Куплет

Related posts:

1. Дисфемізм, дифемізм Дисфемізм, дифемізм (ісп. disfemismo) – троп, протилежний евфемізмові, який полягає у вживанні замість емоційно і стилістично нейтрального слова чи виразу більш грубого, вульгарного. У художній літературі і публіцистиці д. допомагає висловити негативне, критичне, зневажливе ставлення до певного факту, явища, персонажа: “На все життя зріднила нас тюрма, / нам суджено в ній гибіти й сконати” (І. […]...
2. Відгук на пісню “Заповіт” (слова Т. Шевченка, музика Г. Гладкого) На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню “Заповіт”. Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія “Заповіту” пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого […]...
3. Ліля Колісник – Вона для тебе – інша планета Вона для тебе – інша планета: Нерозгадана і примхлива. Не складаються вiршів куплети, Чи підкориш ти норовливу? Поглядом ловиш щиру усмiшку – Здавалося б, вже твоя до останку. Але знов утікає тихо, мов кішка, Тобі ж не спиться, як завжди, до ранку. Хотів приборкати, як наступну вершину, Ця ж тобі не піддалaся. Жінку треба кохати […]...
4. Байронізм Байронізм – ідейно-естетична концепція, яка постала у європейському романтизмі XIX ст., пов’язана з творчістю англійського поета дж. Байрона, притаманна В. Гюго, А. де Він’ї, А. Міцкевичу, М. Лермонтову. Основні риси Б. – тираноборство, волелюбність, бунтарство, демонізм, абсолютизоване заперечення І недосконалої дійсності. В Україні Б. позначився на “Історії Русів”, на творчості Є. Гребінки, М. Петренка, Л. […]...
5. Вульгаризм Вульгаризм (лат. vulgaris – брутальний, простий) – у стилістиці художнього мовлення – не прийняте національною літературною мовою, неправильне, грубо побутове або іномовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові особливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів (“Енеїда” І. Котляревського, “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Між двох сил” В. Винниченка, […]...
6. Аугментатив Аугментатив (лат. augmentativus, від augmentum – нарощення) – слово з побільшеним значенням (вітрище, котяра, деревисько тощо): “Я твій” – десь чують дідугани” (П. Тичина). А. утворюється за допомогою епентези (грецьк. epenthesis – вставка), тобто появи додаткового звука в складі слова, зокрема “о” (О. Різниченко: “Сокира щугоне униз, / І череп, ніби диня, репне), суфікса “єн” […]...
7. Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої взаємини, діставала відповідні морально-етичні наставлення. Пісні дівчат вимагали від хлопців ввічливості, охайності, веселості, енергійності, а головне – щоб не старими, […]...
8. Шванк Шванк (нім. Schwank – жарт) – жанр німецької середньовічної літератури, переважно сатиричне оповідання, подеколи у віршованому вигляді (XII-XVI ст.). Близький за мотивами до фабльо та прозової новели доби Відродження, ПІ. обмежувався епатуванням побуту клерикалів та лицарства, часто схилявся до відвертого цинізму. Найпомітнішим явищем цього жанру вважається збірка веселих, грубуватих Ш. мандрівного поета Штрікера під назвою […]...
9. Відповідь на контрольне питання До творчості Григорія Сковороди Які художні твори присвячені Г. Сковороді? Життя і діяльність Г. Сковороди оцінені й відтворені в художній літературі. П. Куліш написав поему “Грицько Сковорода”, а Т. Шевченко присвятив йому повість “Близнецы”. З любов’ю, шанобливо сказав М. Рильський про мандрівного філософа у “Слові про рідну матір”, його образ змалювали П. Тичина у поемі “Сковорода”, А. Малишко, Іван […]...
10. Ліричний герой Ліричний герой – друге ліричне “Я” поета; умовне літературознавче поняття, яким позначається коло ліричних творів певного автора, форма втілення його осяянь, думок, переживань. Разом з тим Л. г. не ототожнюється з поетом, з його душевним станом, він живе своїм життям у новій художній дійсності. Між ними існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті […]...
11. Кінцівка Кінцівка – заключна частина художнього твору або його фрагменту, в якій підсумовується логіка розвитку сюжетних колізій. У байці таку функцію виконує мораль, у прозі – епілог, ліриці – останні строфи чи рядки переважно афористичного наповнення (рядок “Вміє розставатись той, хто вмів любить” з вірша М. Рильського “Яблука доспіли, яблука червоні”). Подеколи К. позначається на архітектоніці […]...
12. Чорнобривці (народна пісня) Чорнобривців насіяла мати У своїм світанковім краю Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів: Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька. (весь куплет – 2) Я розлуки та зустрічі знаю, Бачив я у чужій стороні. Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла […]...
13. Феєрія Феєрія (фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами і трюками. Наприкінці XIX – на початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема драматургію. Виникає т. зв. драма-феєрія (драма-казка), для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного і людського, широке використання міфічних і фольклорних образів, […]...
14. Леся Українка – Записи в селі Колодяжне Веснянки Весняні танці Жнива Колядки Родинно-побутові пісні Бородарі Танцювальні пісні Жниварські та родинні пісні...
15. Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
16. Обрамлена повість, або Обрамлення Обрамлена повість, або Обрамлення – літературний жанр, якому властиве об’єднання за допомогою зв’язувальної рамки різнорідних сюжетів новелістичного, казкового чи байкового гатунку. Розважальна настанова вставних сюжетів сполучається із дидактичним завданням “рамкової” історії, сприяючи художній та логічній цілісності твору. О. п. зародилася в античну добу та в давніх літературах Сходу, зокрема у санскритській “Великій сповіді” Гунадхьї та […]...
17. Взаємодія Взаємодія – взаємозв’язок, взаємозалежність елементів будь-якої системи, в процесі яких вони змінюються. Характер, спрямованість і наслідки такої взаємозалежності індивідуальні. дія – це вияв діяльності активного суб’єкта. В. – зіткнення діяльності двох або більше чинників, має процесуальний характер, але не завжди приводить до взаємовпливу. Термін “В.” стосується зв’язку всіх об’єктів, а термін “взаємовплив” слід застосовувати до […]...
18. Детальний Аналіз “Всякому місту – звичай і права” Г. Сковорода ” Всякому місту – звичай і права ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: лірика. Жанр: філософсько-сатирична поезія. Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління. Ідея: ушанування справжніх життєвих цінностей; засудження і висміювання моральних вад тогочасного суспільного життя; поштовх до […]...
19. Співомовки Степана Руданського (за творами “Пан та Іван в дороз”, “Запорожці у короля”) I. Нова різновидність гумористичних творів. (С. Руданський усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, називав “співомовками”. Цей термін закріпив за гуморесками І. Франки. Такої різновидності гумористично-сатиричних віршованих творів раніше в українській поезії не було.) II. Веселий гумор у співомовках С. Руданського. 1. Як пан сам себе покарав за хитрість. (У гуморесці “Пан та Іван в […]...
20. Павло Мовчан – “Відлучена іменням та бажанням… “ Відлучена іменням та бажанням Бути іншою, чужою – від самої себе. Але в кутках свого єства лише себе й знаходиш І озираєшся, чи не впізнають інші. Ой ця налицина… Щоденне її наповнення м’язами слуху І медом зору, а голосом удаваним – рот мідяний: “л” – наче клей на язиці, а каблучкове “о” – то М’ята […]...
21. Подальший розвиток романтичних ідеалів у збірці Г. Гайне “Книга пісень” I. Головні особливості творчості німецького поета Генріха Гайне (висока майстерність, блискучий полемічний талант публіциста; гуманістичність ідеалів: боротьба за світле майбутнє Німеччини, за свободу і щастя народу, за свободу людської особистості). II. Збірка “Книга пісень” – найвагоміший твір двадцятих років XIX ст. (відіграла роль у розвитку всієї німецької лірики, продовжує кращі традиції національної поезії): 1. Тема […]...
22. Грушовська Катерина – я вірю, чуєш Я вірю, чуєш У травні можна почати дихати знову Розірвати старі моту́зки, що вже проросли у шкіру венами Заплющити очі, розбавити тишу розмовами Про політику, потепління, озонові діри Про тебе Можливо Про мене Сказати щось на кшталт “божеволію Коли пахне бузок” І вдавши Що цієї фрази раніше вже не було між нами Пу́чками пальців торкнутися […]...
23. Державний гімн України Державний гімн України – “Ще не вмерла Україна”, офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав П. Чубинський (1862), а музику – спочатку М. Лисенко, а потім М. Вербицький. У ХІХ-ХХ ст. у ролі національних Г. використовувалися й інші пісні – “Заповіт” Т. Шевченка, “Не пора” (слова І. Франка, музика д. Січинського), “Вічний революціонер” (слова […]...
24. “Щедрівочка щедрувала… “ I. Новорічні обрядодії. (Якщо традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише ряджені хлопці, то щедрівкові дійства виконували дівчата. Увечері дівчата обходили односельців, щоб нащедрувати, привітати з Новим роком. Робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували щедрувальниць гостинцями.) II. Щедрівки – перлини народної пісенної творчості. 1. Новорічні пісні щедрувальниць. (Щедрівки, як і колядки та інші обрядові […]...
25. Прекрасне Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які забезпечують позитивне значення явищ для людини; з боку суб’єкта мірою П. є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з […]...
26. Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
27. Ваганти Ваганти (лат. vagantes – мандрівники) – мандрівні ченці, школярі, студенти Західної Європи ХІІ-ХШ ст. – автори вільнодумної, почасти баламутної, життєлюбної, далекої від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви, подеколи гостро сатиричної лірики. Тісно пов’язані з традиціями вченої латинської поезії каролінзького Відродження, вони сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали (“Євангеліє […]...
28. Дивлюсь я на небо (народна пісня) Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все горе […]...
29. Персонаж Персонаж (лат. persona – особа, фр. personnage – маска актора) – постать людини, зображена письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, особин тваринного світу в казках, байках, притчах та деяких інших жанрах також називають П. деякі літературознавці ототожнюють П. з героєм, вживають ці слова […]...
30. Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) I. Цілюща сила пісні. (Гарна пісня поліпшує настрій, надає впевненості, віри в себе.) II. Пісні – це наше життя. (Історичне минуле, трудові дні, кохання.) III. Пісня єднає народи. (Треба поважати пісенну творчість інших народів, бо у тих піснях – історія та дума народу.) IV. Погляд […]...
31. Інтернаціоналізм у літературі Інтернаціоналізм у літературі (лат. inter – між, natio – народ) – одна з форм міжнаціональних літературних зв’язків. її природність зумовлена міграційними процесами народів світу і взаємовпливами в культурі. І. Франко у статті “Інтернаціоналізм і націоналізм у сучасних літературах” (1898) показав діалектичну взаємозумовленість засвоєння кожною національною літературою елементів чужомовних літератур згідно з власними духовними потребами, але […]...
32. Відповідь на контрольне питання До роману Л. Толстого “Війна і мир”. Перший том Доведіть, що загальний “аустерліц” – підсумок першого тому роману. Зазнає поразки російська армія. Розбитим і приниженим почуває себе Кутузов. Руйнуються мрії про славу князя Андрія, і його герой, Наполеон, здасться йому тепер маленьким і незначним. “Аустерліц” наївного і недосвідченого П’єра – його одруження з Елен Курагіною. Не розібрався в подіях, що відбулися, Микола Ростов. Благополучні […]...
33. Відповідь на контрольне питання До твору Дж. Свіфта “Гуллівер у країні ліліпутів” Яку країну має на увазі Свіфт, кажучи про Ліліпутію? Ліліпутія – це Англія, показана через зменшувальне скло. На кожній сторінці книги Свіфта – натяки на сучасні йому події й осіб. Свіфт висміює англійські порядки, звичаї, закони, політику. Ліліпутія, куди потрапляє Гуллівер, схожа на Англію: у ній панують корупція, той самий поліцейський режим, вона веде загарбницькі […]...
34. Акцент Акцент (лат. accentus – наголос) – у мовознавстві: 1) виділення силою і тривалістю вимови складу в слові (наголос граматичний) або слова у реченні ( наголос логічний, смисловий), а також графічний знак, яким позначається це виділення; 2) сукупність особливостей вимови, характерної для певної мови або діалекту. У літературознавстві термін А. вживається при визначенні ритмічної структури вірша […]...
35. Гімнографія Гімнографія (грецьк. hymnos – похвальна пісня та grapho – пишу) – загальна назва поетичних творів, пов’язаних з християнським богослужінням. Відповідно до ролі у церковній відправі і особливостей художньої структури виділяють літургічні гімни, тропарі, кондаки, ікоси, стихарі, ірмоси, а також складніші жанри – канони й акафісти. У канонах прославлялися святі, вони є своєрідним роздумом над змістом […]...
36. Василь Стус – Мені зоря сіяла нині вранці Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я збагнув блаженно: ота зоря – то тільки скалок болю, що вічністю протятий, мов огнем. Ота зоря – вістунка твого шляху, хреста і долі – ніби вічна мати, вивищена до неба (від землі на відстань справедливості) […]...
37. Юлька Гриценко – І я туди ж Пахнуть ранком, розмиті стандартом газети. Манить простором, шматтям забите вікно. Політична вуаль у кіно, між людей в інтернеті. Підсвідомо сьогодні вона – мій гіпноз. Сонна лампа і промені змерзлого сонця. На полиці – відксерений друг і поет. І листівки-агітки на кожному кроці, Про політику кожен відомий куплет. Огляд преси вечірній: трагедії, вибори, гроші. А про […]...
38. Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
39. Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...
40. Пісні Марусі Чурай – Засвіт встали козаченьки (Характеристика твору) Характеристика твору Марусі Чурай “Засвіт встали козаченьки” Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, […]...