Критика “Різдво” Антонич

У справжньому шедеврі лірики – поезії “Різдво” – Б.-І. Антонич християнську місію проектує на Лемківіцину, з її язичницькими повір’ями й поклоніннями. В українському середовищі розігрується біблійне дійство, бо лемки уподібнюються до волхвів: “Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий”, тобто подарували хліб. У поезії “Різдво” бачимо не нове потрактування Біблії, за якою “народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі”, а показ того, що духовність не має географічного окреслення: лемки так само шанують

Бога, як і віруючі в Єрусалимі. Кожна людина здобуває первісні знання там, де народилася, а сам автор уперше почув про Бога і Діву Марію саме на Лемківщині, тож і не дивно, що на свято Різдва прийшли не Три Царі, а “лемки у крисанях і принесли місяць круглий”.

Справді, на Різдво лемки з хлібом і свяченою водою обходять обійстя і освячують його. Поганський місячний знак – “золотий горіх” – опиняється у долоні Марії, котра тільки здогадується, які випробування доведеться витримати її Синові. Залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську і пантеїстичну традиції,

робить іншим власне світосприйняття.

Богдан-Ігор Антонич

Різдво

Народився бог на санях
в лемківськім містечку Дуклі.
Прийшли лемки у крисанях
і принесли місяць круглий.
Ніч у сніговій завії
крутиться довкола стріх.
У долоні у Марії
місяць – золотий горіх.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Задывляюсь у твои зиници симоненко.
Ви зараз читаєте: Критика “Різдво” Антонич
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.