включаючи епоху класицизму, поняття “позитивний герой” та “ідеальний герой” не розмежовувалися. П. п. наділявся всіма моральними чеснотами, що […]...
39. Твір на тему: Кожен із нас повинен бути терпимим (твір-роздум) Я часто замислююся над вчинками та поведінкою людей, які мене оточують. Щось у них мені подобається, а щось – ні. Але я помітив, що всім нам не вистачає терпимості у наших діях та вчинках. Терпимість – якість, що характеризується намаганням досягти взаємного розуміння інтересів, переконань, віросповідань, звичок, поведінки людей. Узгодження різних інтересів та поглядів за […]...
40. Павло Мовчан – “Іржавіють ключі від нашої господи… “ Іржавіють ключі від нашої господи, Де всі кутки злились у спільний день відходин, Де черствіють шибки і струхлявілі сходи Ведуть лише униз і трухлявіють вниз. Забулося, зійшло по пагорбі дощами, Скрипучим берестком закрилося за нами: Ні відступити вбік, ні глянути назад, Все скаламутив геть раптовий снігопад. Тому-то й виступа іржа нам на долонях І утіка […]...