Кто шумєл? – Глазовий Павло
В ресторані київськім
Питає директор:
– Кто шумєл здесь – контрольор,
Ревізор, інспектор? –
Кухар каже: – Ето тіп
В вишітой рубашкє
По-українскі мораль
Рєзал нашей Машкє.
Распєкал: “Ваш борщ такий.
Що не можна їсти”.
– Розжірєлі, стєрвєци,
Націоналісти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Дядько їсти хоче – Глазовий Павло Просить дядько в ресторані: – Принесіть котлету. – А йому офіціантка Тихо каже: – Нєту. – То давайте хоч салату Або вінегрету. – А йому офіціантка Знову каже: – Нєту. – Дядько дивиться на дівку, Як на поторочу. – Зарядила: “нєту, нєту”… А я їсти хочу. – Дівка стала руки в боки, В’їдливо питає: – […]...
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
- Павло Глазовий – Впертий лектор Хоч у лектора зубі спереду й немає, Він на пенсію не йде, лекції читає Про мораль та про нові норми поведінки. Зуби вибили йому у чужої жінки....
- Павло Глазовий – Слонячий раціон Походжає зоопарком Сторож Филимон Там, де рядом розмістились Беремот і слон. Над слоном висить табличка, Що розповіда, Скільки він продуктів різних За добу з’їда: Скільки сіна і картоплі, Дерті, буряків, Моркви, клюкви, солі, крейди, Редьки й огірків. Особливо дуже чітко Виведено там, Що з’їда він апельсинів Десять кілограм. І спитала Филимона Дама молода: – То […]...
- Павло Глазовий – Вередливий гість Умовля свого сусіда скупий Опанас: – Покуштуйте огірочки, вони гострі в нас. – Той спідлоба поглядає, дметься і сопе: – Краще буду їсти сало, хоч воно й тупе....
- Павло Глазовий – Золоті руки Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І тихенько розмовляють, збуджені і щирі. Гість любується портретом: – Гарна балерина! – Посміхається хазяїн: – То моя дружина. – Гість картину розглядає: – О, яка картина! Хто так здорово малює? – Теж моя дружина. – […]...
- Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки магазина я тушить не стану, Де мені купує мама кашу манну....
- Павло Глазовий – Вередливий жених Перед свайбою жених завітав до хати І майбутній тещі він став таке казати: – Завтра підемо у загс я і ваша Таня, І тому у мене є ось які бажання. Я бажаю всіх своїх друзів запросити. Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити. Я бажаю, щоб аж два баяністи грали, А не скрипочка якась […]...
- Павло Глазовий – Запрошення – В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата. Будівельна, 48, квартира сто п’ята. Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком. Можна стукати коліном, можна й закаблуком. – А чому не кулаками, дозволь запитати? – Так ти ж будеш подарунки у руках тримати....
- Павло Глазовий – Темнота! Після лекції Кіндрат запитав Мартина: – Що таке дегенерат? Риба чи рослина? – Темнота! – сказав Мартин і махнув рукою. – Це такий же чоловік, як і ми з тобою....
- Павло Глазовий – Грішний піп Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх тут? Я не розумію. Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. – Став у церкві на коліна: – Скажи, божа мати, Чи попові можна діло з женщинами мати? – Дяк тим часом заховався за іконостасом. […]...
- Павло Глазовий – Бублик з маком Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – де купила? десь не в магазині? Дай поглянути, чи можна це давать дитині. – Потім батько обізвався: – Треба подивиться, Чи воно не саморобне, чи воно годиться. – Після батька десь на кухні обізвалась мати: – дайте […]...
- Павло Глазовий – дегустатор Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного, Якось випив у буфеті коньяку міцного І промовив: – Безподобно! Отрицать не можна. Це божественний напиток, но ціна – безбожна....
- Павло Глазовий – Що таке байка Син-школяр читає книжку. – Тату, таточку! – гука. – Ось написано тут Байка. Це матерія така? – Ні, то вірш, в якому можна нісенітниці знайти, Що свиня балака з дубом, як оце зі мною ти....
- Павло Глазовий – Рибалонька Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити світу! Він любив ловити рибку. дістав динаміту. Кинув з мосту два пакунки, бухнуло два рази – І випливла одна щучка ще й два водолази. Хлопців трохи оглушило, вуха їм заклало, А в рибалоньки за щучку […]...
- Павло Глазовий – Мистецтво єднає Вони зустрілись випадково, Сусідні просто випали місця. Він від халтури мучивсь винятково, З трудом сеанс досидів до кінця. Його сусідка тихо говорила: – Як можна в світ пускати це сміття? – Вона його за муки полюбила, А він її – за щире співчуття....
- Павло Глазовий – Нема дурних! Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”, Звернувся чемно покупець до продавця Мусія: – Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку? Ану, візьміть її назад і загорніть в бумажку. Так можна настрій зіпсувать на цілий день людині. Усюди ж пишуть: продавці всміхатися повинні. – Мусій скривився: – От чудак! Не на таких нарвався. Він, […]...
- Павло Глазовий – Про рідну міліцію й чужу амуніцію ПРО РІДНУ МІЛІЦІЮ Й ЧУЖУ АМУНІЦІЮ Телевізор бубонить, Радіо мовляє, Як міліція живе Й сили укріпляє. Щоб підвищити престиж Рідної міліції, З-за кордону навезли Гору амуніції. Як поткнуться на майдан Кляті демонстранти, То вона покаже їм Всі свої таланти. Нині хлопці-молодці Мають дубиняки, У середину яких Вперто залізяки. Причандалля то таке Хитре і дотепне, Що […]...
- Павло Глазовий – Ліки від страху Хворий в лікаря зубного стогне і тремтить: – Ой, боюся, не торкайтесь. Клятий зуб болить. Ой, не можу. Ой, боюся! Просто струмом б’є… – Лікар мовчки руки миє, спирт у склянку ллє. – Нате випийте, будь ласка, щоб ваш страх минув. – Хворий рвучко підхопився, жадібно ковтнув. Виждав лікар та й питає: – Вже не […]...
- Павло Глазовий – Залізний характер – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі. В цьому треба розібратись, громадяни любі. Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу Натопталось душ п’ятнадцять женського народу. Треба місцем поступитись. А кому охота? Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота. Я до публіки й […]...
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
- Павло Глазовий – Медовий місяць Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну. Через місяць він признався слюсарю Івану: – Бачу, брате, що женитьба – діло нешутєйне. Сумніваюсь, що на світі щастя є сімейне. – Щастя є! – сміється слюсар. – Це я добре знаю. Я собі сімейне щастя ясно уявляю. Це таке, як бочка з дьогтем. В неї для приманки Зверху […]...
- Павло Глазовий – Старий дурень Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та й лягає спочивати на окремім ліжку. Жінка шепче: – Мерзнуть ручки, мерзнуть мої ніжки. Нема кому мене, бідну, погріти хоч трішки. Раніш було моя мама біля мене ляже, Приголубить, і зігріє, й казочку розкаже. – […]...
- Павло Глазовий – Орел – Ти, – говорить жінка Гнату, – доки оженився, Забивать дівчатам баки здорово навчився. Ох, орел був! Відзначався витівками злими. Двох лишити примудрився з дітками малими. А женився, то й змінився: восьмий рік минає, Як живем з тобою в парі, а дітей немає… – Гнат надувся. – Це не диво. Я читав у школі, Що […]...
- Заморські гості – Глазовий Павло Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Павло Глазовий – Все ясно Несподівана хвороба причепилась до Луки: На лопатках появились невеличкі бугорки. До лікарні їде хворий. Швидко скинув сорочки. – Подивіться, на лопатках появились бугорки… Лікар знизує плечима: що воно за дивина? – Ви п’єте? – Не пив ніколи ні горілки, ні вина. – Часто курите? – Ніколи і не нюхав цигарок. – А з жінками як? […]...
- Павло Глазовий – Голуб’ята В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В нього лисина, а в неї – в кучерях голівка. Він шептав їй: – Не боюся ні людей, ні суду. До кінця тебе, Варюсю, я кохати буду. – А вона аж умлівала, дивлячись на нього. – […]...
- Похвала – Глазовий Павло – Ахи! – гукнув старий павук, Уздрівши юну муху. – Ти так гудеш, що кожен звук, Як музика для слуху. За дивну талію твою І за гарненькі ніжки – Я все покинув би й пішов Хоч на край світу пішки. Ти – як перлина, як топаз, Ти – як іскрина синя.. А муха – дзись! […]...
- Павло Глазовий – Ескулап Жив великий ескулап у маленькім місті. Був тямущий він, але руки мав нечисті. Перекиньтесь перед ним, можете вмирати, Навіть вусом шкуродер не кивне без плати. Вийшов якось ескулап погуляти зранку. Зустріча його сусід просто біля ганку. Носом сьорбає, тремтить, аж зубами ляска. – Запитати хочу вас. Поможіть, будь ласка. Що ви робите, коли схопите простуду? […]...
- Павло Глазовий – Трійнятка Любу доню по секрету просвіщає мати: – Ти вагітна, отже, книги перестань читати. Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш. Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш. Донька крутить головою, весело сміється. Мати вперлась на своєму, мати не здається. Шепче доні, нахилившись до самого вуха: – Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха Перед тим, […]...
- Павло Глазовий – Не проведеш Микиту! Жили собі, поживали Улита й Микита. Росла у них гарнесенька доня Маргарита. Раз Микита і Улита з дуру завелися І до суду розлучатись разом подалися. Прочитав суддя заяву та й пита в Микити: – А як же ви збираєтесь дитину ділити? Пожили б ви ще годочок, хоч не все і гладко. У вас, може б, […]...
- Павло Глазовий – Свіжина На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох? – Ти купуй, – говорить дядько, – не шкодуй грошей. М’ясо свіже – він сьогодні ще ловив мишей....
- Павло Глазовий – Однокашник – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, що приїхав із села до нас, Що колись ходив з тобою у четвертий клас. – Йди скажи: немає татка. То якесь брехло. У четвертім нашім класі лисих не було....
- Павло Глазовий – Пейзаж Продає новий пейзаж на базарі Сава: По зеленому ставку жовтий лебідь плава. – Хто картину купить, хто? – покупців він кличе. Підійшов якийсь дідок і троячку тиче. Сава злиться: – Ти здурів? Бач, схотів чого ще! Та для мене полотно коштує дорожче. – Дід сміється: – То твоє діло особисте. Ти ж платив за полотно, […]...
- Павло Глазовий – Піжмурки Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим – Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? – Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема… Потім дверці гардероба не вагаючись потяг. Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах. Обдивився здоровила ошелешений […]...
- Павло Глазовий – Зажурилася бабуся – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… – Дід скривився: – Що за користь Від знаття була б того? – Знала б місце, – каже баба, – То обходила б його....
- Павло Глазовий – Бандурист Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист. У неділю на могилу йшов співати бандурист. А назустріч бандуристу панський вискочив лакей. – Чим, – питає, – ти сьогодні розважатимеш людей? Ти дивись, там про лакеїв не співай, не бубони, Бо бандуру обчухраєм до останньої струни. Бандурист подибав далі. Зустріча його глитай. – дам копійку. Ти про […]...
- Павло Глазовий – Болільник Ой ховають болільника, а це вам не жарт: Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт. Сонце сяє, квітнуть квіти – золота пора. Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра. Раптом мертвий віко скинув, у труні встає Та й питає: – Хто там грає? Хто кому дає? – І сказав йому товариш, відігнавши мух: – Нашим […]...
- Красотульки – Глазовий Павло У крамницях, у пивницях – Дуськи, Муськи, Люськи. Ти до них – по-українськи, А вони – по-руськи. Станеш глянеш: мамо рідна, Господи мій, Боже! Наяложене, патлате, На чортяку схоже, Стан свинячий, погляд вовчий І усмішка кінська… Нащо таким красотулькам Мова українська?...
- Павло Глазовий – Суперечка Матір звуть Елеонора, а батечка – Савка. Синок у них підростає, ім’я йому Славка. Батько щирий українець, мати – сибірячка. – Нє говорі, – учить мати, – гавкаєт собачка. Вєдь нє гавкаєт собачка, она, дєтка, лаєт. Ето тєбє твой папаня язик засоряєт. Сколько раз я говоріла: пожалєй рєбйонка! Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка? – […]...
Вірш радість автор олена теліга.