Крістік Хрустік – Я стільки думала і просто глухо
Я стільки думала і просто глухо.
Я стільки мислила, хтозна чому?.
І раптом чую – сміх гучний на вухо,
І знов пишу тобі-собі, а не йому.
Не я, не знов, не так, а навпаки.
Лиш просто цигарки й окурки.
Не ти летиш в мої тупі думки,
Я просто граю із тобою в “жмурки”.
Я може суржиком, хоч ти й не звик,
Та суть від того нам вже не змінити.
Я знов ведусь на твій притихлий крик,
Ти знов зумів мене сьогодні вбити.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Крістік Хрустік – Я докурюю останню сигарету Я докурюю останню сигарету, Мені боляче та я не плачу знов. Усе в минулому, усе вже стерто, І “Портвейн” уже потрапив в кров. У дзеркалі стоїть вона-минула, А у реальності існую я. Вона померла, назавжди заснула, Залишила мені своє імя. Чорні очі, чорні губи і думки… Я йду гуляти в невідомість, Я поза зоною й […]...
- Крістік Хрустік – Я знов запрошую тебе до бою Я знов запрошую тебе до бою, Я фанат твоїх яскравих дій. Я не назву це ні життям ні грою, Я не назву тебе своїм, хоч ти і мій. Ти з задоволенням підеш на виклик. Ти підіграєш і почнеш двобій Без зброї й наших армій зниклих Для перемоги залишивши кілька мрій. І ось війна двох навіжених […]...
- Крістік Хрустік – Так страшно, сумно й ти одна Так страшно, сумно й ти одна В душі незрозумілі крики зла, В очах холодний погляд, що жадає крові Від тих, хто побажав її любові. Знов залишившись із думками віч-на-віч Ти відчуваєш як воно спускає руки з пліч Потвора, що живе весь час у твоїх снах А вдень крокує за спиною по слідах. Що стало фактором […]...
- Крістік Хрустік – Відокрем мене, як слово у реченні Відокрем мене, як слово у реченні, Постав просто кому. Ми з тобою давно приречені, Гвалтуємо свою втому. Розділи мене комою від реальності І я більше не повернусь. Від поцілунків, обіймів, банальності Я, нарешті, знову звільнюсь. Цим текстом вигаданим мене проведи З нікуди і до мого дому. Не думай довго, жорстоко не суди І просто постав […]...
- Крістік Хрустік – А я пишу й писати буду А я пишу й писати буду… . Люди, пиво… і трава… Не забуду… Може з блуду Перетворю все в дива. Захлинатись від дихання І ридати від свободи… Помилки, стежки, страждання Нові і старі пригоди… Що ти? хто ти? Звідки і куди? З понеділка чи з суботи? Скажеш “стій” мені? Чи “йди”? Ти – людина. Я-щось […]...
- Крістік Хрустік – Ти створений бути вільним Ти створений бути вільним, Ти маєш право Курити і пити чай. Та не зливайся із масою Такою одноманітною. Ніколи себе не втрачай! Спробуй змінити це життя, Поки воно тебе не спинило. Лови миттєвості, Відкидай бруд та сміття І літай так, ніби маєш крила! Ти можеш читати ночами книги, А потім цілий день спати. Цей світ […]...
- Крістік Хрустік – Гідність-це те, що так легко втратити Гідність-це те, що так легко втратити. Її можна пропити, програти, продуріти. Ти можеш сам для себе вибирати Бути лайном чи після себе слід лишити. У навколишніх наших містах і селах, Людське щастя витіснює крах і бруд. Влада губить нас, а земля весела Виростила в щасті серед бід й спокут. Прокидайся, людино! розкрий свої очі, Поглянь, […]...
- Крістік Хрустік – Чому б мені не стати вітром? Чому б мені не стати вітром? Чи словом, що лунатиме далеко? Променем сонця, невмирущим світлом? Чи небом, де летітиме лелека? Стати б силою святого одкровення Чи може подихом морозяного ранку? Хочу, щоб в мені жило натхнення, Я подарую його людям на світанку. Та в свому тілі я просто людина Це ніби мало, але часом й […]...
- Крістік Хрустік – Стій. Нам варто зупинитись Стій. Нам варто зупинитись. Ти вже достатньо розпізнав мене, А я просто хочу звільнитись. Ти створив в мені дурне й сумне. Йди, тримати вже набридло І вітром хай думки у слід здуває. А те, шо було просто остогидло, Ти зрозумій, таке в житті буває. Не повертайся. Я всі речі запакую І відправлю через “Нову пошту”. […]...
- Крістік Хрустік – Я не мастак писати прозу Я не мастак писати прозу, Тому летять мої вірші. Мені не треба звати музу, Вона живе в моїй душі. Я знов сьогодні опинилась На стадії, мабуть, з нуля. Щось у мені перемінилось, Але це досі все ще я! В мені померла віра в диво, Проте я не відмовлюсь від чудес. Життя, хоча і носить криво, […]...
- Крістік Хрустік – Молись Молись І може час тебе пробачить. А я уйду Не может быть иначе. My hope is broken, I want fly Your pain will let you die. Заткнись Це все до сліз надокучає. Ты был хорош. Я иногда за тем тобой скучаю. You lose yourself. look, who you are? I hope your end is not so […]...
- Крістік Хрустік – Так, я дивитимусь на тебе Так, я дивитимусь на тебе І відчуватиму твоє тепло Мені нічого більш не треба, Аби ти і щастя тут було. У тебе такі неймовірні очі І погляд твій мене заполонив. Я не відчеплюся допоки Не скажеш ти все, що хотів. Я так надіюсь, що ти зрозумієш, Що я пишу це лиш єдиному тобі. Ти полюбому […]...
- Крістік Хрустік – Тремти над подихами ночі Тремти над подихами ночі, Згорай при спалахах дня І просто відкрий свої очі, Щоб навколо крутилась земля. Перестань! припини! зупинись! Дочекайся своєї зупинки, Бо коли вже прийде чийсь кінець Буде мало лише фотознімків....
- Крістік Хрустік – Завтра обману не буде Завтра обману не буде, Ми про все забудем. Підем блукати полем-цвітом, Стрибнемо в осінь через літо. Побудуєм собі нове майбутнє І сенс у цьому зовсім відсутній. Ми будем просто лежати як зорі. Тільки ми – голі, а вони – прозорі....
- Крістік Хрустік – Спокійно, тихо, зі сльозами Спокійно, тихо, зі сльозами Я зашивала пальцями минуле. Все, що було – усе пройшло між нами, Хоч ми й нічого не забули. Банально опускатися до болю І прикро убиватися думками. Більше ніколи я нікому не дозволю Ставати в серці чорними комками. Я зроблю аплікацію з емоцій та бажань І замість неба усе це розвішу. Зітру […]...
- Крістік Хрустік – Я б написала тобі ще багато рим Я б написала тобі ще багато рим, Які сплетуться у вірші, хоча кожен з них Байдужий тобі. і мій запал стих. Я залишу все собі, але менше з тим. Я б показала тобі увесь цей світ, Підіймала б очі твої до зірок, Цілувала б вії, зробила б ще один крок Уперед і здійснила б душі […]...
- Крістік Хрустік – Життя… воно таке мінливе Життя… воно таке мінливе.. Ще вчора стрибнуло зі скелі вниз. Сьогодні – вже прекрасне і щасливе, Створює в тобі новий каприз. Для всіх є щастя у житті, А ми у ньому, як у мрії. Колись в своєму забутті, Я раз вже втратила надії. Люби мене… дозволю я пізнати Все те, що в мене в глибині. […]...
- Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Крістік Хрустік – розігрій моє серце у микрохвильовці Розігрій моє серце у микрохвильовці, І купи бубликів, завари чаю чи кави. Розгладь праскою усі нерівності, Які виникли позавчора між нами. Можеш дістати мій мозок із холодильника Таке враження, що ти інієм в ньому осів. Одного ранку не почувши будильника Я залишусь звуком серед твоїх снів. Нашу […]...
- Крістік Хрустік – Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю Ти – муза, та я чомусь тебе втрачаю. Ти десь блукаєш між моїм і не моїм… І що робити я давним-давно не знаю, В зимовім серці – літні грози й грім. Мені б хотілося тебе кохати, але ти Вже не один у серденьку та горі свому І вже не боляче, а хочеться втікти, Та я […]...
- Крістік Хрустік – Не треба слів, давай мовчати Не треба слів, давай мовчати. Це все-життя, а ми в нім люди. І часом коли хочеться збрехати, Подумай ти, що потім буде. Чи треба тобі в щасті, а чи може в горі Та спокуса, що приведе до грішних дій? Ми всі тут рівні, всіх брехня нас губить. Лиш правда, то розрада їй. Давай мовчати, але […]...
- Крістік Хрустік – Я ж ніколи не плачу, ти знаєш Я ж ніколи не плачу, ти знаєш… Я ж сильна і не вмію ламатись. І коли в моє серце ножі ти пускаєш, Про свій біль не дозволю дізнатись. Я ж ніколи не зможу любити, Бо немає його в світі цьому… Мою душу, як скло, можна легко розбити, Розкидавши уламки по світу земному… Я вся повна […]...
- Крістік Хрустік – Я не відома, і не зірка Голівуду Я не відома, і не зірка Голівуду, Не бачать і не чують всі моїх віршів. Не зхожу з розуму від благ і блуду, А лиш тихенько проникаю до душі. Якась невиразна жага до слави Не є для мене стимулом життя. Я дивна суміш і мої всі сплави Прагнуть прискорити серцебиття. Я хочу від життя свободи […]...
- Крістік Хрустік – Розірви мене навпіл Розірви мене навпіл Порви мене в шмаття Ми настільки нещасні І настільки багаті Здається, що досі Ми шукали нас І вся радісь нас просить Цінувати наш час....
- Сергій Жадан – Можливо, я просто не вмію передати все це Можливо, я просто не вмію передати все це словами. Навіть не знаю, що це – образа чи радість. Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами. Але див не буває, тому я просто не озираюсь. Просто потрібно бути терплячими і міцними. Все закінчилося. Ми лишилися в більшості. Просто цей світ не може в […]...
- Тільки в снах буває стільки мрій І знову ти пройшла не замітивши що стояв я поряд Знову ті ще самі відчуття Знову як сніг лились мелодії маленькогого поета Знову ми забули що між нами були почуття Нявряд чи ці слова ще здатні щось змінити Вони лиш так, як смуток що залишився в мені І мабудь це останній вірш, який колись ти […]...
- Броніслав Грищук – Вже стільки років Вже стільки років Не діждуся рання! Пітьма, пітьма, І сон тікає пріч. Одної ночі Ти сказала: “На добраніч!” Й від тої ночі Не минає ніч…...
- Іван Андрусяк – стільки крику в цих птахів Стільки крику в цих птахів Що нікому й не повіриш Врятуватися зумів Тільки бог в одежі звіра Місто скресло з пелюшок І нікого не сховало Перерізав греблю шов Та чомусь води замало Ніби прісна а проте Відмивається погано Бог прощатися прийде І нікого не застане...
- Єлизавета Замана – стільки спогадів Стільки спогадів, коли бродиш рідним містом… Підбори важко цокають вузькими провулками Чіпляючи каміння кричиш (матом) І далі прямуєш рішучими кроками. Чудове місто, з якого мрієш поїхати! До столиці пробитися, щоби всі побачили, Як ти гниєш без батьківської хати… Повернувшись просити, щоб тебе пробачили Ці вулиці, будинки і старі батьки, Від яких ти так хочеш втекти, […]...
- Андрій Малярик – Гадаєш, забути тебе то так просто Гадаєш, забути тебе то так просто, Гадаєш так легко нажати delete? Та, знаєш, як важко покинуть наш острів, І вже, та без тебе шкульгати вперед. Як тихо і трепетно рветься кохання, Як болісно знати, що ти не прийдеш. Без тебе життя – це пусте існування, Що втратило суть і давно вже без меж. Лиш про̀шу, […]...
- Дана Кремінець – Я просто більше не кохаю Я просто більше не кохаю, у серці пусто і душа тремтить. Та тільки як тебе згадаю то просто хочеться піти. Піти і більш не повертатись, піти на зустріч не тобі. Я більш не хочу сльози витирати, А просто далі з усмішкою йти. Я хочу всім зустрічним усміхатись, Щоб всі дізналися що я жива, Не хочу […]...
- Олександр Олесь – “В Вас стільки сонця золотого… “ В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І як Ви можете тут жити, Серед безлюдних цих пустель, Промінням серця свого гріти Граніт холодний мертвих скель!! Чи принесли Вас крила хвилі, Щоб Ви світили в сизій млі, Щоб люде вірили, терпіли І ждали сонця на землі. […]...
- Юля Миргородська – Просто, знаєте Просто, знаєте, Якось у них все просто. Є ніжності й поцілунки, А деколи битий посуд. Все кажеться Без красномовних звуків. Просто її шкірі Потрібні його руки. Просто так про неї Крім нього Не напише ніхто і ніколи. Просто спасибі богу, Що їх таких буде двоє. А завтра знову вокзали. І просто дощі за ними Литимуть […]...
- Микола Руденко – Ну навіщо стільки заліза Ну навіщо стільки заліза – Нари, двері, гратовані рами? Все одно я зненацька пролізу Крізь щілину тюремної брами. Все одно я піду на волю – Духом вийду, якщо не тілом. Обійму, мов сестрицю, тополю. Навтішаюся світом білим. Помолюся до зір серед жита, Заночую в копиці сіна – І піду, щоб у людях жити Доти, доки […]...
- Юля Миргородська – А небо просто розриває А небо просто розриває, Як після довгої мовчанки! Дощем емоцій заливає Даровані колись Фіалки. Вмикай приймач Наскільки буде сили! Сьогодні все одно Не перекличеш грім. Кого б дощі до нас не запросили, Ми будем раді їм! Глінтвейн? Чи просто так… вино? Так хочеться про все наговоритись! Ще маємо старе, І вкотре переглянуте кіно Не до […]...
- Микола Руденко – Чому на мене впало стільки зла Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна пилинка в безмірі живому. Чи варта ця пилинка наших мук? Адже ж ми тільки мить на ній живемо. І мить ота – можливо, тільки звук Чи літера з космічної поеми… У пошуках пройшовши цілий світ, […]...
- Христина Сирова – Сотні тисяч раз думала, що все Сотні тисяч раз думала, що все. Спопелію. Нутро калічили зізнання, розбиті мрії. А ти на рани дув, і цілував у скроні. Бороню… Пручаюсь від неволі у твоїх руках. Ти віриш, Що це мине. Я вільна. І не ламай моє одне крило. Я з ним ходити попід небом вже навчилась. А тим хто на землі, до […]...
- Алла Жабокрик – це тут. просто тут Це тут. просто тут. просто зараз. в чиємусь незрілому тілі. Чиєсь недоспіле кохання зірвалось і падає вниз. Це тут. в цьому просторі й часі. у цьому шаленому вальсі. Під ці неритмовані звуки хтось прагнув піднятися ввись. Це тут. в цьому місті розпусти. у місті палкого безумства. Хтось жадно хапає руками надшкрібки минулих подій. Це тут. […]...
- Алла Жабокрик – а він колись був просто перехожим А він колись був просто перехожим. а він колись був попросту ніким. Він був безликим, сірим, на всіх схожим. для мене був, здавалося, пустим. А я колись шукала, мов прокляття, своє кохання. Боже, та чому Я взріла всіх, а лиш його останнім? а лиш його закинула в пітьму. А я тоді металася між світлом. шукала […]...
- Микола Руденко – Сухо. Глухо Сухо. Глухо. Тисне щось на вуха, Плаває тополь вовняний цвіт, І висить така важка задуха, Що й на душах виступає піт. На грозу збирається неначе, Та чомусь не зважиться ніяк: Доки хтось у небесах заплаче, Чорні очі виплаче терняк. Ранні вишні, мов зірки падучі, Сиплються до висохлих криниць. Ходять мигавки в вечірній тучі – Немічна […]...
- Олекси Стефановича – Просто. Не йти праворуч Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в груди, – В груди, в горби хребта… Поруч хай вітер буде, А вдалині – мета. Чорно кругом чи біло, Не зупиняти рух. Може зламатись – тіло, Але ніколи – дух. Прага, 1936...
Друг це скарб який тебе не зрадить.