Крістік Хрустік – Я не відома, і не зірка Голівуду

Related posts:

1. Крістік Хрустік – Стій. Нам варто зупинитись Стій. Нам варто зупинитись. Ти вже достатньо розпізнав мене, А я просто хочу звільнитись. Ти створив в мені дурне й сумне. Йди, тримати вже набридло І вітром хай думки у слід здуває. А те, шо було просто остогидло, Ти зрозумій, таке в житті буває. Не повертайся. Я всі речі запакую І відправлю через “Нову пошту”. […]...
2. Крістік Хрустік – А я пишу й писати буду А я пишу й писати буду… . Люди, пиво… і трава… Не забуду… Може з блуду Перетворю все в дива. Захлинатись від дихання І ридати від свободи… Помилки, стежки, страждання Нові і старі пригоди… Що ти? хто ти? Звідки і куди? З понеділка чи з суботи? Скажеш “стій” мені? Чи “йди”? Ти – людина. Я-щось […]...
3. Крістік Хрустік – Розірви мене навпіл Розірви мене навпіл Порви мене в шмаття Ми настільки нещасні І настільки багаті Здається, що досі Ми шукали нас І вся радісь нас просить Цінувати наш час....
4. Крістік Хрустік – Я не мастак писати прозу Я не мастак писати прозу, Тому летять мої вірші. Мені не треба звати музу, Вона живе в моїй душі. Я знов сьогодні опинилась На стадії, мабуть, з нуля. Щось у мені перемінилось, Але це досі все ще я! В мені померла віра в диво, Проте я не відмовлюсь від чудес. Життя, хоча і носить криво, […]...
5. Крістік Хрустік – Життя… воно таке мінливе Життя… воно таке мінливе.. Ще вчора стрибнуло зі скелі вниз. Сьогодні – вже прекрасне і щасливе, Створює в тобі новий каприз. Для всіх є щастя у житті, А ми у ньому, як у мрії. Колись в своєму забутті, Я раз вже втратила надії. Люби мене… дозволю я пізнати Все те, що в мене в глибині. […]...
6. Крістік Хрустік – Я б написала тобі ще багато рим Я б написала тобі ще багато рим, Які сплетуться у вірші, хоча кожен з них Байдужий тобі. і мій запал стих. Я залишу все собі, але менше з тим. Я б показала тобі увесь цей світ, Підіймала б очі твої до зірок, Цілувала б вії, зробила б ще один крок Уперед і здійснила б душі […]...
7. Крістік Хрустік – Так, я дивитимусь на тебе Так, я дивитимусь на тебе І відчуватиму твоє тепло Мені нічого більш не треба, Аби ти і щастя тут було. У тебе такі неймовірні очі І погляд твій мене заполонив. Я не відчеплюся допоки Не скажеш ти все, що хотів. Я так надіюсь, що ти зрозумієш, Що я пишу це лиш єдиному тобі. Ти полюбому […]...
8. Крістік Хрустік – Я докурюю останню сигарету Я докурюю останню сигарету, Мені боляче та я не плачу знов. Усе в минулому, усе вже стерто, І “Портвейн” уже потрапив в кров. У дзеркалі стоїть вона-минула, А у реальності існую я. Вона померла, назавжди заснула, Залишила мені своє імя. Чорні очі, чорні губи і думки… Я йду гуляти в невідомість, Я поза зоною й […]...
9. Крістік Хрустік – Я ж ніколи не плачу, ти знаєш Я ж ніколи не плачу, ти знаєш… Я ж сильна і не вмію ламатись. І коли в моє серце ножі ти пускаєш, Про свій біль не дозволю дізнатись. Я ж ніколи не зможу любити, Бо немає його в світі цьому… Мою душу, як скло, можна легко розбити, Розкидавши уламки по світу земному… Я вся повна […]...
10. Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю. Ти десь блукаєш між моїм і не моїм… І що робити я давним-давно не знаю, В зимовім серці – літні грози й грім. Мені б хотілося тебе кохати, але ти Вже не один у серденьку та горі свому І вже не боляче, а хочеться втікти, Та я […]...
11. Крістік Хрустік – Чому б мені не стати вітром? Чому б мені не стати вітром? Чи словом, що лунатиме далеко? Променем сонця, невмирущим світлом? Чи небом, де летітиме лелека? Стати б силою святого одкровення Чи може подихом морозяного ранку? Хочу, щоб в мені жило натхнення, Я подарую його людям на світанку. Та в свому тілі я просто людина Це ніби мало, але часом й […]...
12. Крістік Хрустік – Відокрем мене, як слово у реченні Відокрем мене, як слово у реченні, Постав просто кому. Ми з тобою давно приречені, Гвалтуємо свою втому. Розділи мене комою від реальності І я більше не повернусь. Від поцілунків, обіймів, банальності Я, нарешті, знову звільнюсь. Цим текстом вигаданим мене проведи З нікуди і до мого дому. Не думай довго, жорстоко не суди І просто постав […]...
13. Крістік Хрустік – Я стільки думала і просто глухо Я стільки думала і просто глухо. Я стільки мислила, хтозна чому?. І раптом чую – сміх гучний на вухо, І знов пишу тобі-собі, а не йому. Не я, не знов, не так, а навпаки. Лиш просто цигарки й окурки. Не ти летиш в мої тупі думки, Я просто граю із тобою в “жмурки”. Я може […]...
14. Крістік Хрустік – Ти створений бути вільним Ти створений бути вільним, Ти маєш право Курити і пити чай. Та не зливайся із масою Такою одноманітною. Ніколи себе не втрачай! Спробуй змінити це життя, Поки воно тебе не спинило. Лови миттєвості, Відкидай бруд та сміття І літай так, ніби маєш крила! Ти можеш читати ночами книги, А потім цілий день спати. Цей світ […]...
15. Крістік Хрустік – Молись Молись І може час тебе пробачить. А я уйду Не может быть иначе. My hope is broken, I want fly Your pain will let you die. Заткнись Це все до сліз надокучає. Ты был хорош. Я иногда за тем тобой скучаю. You lose yourself. look, who you are? I hope your end is not so […]...
16. Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
17. Крістік Хрустік – Так страшно, сумно й ти одна Так страшно, сумно й ти одна В душі незрозумілі крики зла, В очах холодний погляд, що жадає крові Від тих, хто побажав її любові. Знов залишившись із думками віч-на-віч Ти відчуваєш як воно спускає руки з пліч Потвора, що живе весь час у твоїх снах А вдень крокує за спиною по слідах. Що стало фактором […]...
18. Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Розігрій моє серце у микрохвильовці, І купи бубликів, завари чаю чи кави. Розгладь праскою усі нерівності, Які виникли позавчора між нами. Можеш дістати мій мозок із холодильника Таке враження, що ти інієм в ньому осів. Одного ранку не почувши будильника Я залишусь звуком серед твоїх снів. Нашу […]...
19. Крістік Хрустік – Спокійно, тихо, зі сльозами Спокійно, тихо, зі сльозами Я зашивала пальцями минуле. Все, що було – усе пройшло між нами, Хоч ми й нічого не забули. Банально опускатися до болю І прикро убиватися думками. Більше ніколи я нікому не дозволю Ставати в серці чорними комками. Я зроблю аплікацію з емоцій та бажань І замість неба усе це розвішу. Зітру […]...
20. Крістік Хрустік – Тремти над подихами ночі Тремти над подихами ночі, Згорай при спалахах дня І просто відкрий свої очі, Щоб навколо крутилась земля. Перестань! припини! зупинись! Дочекайся своєї зупинки, Бо коли вже прийде чийсь кінець Буде мало лише фотознімків....
21. Крістік Хрустік – Завтра обману не буде Завтра обману не буде, Ми про все забудем. Підем блукати полем-цвітом, Стрибнемо в осінь через літо. Побудуєм собі нове майбутнє І сенс у цьому зовсім відсутній. Ми будем просто лежати як зорі. Тільки ми – голі, а вони – прозорі....
22. Крістік Хрустік – Гідність-це те, що так легко втратити Гідність-це те, що так легко втратити. Її можна пропити, програти, продуріти. Ти можеш сам для себе вибирати Бути лайном чи після себе слід лишити. У навколишніх наших містах і селах, Людське щастя витіснює крах і бруд. Влада губить нас, а земля весела Виростила в щасті серед бід й спокут. Прокидайся, людино! розкрий свої очі, Поглянь, […]...
23. Крістік Хрустік – Я знов запрошую тебе до бою Я знов запрошую тебе до бою, Я фанат твоїх яскравих дій. Я не назву це ні життям ні грою, Я не назву тебе своїм, хоч ти і мій. Ти з задоволенням підеш на виклик. Ти підіграєш і почнеш двобій Без зброї й наших армій зниклих Для перемоги залишивши кілька мрій. І ось війна двох навіжених […]...
24. Ольга Анцибор – Зірка З неба темного зірка падає, Перерізала неба гладь, Листопадами, зорепадами, Ген за обрій літа летять. Я ту зіроньку, я ту іскорку В пожовтілій траві знайду. До берізки золотолистої Зачарована підійду. – Ти, берізонько, ти, лебідонько, Ти літа мої зупини, Горе тяжкеє, лиху бідоньку Із життя мого прожени. Білокора моя перлиночко, Ти розрадь мене, щось скажи, […]...
25. Павло Мовчан – Зірка Зоре моя вечірняя, Зійди над горою. Т. Г. Шевченко Розмита на бистрі Зіяла, наче рана, А скинув очі – угорі, В промінні тонкотканім Краплина, крапелька тремтить І, проклювавши небо, На пошуки душі летить До тебе лиш, до тебе… Зоре моя, житино, В нічної птахи на крилі Гориш ти, як жарина. Коли вона тебе зняла, Куди […]...
26. Богдана Лапченко – Мій тато – це ота велика зірка Мій тато – це ота велика зірка, Він знає все про мене, мабуть. Він бачить, що сьогодні гірко, А завтра – справи краще стануть. Не вистачає тебе, тату, Нема кому і захистити. Хотіла б зараз обійняти І таємниці шепотіти. Нема у нас “А пам’ятаєш?” І не було “Люблю. Цілую”. Тигарно там про мене дбаєш? Татусю, […]...
27. Скотилась зірка на плече Скотилась зірка на плече Прошепотіла-ти одна І зашарілась на щоці Сльозинка забавна. А серце стук і стук – повір Він твій. І чари мрій І знову, знову очі зір Перлини незабутніх днів І місяць з нами в унісон Сріблинка ніжності в очах І день як рік, а ніч як сон І ти в моїх думках […]...
28. Твір на тему: Відома статуя (Твір-опис) VIII столітті до наший ери на острів Родос напав македонський цар. Проте здолати волелюбних родосців Деметрію не вдалося. На згадку про успішну оборону острова вони вирішили поставити найвищу статую на світі. Це шосте чудо світу відоме під назвою Колоса Родоського. На думку Філона, Колос був чоловічою фігурою, на п’єдесталі з білого виблискуючого мармуру, до якого […]...
29. Твір на тему: Твір-розповідь. Вечірня зірка Твір-розповідь. Вечірня зірка Ще одна зірка зірвалася, прокотилася над обрієм, зачепивши своїм довгим хвостом верхівки дерев і упала в безвість. А скільки їх на небі, маленьких і великих. Спробуй-но, порахуй… Небо стоїть над землею бездонне і чисте, всіяне яскравими діамантовими зорями. Вони розлітаються яскравими бризками, спалахують, наче вогники, приваблюють до себе. Чорноока красуня-ніч гасить у […]...
30. Тіна Карабанович – І я напевно створена із снігу ” І я напевно створена із снігу- Як та зима холодна і безжальна… Бо не жаліюсь й не жалію У когось долю як повію… І напевно серце з льоду маю, Як ті сніжинки з краю і до краю. Бо не надіюсь й не прощаю Отих зневір із сотні лиць, А просту йду навіки геть… А […]...
31. Марія Рожновська – Сп’яніла Мені тебе досить. Не можу Ще пити міцне шепотіння. Агов, я в десяте вже кАжу, Що матиму вранці похмілля. Мені тебе досить. дурнію. Ти що мене просиш співати? Облиш, – танцювати я вмію. ПокАжу, коли зможу встати. Мені тебе досить. Сп’яніла. Ти віскі з текілою вкупі. Та тягнуться до мого тіла Жаркі поцілунки і руки. […]...
32. Олександр Ірванець – Мені тебе мало Мені тебе мало В долонях й у світі, У ліжку й надворі, У вічності й в миті. Мені тебе мало В обіймах й дотиках, В дурних телефонах Й скажених бажаннях. Мені тебе мало На фото й в записках, В очах і у сонці, В віршах і на дисках. Мені тебе мало В повітрі і в […]...
33. Богдан Лепкий – Одинокий сиджу над рікою Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів холодний вітер віє, Шуварі гне і квітки леліє. Над селом, між горами, в долині Висять хмари легкі сіро-сині. З коминів до неба дим снується – Образ меркне, дійсність наче сниться. Лиш ріка заєдно грає, грає, […]...
34. Богдан Боденчук – розділові знаки Іноді ставлять крапку, зупиняють серце. Добре коли є коми, їх можна стерти. Дозволь мені себе перебороти і все це. Ховаю літери в слова а ті в конверти. Знаю, мовчання не врятує, але так краще. Тире – перебиває подих, життя ламає. Зійшлися світи, доторкнулись лиш краєм. Слова – це ще не дії, а ми – не […]...
35. Не потрібно мене втішати Якщо бачите, що я плачу – Не потрібно мене втішати. Якщо я для вас щось значу – Треба диво подарувати. Я не хочу високих замків, Не потрібні мачо і “бехи”, Подаруйте мені веселку, Й на додачу – шоколадні цукерки. Я в обійми візьму веселку, І піду разом з нею в літо. Своє щастя зберу на […]...
36. Вірш – Подарую тобі З часом я подарую тобі не планету, не зорі, не світ, А максимум власної віри, кохання і щастя. Ти посміхнешся мені і розтане у серці той лід, Що тримає у собі моє мінімальне нещастя. Я напишу про те, що сьогодні ти будеш чекати, На повернення вітру із країн невідомих мені. Ти напишеш мені, що стомилась […]...
37. Олеся Сенченко – Ваш погляд так щемить, бува, в мені Ваш погляд так щемить, бува, в мені. І якось дивно: скільки ж ми знайомі? Якихось щасних два десятки днів І ще з десяток фото у альбомі. Та щось таке, як втолена жага Гарячим ранком літньої суботи, До мене ваші очі простяга, Які вночі світилися навпроти. І, може бути, світло це здалось, Тому що почуттям завжди […]...
38. Олена довганюк – Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота Мабуть, в тобі мене привабила твоя простота. Мене тягнуло до тебе з першого погляду, з кожною хвилиною ти ставав для мене все цікавішим. Попри багатство твоєї душі і розуму, ти – надзвичайно простий і зрозумілий, добрий і відкритий. Ніколи до цього я не зустрічала таких людей… Ти допоміг мені зрозуміти себе, адже твої думки збігаються […]...
39. Алла Жабокрик – я серце стер у пошуках тебе Я серце стер у пошуках тебе Я губи пік об інших, не коханих Я їм читав надвечір щось святе А потім пив. і днями. і ночами. Я виглядав у них одну тебе Я був сліпий до їх шальних очей В поривах жити, я боявсь померти Бо в світі цім ще не відчув тебе Для тебе […]...
40. Олена довганюк – Там мріїї здійснились і десь загубились Там мріїї здійснились і десь загубились Між сотнями слів і думок. І стукали в двері серцям, що закрились На незрозумілий замок. Там болем і кров’ю ключа добивались Якого було не знайти Поразку приносячи, знову вертались Щоб тими ж шляхами піти. І мали надію, що очі сліпила, А серце вела в глухий кут, У пам’яті доля […]...