Коротко про “Арфами, арфами… “



(1914)

Із збірки “Соняшні кларнети”

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: пейзажна.

Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення.

Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музи­канта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, трем­тливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі “золо­тими, голосними обізвалися гаї// Самодзвонними”.

Вірш наповнений урочистою, весняною мелодією, наснажений оптимістичним пафосом, передчуттям радості від зустрічі з весною й очікуванням змін у суспільстві. “Емоційність настрою забезпечується самобутнім ритмічним ладом, вишуканістю строфічної будови, яскра­вою метафоричністю, “дзвоном” асонансів й алітерацій” (П. Хропко).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Моя циганерія.
Ви зараз читаєте: Коротко про “Арфами, арфами… “