Головна ⇒ 📌Скорочено ⇒ Лебеді материнства скорочено – Симоненко Василь
Лебеді материнства скорочено – Симоненко Василь
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибу казка сивими очима.
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.
Опустіться, тихі Зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні.
Танцювали лебеді в хаті на стіні.
Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,
Лоскотали марево золотим сузір’ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою
У хмільні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі.
Прийдуть з України верби і тополі,
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину.
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Чарівні, неповторні роки дитинства, коли стоїть над ліжечком мама й оберігає дитину від усіх бур та тривог світу. Тоді життя – казка з чарівними рожевими лебедями. Але діти виростають, ідуть у широкий світ, де їх чекають і кохання, і розчарування, і небезпеки. Як далеко б не були від рідного дому сини й дочки, за ними завжди “будуть мандрувати очі материнські і білява хата”, як добрі янголи-охоронці. Тому все можна вибрати – друга, дружину, однодумця, не можна вибирати лише рідну матір та Батьківщину.
Поезія щира, задушевна, мелодійна, недаремно вона покладена на музику. І відображає глибокі патріотичні почуття, в яких любов до матері й до Батьківщини зливаються в одне ціле.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Василь Симоненко – Лебеді материнства Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, […]...
- “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки (Василь Симоненко) Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро […]...
- Василь Симоненко – Лебеді материнства (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Симоненка “Лебеді материнства” 1981 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш (колискова). Вид лірики : громадянська. Провідний мотив : любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних […]...
- Любов до матері, Батьківщини у поезії В. Симоненка “Лебеді материнства” Василь Симоненко – поет, патріот, він понад усе любив рідну Україну, український трудовий народ. Для поета Україна – святиня, відданість їй – його обов’язок і щастя. Любов до рідної землі, до Вітчизни, матері як найвища морально-духовна цінність відбивається в багатьох творах В. Симоненка. Зворушливі і задушевні слова знайшов поет, звертаючись до матері, образ якої стає […]...
- Василь Симоненко – Лебеді материнства (Характеристика твору) Василь Симоненко Лебеді материнства (Характеристика твору) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (колискова). Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір : хорей. Тип римування: суміжне. Літературознавці про твір. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спочатку це мотив […]...
- Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… I як переклик з народним […]...
- Аналіз вірша В. Симоненка “Лебеді материнства” І Лірика одного з найкращих українських поетів В. Симоненка приваблює нас І самобутньою образністю поетичної мови, відкритістю й чесністю автора, пристрастю й непоборним духом своїм. А ще більше – ніжністю і ліризмом, глибоким j проникненням в душу людини. Сповнена вогнем його палкої душі, вона й сього-‘ дні є окрасою нашої літератури. Одним із найпопулярніших віршів […]...
- На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) На крилах лебедів материнства (за творчістю В. А. Симоненка) Провідною у творчості Василя Симоненка є тема любові до рідної України. Одним з найвідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Ще рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. […]...
- Незвична колискова (за поезією “Лебеді материнства”) Ні в кого не викликає сумніву те, що Василь Симоненко, стільки років незаслужено забутий своїми співвітчизниками, мав талант надзвичайної сили, був людиною неординарною, поетом, вірші якого вражають своєю красою, силою почуттів, глибиною думки і світосприйняття. Хіба не є дивним, що хлопець із полтавського села зміг стати поетом, творами якого захоплюються люди різного віку, соціальної приналежності, […]...
- Аналіз “Лебеді материнства” (вийшов друком у 1981 р.) Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш (колискова). Вид лірики : громадянська. Провідний мотив : любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спочатку це […]...
- Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
- Коротко про “Лебеді материнства” (вийшов друком у 1981 р.) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш (колискова). Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір : хорей. Тип римування: суміжне. Літературознавці про твір. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних мотивів. Спочатку це мотив казкового […]...
- Гей, нові Колумби й Магеллани скорочено – Симоненко Василь Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани. Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподівання молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Геть із мулу […]...
- Василь Симоненко – Біографія (СКОРОЧЕНО) Василь Симоненко (1935-1963) Поет-шістдесятник “витязь молодої української поезії” Народився 8 січня 1935р. у с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. У три роки почав опановувати грамоту, у п’ять написав першого віршика. Після закінчення десятирічки у с. Тарандиці протягом 1952-1957рр. навчався на факультеті журналістики Київського державного університету. Після закінчення навчання одружується на черкащанці Людмилі Півторадня. Працює […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
- Гуси-лебеді летять… (скорочено) – Стельмах Михайло 1912-1983 Автобіографічна дилогія, розділи І, II І Над хатою Стельмахів часто пролітали лебеді, і від їх лету чути було звук, схожий на звук далеких дзвонів. дід говорив, що так співають лебедині крила. Від споглядання перельоту лебедів хлопчику ставало на серці і радісно, і сумно. Хотілося, щоб вони ніколи не відлітали. Він сидів і мріяв, що […]...
- Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Симоненко Василь У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити. Незважаючи на заборону сміятися, до дітей приходив добрий дядько Лоскотон і веселив їх. За Лоскотоном ганялися […]...
- Василь Симоненко – “Земле рідна! Мозок мій світліє… “ Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. Я живу тобою і для тебе, Вийшов з тебе, в тебе перейду, Під твоїм високочолим небом Гартував я душу молоду. Хто тебе любов’ю обікраде, Хто твої турботи обмине, Хай його земне тяжіння зрадить І з прокляттям безвість […]...
- Є в коханні і будні, і свята… – Симоненко Василь Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб’язкові […]...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Твір на тему: Любить людей мене навчила мати… (твір про любов до материнства) “ЛЮБИТЬ ЛЮДЕЙ МЕНЕ НАВЧИЛА МАТИ… “ Наше дитинство починається з матері. Вона – найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший “добридень” людям – це теж від матері. І оте […]...
- Гуси-лебеді летять (більш повна версія) скорочено – Стельмах Михайло Розділ перший Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Я дивлюся на них, і так мені хочеться, щоб вони повернулися. Птахи ніби послухалися мене й повернулися. А може, це був новий ключ. Дідусь говорить, що лебеді приносять на крилах весну, а сонце своїми ключами відмикає землю. Я уявив собі, що буде, коли сонце, як це часто […]...
- Олесь Гончар – Лебеді На кривавій вечірній воді Білі ячать лебеді. Вітре бурхливий, повій, Озера зруш супокій. Тиші ясної раби, Не знали ми вік боротьби. Чого ми бажали, куди пливли? Для чого на світі жили? На кривавій вечірній воді Білі ячать лебеді. 1941, Харків...
- А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. […]...
- Задивляюсь у твої зіниці… – Симоненко Василь Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік… Одійдіте, недруги лукаві! Друзі, зачекайте на путі! Маю я святе синівське право З матір’ю побуть на самоті. […]...
- Василь Симоненко – “Україно, п’ю твої зіниці… “ Україно, п’ю твої зіниці1 Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, З тебе дивуватися повік. Ради тебе перли в душі сію, Ради тебе мислю і творю – Хай мовчать Америки й Росії, […]...
- Василь Симоненко – Цар Плаксій та Лоскотон (Критика, скорочено, пояснення (стисло)) Василь Симоненко Цар Плаксій та Лоскотон (Критика, скорочено, пояснення (стисло)) У країні Сльозолий правив цар Плаксій. У нього було три дочки – Нудота, Вай-Вай та Плакота і три сини Плаксуни. Цілими днями вони плакали. Цар звелів, щоб плакали і всі діти в країні, бо він любив їхні сльози пити. Незважаючи на заборону сміятися, до дітей […]...
- Василь Симоненко – “Ой майнули білі коні… “ Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з воза моя мрія – пішки йде до тебе. Знаю: дійде, не охляне, в полі не зачахне – Світ твоїми, моя люба, кучерями пахне! Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію Прийде чистою до тебе […]...
- Василь Симоненко – Тиша і грім Средь этой пошлости таинственной, Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок I Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла. І на трави не бризнули роси, мов перли, Як рум’янець густий раннє небо […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість Василь Симоненко. Життя та творчість. На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. […]...
- Материнська доля й материнське щастя (за творами В. Симоненка, А. Малишка, Б. Олійника та ін.) Матері в художній літературі присвячено багато задушевних, вдячних поетичних рядків. Недаремно називають і змелю матінкою, і Батьківщину. Їх, на думку В. Симоненка, не можна вибирати: Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. … Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Яка ж вона, материнська доля? […]...
- Василь Симоненко – “Некролог кукурудзяному качанові… “ Не чути голосінь, іржавіють оркестри, Оратори втомились від кричань: В труні лежить не вождь і не маестро, А просто – кукурудзяний качан. Труна із тупості, бездарністю оббита; Бредуть за нею стомлені думки: Кого оплакувать, кого мені судити, Кому із серця відбивать замки? Кого трясти за петельки і душу? Кого клясти за цю безглузду смерть? Помер […]...
- Василь Симоненко – Кирпатий барометр КИРПАТИЙ БАРОМЕТР І. Замість вечірньої молитви Ти лежиш іще впоперек ліжка – Ну до чого мале й чудне! А до тебе незримі віжки Прив’язали цупко мене. Кажуть, носа ти вкрав у баби, Губи й ноги забрав мої, Взяв у матері синю звабу І в очах своїх затаїв. Спи, грабіжнику мій кирпатий, Сумнів диханням розігрій, Я […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Можна все на світі вибирати, сину Вибрати неможна тільки Батьківщину. Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно не вибирають. Де б ти не жив, мова, рід, могили предків лишаються в тобі Батьківщина обумовлює […]...
- Кирпатий барометр – Симоненко Василь І. Замість вечірньої молитви Ти лежиш іще впоперек ліжка – Ну до чого мале й чудне! А до тебе незримі віжки Прив’язали цупко мене. Кажуть, носа ти вкрав у баби, Губи й ноги забрав мої, Взяв у матері синю звабу І в очах своїх затаїв. Спи, грабіжнику мій кирпатий, Сумнів диханням розігрій, Я тобі стану […]...
- Василь Симоненко: життєвий та творчий шлях ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО: життєвий та творчий шлях З глибин народного життя вийшла поезія В. Симоненка. З мужності народу, з горя його і звитяжної боротьби виспівалась вона. “Любити все прекрасне і земне і говорити правду… ” – так, роздумуючи про громадське покликання письменника, стверджував В. Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду […]...
- Василь Симоненко – “древній, обікрадений народе!..” Древній, обікрадений народе! Над тобою прошумів розбій, Та кати не вкрили твою вроду, Не всушили дужий мозок твій. Нові покоління, як обнова, В лоні сповиваються твоїм, І дідівська гордовита мова Служить вірно і слухняно їм. Пристрасним, орлино-мудрим зором Дивишся у всесвіт з-під повік… Виродки – підтвердження суворе, Що живеш і житимеш повік!...
- Василь Симоненко – Злодій ЗЛОДІЙ Дядька затримали чи впіймали – Дядька в сільраду ескортували. Дядька повчали і докоряли: “Як вам, дядьку, не ай-ай-ай Красти на полі свій урожай! У кого ви крали? Ви крали в себе. Це ж просто сором красти свій труд”. Дядько понуро тім’я теребив І смакував махру. Дядько кліпав товстими віями, Важко дивитись в очі ганьби, […]...
- Злодій – Симоненко Василь Дядька затримали чи впіймали – Дядька в сільраду ескортували. Дядька повчали і докоряли: “Як вам, дядьку, не ай-ай-ай Красти на полі свій урожай! У кого ви крали? Ви крали в себе. Це ж просто сором красти свій труд”. Дядько понуро тім’я теребив І смакував махру. Дядько кліпав товстими віями, Важко дивитись в очі ганьби, Важко […]...
- Броніслав Грищук – Чорний Острів, білі лебеді Я іду собі у вересень, В лоскотання павутинні, Чорний Острів на тім березі, Білі лебеді на хвилі. Соціальне забезпечений, Що й америки не треба, Я пускаю дим колечками В незалежне рідне небо. Я пускаю дим хмаринками За плече своє за праве, Плаче ангел, хоронитель мій, Безутішно, безугавно. Та невже, мовляв, не знаю я, Що куріння […]...
Проблема твору лісова пісня.