Критика “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус
Поезія ” ЯК ДОБРЕ ТЕ, ЩО СМЕРТІ НЕ БОЮСЬ Я ” – це філософська медитація, у якій висловлено глибокі почуття й екзистенційні роздуми автора. Стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її грядущу перемогу. Вірш сприймається як своєрідний монолог: “Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. Біблійний образ тяжкого хреста через
Василь Стус, перебуваючи в неволі, теж вірить, що, нехай і після смерті, проте стане відомим своєму народові, повернеться до нього з холодних табірних снігів. Смерть він розуміє як перехід у вищу духовну якість, рівновелику вічності: починається поезія словами ліричного героя про те, що він не боїться смерті, а потім – до
Слава – це народне визнання, вдячність людей за віддане їм життя, за написані для них поезії.
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив-любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям, Як син, тобі […]...
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (Характеристика твору) Характеристика твору Василя Стуса “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...
- Детальний Аналіз “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: філософська, патріотична лірика. Жанр: Філософська медитація. Мотив: стоїцизму, незламності, здатності за будь-яких обставин залишатися людиною. Віршовий розмір: Ямб. Художньо – Стильові особливості: Вірш сприймається як своєрідний монолог, як останнє слово несправедливо засудженого героя, звернене до неправедних суддів. Зі спокоєм, гідністю, упевнено, без найменшого натяку на каяття звучать перші рядки твору. Цей […]...
- Аналіз поезії “Як добре те, що смерті не боюсь я… “ Відбувати особливий режим ув’язнення В. Стус був відправлений до табору в селищі Кучино Пермської області. Табірними наглядачами було знищено збірку з приблизно 300 віршів. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями кілька разів В. Стус оголошував голодівки. У січні 1983 р. за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий […]...
- Аналіз вірша Василя Стуса “Як добре те, що смерті… “ Вийшов друком у 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у […]...
- “І в смерті з рідним краєм поріднюсь… ” (твір-мініатюра) Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання і надії пов’язував тільки з […]...
- Микола Вінграновський – Вже все прощально. Я боюсь Вже все прощально. Я боюсь. Боюсь учора і сьогодні. Боюсь, що сам собі назвусь Таким, як був, як є, як – годі. Яке блюзнірство, боже мій! Яке блюзнірство захололе! Будь проклят, о пузата доле, Тих ситих слів неситий рій. Народе мій, як добре те, Що ти у мене є на світі. Не замело? Не замете. […]...
- Критика “О земле втрачена, явися… ” Стус У вірші ” О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!.. ” відтворено поетичний образ України. Це – щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна – не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує: О земле втрачена, явися бодай у зболеному […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Сергій Жадан – добре, добре, знищуй листи Добре, добре, знищуй листи, Стирай номери, пали мости, Просто стирай, просто громи, Ми вдосталь мали цієї зими. Знищуй коди, знищуй замки, Теплі промені серед ріки, Знищуй підозри, знищуй сміх, Довіра сходила на нас усіх, Тому знищуй те, що дісталось тобі, Те, що вигадалося в боротьбі, Те, що втратилося без жалю, Те, що я і дотепер […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- Микола Вінграновський – Боюсь поворухнутись Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті небозводи, Чи, може, хто з благословенним словом До мене в душу стиха нахиливсь… Не знаю, хто… не бачу… озовись! У мене все на відповідь готово! Нема нікого… тиха тишина… Гойдається колиска запашна, Течуть небес зелені […]...
- Олена довганюк – Я втратити тебе боюсь Я втратити тебе боюсь, Неначе серце, наче душу, Бо більше я не повернусь Туди, куди вертатись мушу. В той світ, в якім жила, З якого довго так тікала. Якби не ти, не була б я Тою, ким я зараз стала. Ти – мого життя частина, Надії промінь у пітьмі. Ти – серця мого половина – […]...
- Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш “Як добре те, що смерті не боюсь я” можна вважати програмним для поета. У цій поезії чітко окреслений трагічний, […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) “Народе мій, до тебе я ще верну… ” (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і […]...
- Критика “Гімн” Франко Поезія ” Гімн ” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Автор змальовує образ “вічного революціонера” як втілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості. Конкретизуючи цей образ, поет акцентує увагу не на закликах до руйнувань, а на великій перетворюючій силі “науки, думки, волі”. У вірші ” Гімн ” […]...
- Євген Гребінка – Українська мелодія (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Євген Гребінка Українська мелодія “Ні, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівувати!” “Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна, сиротою! А […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. […]...
- Критика “Пам’яти тридцяти” Тичина Вірш ” Пам’яти тридцяти ” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російсько-більшовицької навали. Останки загиблих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує борців за волю. Ці […]...
- Вираження трагедії Голокосту в поезії “Фуга смерті” Пауля Целана Криваві соціальні трагедії XX ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової Творчості, яка розвивається у більшості його пое. тичних творів, – після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана […]...
- Василь Стус – утілення моральних переваг вільнодумної людини Ярій, душе, Ярій, а не ридай! У білій стужі сонце України, А ти шукай червону тінь калини На чорних, водах – тінь її шукай. В. Стус Поетична творчість завжди навіває спогади. Спогади минулого, марення майбутнього, осмислення сучасного. Лише поети назавжди зберігають дійсність, залишаючи минуле, пророкуючи майбутнє. Сум, жах, страждання за рідну Батьківщину, але невмируща віра […]...
- Інна Стократна – Важко чинити опір смерті Важко чинити опір смерті коли вона приходить вночі Гублячи шляхом – щоб повернутися опісля – фальшиві монети та чужі ключі Зітхаючи мов натруджений коваль із чорною позолотою рук Ковтаючи кожен натяк на порухи та звук – кожен приторний звук Важко пити зі смертю коли у неї лише вино Червоне мов сонце яке сідає повз її […]...
- Критика “Страшні слова, коли вони мовчать” Костенко Квінтесенцією роздумів Ліни Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва став вірш ” СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧА ТЬ… “. Саме цим твором завершується збірка “Неповторність”. Авторка звіряється: слова ніби живі згустки, що увібрали в себе радощі й болі багатьох людей, які їх промовляли. Чутлива душа поетеси усе це вловлює, тому […]...
- Степан Руданський – Добре торгувалось ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди глянеш,- Сріблом-злотом сяє,- А йому то і байдуже: Він дьогтю питає! Реготять купці дурнії, А він тільки сплюне Та й до другої крамниці, Багатшої, суне. В найбагатшії крамниці Два купці сиділо, І туди […]...
- Так добре те що я кохати вміла Краплинку сонця дай мені з собою Без нього і без тебе я помру Збери мої всі мрії у хмарину (торбину) Я дуже швидко й на завжди піду. Так добре те що я кохати вміла Хоча латала крила я не раз Я так любила. Так любила милий Так люблять милий може тільки раз… Але життя умить […]...
- Як добре коли ти любиш Як добре коли ти любиш… Як добре коли люблять тебе… Та часто цього ти не цінуєш, Мучиш його і себе… Як важко любити й страждати Коли не люблять тебе… Так важко некоханого цілувати, Обманювати всіх, і його, і себе… Як важко зі сльозами жити І тримати все у собі… Як важко розуміти, Що лиш він […]...
- Критика “Чари ночі” Олександр Олесь Олександр Олесь – один з найталановитіших співців кохання, пристрасті, радості від земної любові закоханої людини. Його вірш ” Чари ночі ” став однією з найулюбленіших у народі пісень “Сміються, плачуть солов’ї”. І не дивно: За жанром цей твір – романс. “Життя – єдина мить, / Для смерті ж – вічність ціла”. Справді, життя пролітає, як […]...
- Критика “Мойсей” Франко Поема Івана Франка ” Мойсей ” (1905 р.) – вершинний твір, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це г Либокий філософський твір, у якому на матеріалі біблійного сюжету Показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові. Поема писалася одним подихом, під час творчого піднесення. Цьому значною мірою сприяли тогочасні […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика […]...
- Василь Стус – Так тонко-тонко сни мене вели Так тонко-тонко сни мене вели Повз кучугури й урвища – додому, Туди, назустріч горю молодому, Де в кілька вод мої жалі текли Устами матері, дружини й сина. Знялась моя жалоба до небес, Бо замість дому був дубовий хрест Так грубо струганий. І в ту хвилину Я був збагнув: ховається життя За смерті паравани ажурові, Що, […]...
- Пантелеймон Куліш – До рідного народу (Критика, коментарі до твору, пояснення) Пантелеймон Куліш До рідного народу (Критика, коментарі до твору, пояснення) До рідного народу, подаючи йому український переклад Шекспірових творів Я ридаю, як згадаю Діла незабуті Предків наших, тяжкі діла! Якби їх забути, Я оддав би веселого Віку половину! Оттака-то слава наша. Слава України! Шевченко Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах […]...
- Володимир Сосюра – Васильки (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Володимир Сосюра Васильки (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але нас не буде. Може, ми […]...
- Критика “Молюсь і вірю” Рильський Тема сповіді розгортається в поезії ” Молюсь і вірю “. Це твір інтимно-філософського спрямування, за жанром – вірш-рефлексія, у якому майстерно відтворено красу почуттів ліричного героя. Ліричний герой зізнається в любові до всього світу, усього, що його оточує. Твір має виразний життєствердний мотив: Молюсь і вірю. Вітер грає І п’яно віє навкруги, І голубів тремтячі […]...
- Олександр Ірванець – Це ані добре, ні погано Це ані добре, ні погано. Це просто сталося – і квит. Чужа жоно, чужа кохана, Пощо ти увійшла в мій світ? Печаль то вхопить, то відпустить. Очима глип – в сузір’я Риб. Ми переходимо цю зустріч, Як переходжуємо грип. Печаль ця викрутить і вижме, Лишивши щось на самім дні. Це все закінчиться за тиждень, Ну, […]...
- Незламність поета у важких випробуваннях (3 варіант) Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена. Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет […]...
- Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – Йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик […]...
- Руданський Степан – добре торгувалось Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці З мазницею мужик ходить Помежи крамниці… У крамницях, куди глянеш, Сріблом-злотом сяє, Мужикові то й байдуже: Він дьогтю питає. У десятії крамниці Два купці сиділо… І в десяту мужик двері Відхиляє сміло. Відхилив: “добридень, люди!” – І й зачав питати, Чи нема у них принаймні […]...
- Микола Руденко – добре, що є ці столи між дубами Добре, що є ці столи між дубами,- Там, де біжить прохолодний струмок. Хтось тут, поставивши кошик З грибами, Відпочива від казенних думок. Хтось тут зненацька пізнає, що зроду Не помічав отакої краси. Потім побачить себе і природу Так, як звелять лісові голоси. Вітер, забившись в ромашковім цвіті, Жовтим пилком понад ним промайне. Стане, можливо, у […]...
- Твір на тему: Емансипація – чи все так добре? Ми звикли до лозунгів: “Жінка має бути вільною людиною”, “Жінка повинна мати однакові права з чоловіками”. Звичайно, свобода – це дуже добре. За неї жінки боролися багато століть. Колись жінка не могла навіть вийти на вулицю без супроводу когось із чоловіків, заміж виходила не за того, хто їй любий, а за кого видадуть батьки. Про […]...
Французький соціально-психологічний роман контрольна робота.