Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Лексикон
Лексикон
Лексикон (грецьк. lexikon – словник) – 1. Лексика; запас слів, який виявляється у варіанті мовлення, пов’язаному з певною сферою людської діяльності, або характерний для якої-небудь особи. Наприклад: “Мому серцю не раз допіка,/ Як почую оте несусвітне/ Покалічене “слово новітнє”/ 3 “лексикону” своїх земляків,/ Коли їду в село до батьків… ” (М. Карпенко). Слова, притаманні різним Л., нерідко вживаються у художній літературі для мовної характеристики (індивідуалізації та типізації) персонажів, поглиблення естетичної правдивості
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Словник Словник – книга, яка містить систематизований опис слів. Кожний С. складається з упорядкованого реєстру слів-заголовків, що супроводжуються словниковими статтями. Наявність таких статей, їх зміст залежать від типу С. Розрізняють енциклопедичні та лінгвістичні С. У перших – пояснюються поняття, які окреслюються, позначаються словами, наприклад, “Енциклопедія Українознавства” (1955-84) за редакцією В. Кубійовича. Власне слова виступають об’єктом лінгвістичних […]...
- Римарій, або Римівник Римарій, або Римівник – словник рим, вживаних у певній національній поезії відповідної історичної доби. Такі словники добре відомі західноєвропейському літературознавству, зокрема в Іспанії (П.-Б. Кампой), у Франції (Ф. Мартінон) тощо. В Україні над Р. працював С. Караванський, у діаспорі – Лідія далека. В 1979 у видавництві “Наукова думка” (Київ) з’явився “Словник українських рим”, упорядкований А. […]...
- Поетичне мовлення Поетичне мовлення – мовлення художньої літератури, позначене підвищеною емоційністю та образністю, насичене тропами, стилістичними фігурами, перейняте шляхетною фонікою. Найбільш притаманне П. м. ліриці з її яскравими естетико-виражальними можливостями, витонченою мелодійністю. П. м. живиться невичерпними джерелами національної мови, її активним та пасивним словником, щоразу набуваючи неповторного колориту у доробку автора, стаючи визначальною рисою його стилю. П. […]...
- Енциклопедія Енциклопедія (грецьк. encyclopedie – коло знань) – науково-довідкове видання, яке об’єднує в алфавітному або систематичному порядку найістотнішу інформацію з усіх (універсальна Е.) або окремих (галузева Е.) галузей знань. Літературна Е. – один із видів галузевих Е. Сучасне значення літературної Е. пов’язане з виданням наприкінці XIX ст. “Універсального словника літератур” Г. Вапро (Париж,1876-77) та “Енциклопедії світової […]...
- Твір на тему: Тлумачний словник (твір-роздум) Тлумачний словник (твір-роздум) Якось учитель російської мови та літератури запропонував нам таке питання: якби вам довелося декілька років жити на безлюдному острові, які книги ви взяли б із собою? Багато хто відповів дуже розумно, бажаючи показати свою начитаність, Я ж написав, що хотів би взяти з собою лише одну книгу – “Тлумачний словник російської мови”. […]...
- Повстання – Еллан-Блакитний Василь Андрієві Заливчому I Де оспіваний задуманим поетом Сивий морок звис над сонним містом, – Кинуто Революційним Комітетом, Наче іскру в порох терориста. Наказ дано (коротко й суворо): Вдарити й розбити ворогів. Спало тихе місто і не знало – скоро Звідкись грізний гримне стріл. Над безлюдністю провулочків порожніх Білий ранок опалево плакав. Раптом – п-ббах! – […]...
- Василь Еллан-Блакитний – Повстання Еллан-Блакитний Василь ПОВСТАННЯ Андрієві Заливчому I Де оспіваний задуманим поетом Сивий морок звис над сонним містом, – Кинуто Революційним Комітетом, Наче іскру в порох терориста. Наказ дано (коротко й суворо): Вдарити й розбити ворогів. Спало тихе місто і не знало – скоро Звідкись грізний гримне стріл. Над безлюдністю провулочків порожніх Білий ранок опалево плакав. Раптом […]...
- За спиною маєш зброю За спиною маєш зброю. Називаючи це грою, Ти сховався за косою, Що між смертю і тобою. Ну ж! Виходь на поле бою. Ти стоятимеш горою. Так повільно і з нудьгою Ворог грається з тобою. Безсердечна, хтива сутність І така нелюдська мужність. Де береться ця відвага, Ця суттєва перевага?...
- Глосолалія Глосолалія (грецьк. glossa – мова і lalein – говорити) – мовленнєвий потік з порушенням мовних нормативів, що проявляється під час ворожінь, замовлянь, магічних ритуальних дійств. Елементи Г. спостерігаються у мовленні дитини, котра не лише засвоює національний словник, а й активно займається словотворенням. На цю особливість звернув увагу В. Шкловський, обгрунтовуючи право футуристів на мовні експерименти. […]...
- Вірш – Подих Почуття – преніжне, премиле, Першим поступом, першим подивом, Пошепки прошепотіло, Перевтілилось повним подихом. Палало пожежею, полум`ям, Печалі, примари – пусте! Пелюстки полетіли подувом, Почуття павутиння плете. Передчуєш прихід прекрасного, Перше – поглядом, потім – подивом, Понадтемного, понад`ясного – Почуття породилось подихом… Вірш-тавтограма (усі слова починаються з однієї літери) Сірий лицар на Смерферо...
- Локальний прийом Локальний прийом (лат. localis – місцевий) – застосування в художньому творі зображально-виражальних засобів, тісно пов’язаних з місцем дії у сюжеті, розглядається як прояв місцевого колориту (фр. couier locale), використовуваного письменниками при зображенні певного етнічного середовища тощо (діалектизми, жаргонізми і т. п.). Цей прийом, запроваджений романтиками, набув широкого поширення у літературі. Активно використовували його М. Коцюбинський […]...
- Степан Руданський – допиталась Прийшов мужик із празника, Празник добре вдався: Посиніла кругом шия, І чуб підійнявся. Прийшов в хату – ані слова… На лаві сідає. Аж підходить молодиця, Мужа оглядає: “А чого то в тебе шия Вкрита синяками?” “Та то, мабуть, од вишнівки, Що пив із попами!” “А хто ж тобі, чоловіче, Чуба мав намняти?” А той з […]...
- Аруз Аруз – у тюркомовній, арабській та перській класичних літературах – система квантитативного віршування, базована на чергуванні довгих та коротких складів. Першим твором у тюркомовній поезії, написаним А., вважається поема Ю. Хас Хаджипа “Книга, що дарує щастя” (XI ст.). Хоч А. уже існував в арабській та перській ліриці, був систематизований віршознавцем із Басри Халілом-інб-Ахмадом аль-Фарагіді, який […]...
- Глосарій Глосарій (лат. glossarium – словник, зібрання слів, що потребують пояснення) – зібрання глос, тобто маловживаних сліп, переважно з античної доби та стародавніх пам’яток писемності. Бувають Г. маргінальні, власне, написані на полях книги поряд з основним текстом, внутрішньорядкові та міжрядкові. Започаткувала Г. Олександрійська філологічна школа (ІІІ-ІІ ст. до н. е.) для коментування поем Гомера. Пізніше її […]...
- Юрій Андрухович – Мандрувати тут у середньовіччя Мандрувати тут у середньовіччя – Все одно, що за князем повзти обозом. Тільки знай дивися в кожне обличчя: Ці хлопаки описані ще Ломброзом – Щось таке злочинне, таке причинне Прозирає з їхніх сумирних писків. В них минуле каторжне, судочинне – Словом, вони схожі на василісків. Осінь – це дорога кудись на північ: На деревах спалах […]...
- Юрій Андрухович – Серафіні Щоб гола чернь була щаслива, Блага, терпляча і свята, Потрібно лити більше пива В її покривлені вуста, Потрібен газ і штучне світло, Закрите в темні ліхтарі, Потрібні житла, житла, житла – В пивниці, В ямі Чи в норі, Нічліжки, лазні та борделі, Де запах сірки і вапна, Оркестріони й каруселі – За чорний будень відкупна, […]...
- Твір на тему: Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я […]...
- Антоніми Антоніми (грецьк. anti – префікс із зазначенням протилежності та опута – ім’я, назва) – пари слів, які вживаються в художній літературі як лексична антитеза, зважаючи на їхню смислову бінарну опозицію (високий – низький, добрий – лихий, світлий – темний, верховина – долина і т. ін.). Вони широко застосовуються в усному мовленні, зафіксовані у фольклорі. Цей […]...
- Куртуазна література Куртуазна література (фр. courtois – ввічливий, чемний) – світська, лицарська література європейського середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод рицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Одним із відомих представників К. л. вважається французький епік К. де Труа (друга половина XII ст.) – засновник “артурівського роману”, автор роману про Трістана (втрачений), а також […]...
- Травестія Травестія (італ. travestire – перевдягати) – різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів. Першим явищем Т. вважається “Батрахоміомахія” – Т. на “Іліаду” Гомера, здійснена в античну добу Пігретом. Т. як жанр з’явилася в Італії (XVII ст.). Найвідоміший […]...
- Першодрук Першодрук – умовна назва книг, випущених у певній країні впродовж деякого часу після запровадження в ній книгодрукування. Винайшов його Й. Гуттенберг (1394 – близько 1399), сконструювавши пристрій для виливання літер, удосконаливши друкарський прес. Він видав ряд книг, серед яких: “донати” (посібники з латинської граматики Е. доната), календарі, Біблія та ін.. Засновником українського П. на базі […]...
- Твір на тему: Чи легко бути вихованим? За словником поняття вихованості тлумачиться дуже просто. Це вміння поводитись: вітатися, розмовляти, вдягатися, їсти тощо. Звичайно вважається, що якщо людина дотримується загальноприйнятих норм поведінки, то вона є вихованою. Чи обмежується вихованість тільки цим? Адже, крім правил етикету, існують ще й моральні якості. Не зовнішня культура, а внутрішній, духовний світ людини. Це вміння бути доброзичливим, щирим, […]...
- Микола Руденко – Що сталося? Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей? Вони на себе ніби ненароком Сьогодні подивились іншим оком,- Пробилось вільне слово із грудей. Хто покрутив оту небесну прядку, Нитки з якої тягнуться до міст?.. Словник той самий, та не в тім порядку Слова стоять,- немов на іншу грядку Зернятко впало і пішло у ріст. […]...
- Наталія Пиж – Пробач Ти у мене був першим, Я ж не перша у тебе Та для мене не має це значення. Хоч ми зараз не разом, Розвели нас дороги Я у тебе попрошу пробачення. Пробач милий, коханий, За любов, за страждання, За недоспані чорнії ночі. За нестерпне, болюче кохання І за мої заплакані очі. Я мовчу, я люблю […]...
- Аперцепція Аперцепція (лат. ad – до, percipere – сприймати) – у психології – уважне, зосереджене сприймання зовнішнього щодо людини світу на основі попереднього досвіду, на противагу перцепції як несвідомому, автоматичному сприйманню. Розмежування термінів “А.” і перцепція привертає увагу літературознавців до увиразнення відмінностей між сприйманням художнього твору підлітками і дорослими читачами, неосвіченими і філологічно вишколеними читачами з […]...
- Відповідь на контрольне питання До балади Ф. Шіллера “Рукавичка” Хто перекладав баладу Ф. Шіллера “Рукавичка” з німецької? Російською першим переклав В. Жуковський, а потім М. Лермонтов....
- Томаш деяк – якщо тобі ще болить десь в районі серця Якщо тобі ще болить десь в районі серця Коли ти бачиш натовп на вулицях міста Якщо любов до країни в тобі озветься То всі перепони й загрози не мають змісту Якщо твій прапор злітає у твоїх грудях А не на твоїй сторінці, чи на світлинах Тоді вітаю, ще трохи й ти скоро будеш Не місцем […]...
- Милорад Павич Біографія МИЛОРАД ПАВИЧ (народився 1929) Народився майбутній письменник у Белграді (Сербія), на березі Дунаю, 15 жовтня 1929 року. В автобіографічному нарисі Павич, описуючи своє народження, особливо підкреслював те, що він з’явився на світ під знаком Терезів (додатковий знак – Скорпіон). Його батько був скульптором, а мати – вчителькою у гімназії (викладала філософію). Їх поєднала любов до […]...
- Ольга Анцибор – Художник Є в мене дві картини на стіні, Їх мій онук подарував мені, Він сам картини ці намалював, І в них свою дитячу душу вклав. Душа твоя вся сповнена краси, Ти її людям віддавай, неси. Яскраве сонце й дощик намалюй, Красу бентежну людям подаруй. На полотні усміхнені дівчата, В воді блакитній жовті каченята, Палітра фарб милує […]...
- Руданський Степан – Ікра Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, Став москаль брехати. – Вить с энтаво у нас, бабка, Выходют салдаты!..” “Почекай же, бісів сину, – Стара собі каже, – В мене живо ікра ваша У печі поляже!” І йно лихе москалину З хати […]...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь художньому творові (Л. “Слова про Ігорів похід”) чи вжитих тим чи іншим письменником (Л. Т. Шевченка). За походженням слова поділяються […]...
- Етимологія Етимологія (грецьк. etymologia, від etymon – справжнє значення слова і logos – слово, вчення) – встановлення походження слова; науково-дослідна процедура розкриття походження й історії розвитку звукової форми та значення слова чи морфеми, а також результат цієї процедури; розділ історичного мовознавства, предметом вивчення якого є лексика з метою виявлення первісної будови та давніх значень слів однієї […]...
- Батьківський дім Галині Бондар У домі, де ти народилась, Сьогодні заквітнув світанок, У нього – барвисті вії, Весняні смішинки в очах, Він лагідно стіни і стелю Вкрашає бузком і жасмином, Співом звучить в повсякденні, Прогонить тривоги і страх. Про ніч тут не знають, а вечір Живе десь скраєчку даху, Де ластівки срібнокрилі Розсипали щебет з-за хмар. Тобі […]...
- Щоб ти мене ніколи не кохав Боліло слово у душі Боліло в грудях, Там де серце. Боліло… і читалися вірші, І сльози знов котилися додолу. Та не питай мене, бо більше не твоя, І не цілуй, бо більше не з тобою. Забудь усе за мить, а я твоє ім”я Не випускатиму із памяті конвою. Ні не кохай, бо я брехала Не […]...
- Максим Рильський – Мова Мова Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно в ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хан буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж […]...
- Давні прислів’я брехні не містять “Не плутай Божий дар з яєчнею”, – часто говорить мені бабуся, коли я щось не так кажу. А коли я перебільшую, мені вдома кажуть: “Не роби з мухи слона”. Я звик до того, що мої рідні використовують народну мудрість. А дідусь говорить так, як сказав Гном у нашому підручнику: “Мова без прислів’їв, як та страва […]...
- Колискові пісні Колискові пісні – жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у К. п. не смисловий, а звуковий (ритмомелодійний) компонент. Він твориться розміреним ритмом колисання, розспівуванням асонансних груп “а-а-а”, “е-е-е”, різних варіантів слів “люлі-люлі”, “люлесі”, “люлечки”, “гойда-гойда”, “баю-баю”, асемантичних звукосполучень типу “чуч-беле”, “гайчі”. Все це разом з […]...
- Академічне літературознавство Академічне літературознавство – наукове літературознавство. Постало після розгалуження літературної критики та досліджень історії літератури. У 40-80-ті XIX ст., коли відбувся перехід від бібліографічного опису та рефлексій критичної рецепції до глибшого, посутнішого аналізу літературних текстів, відповідних джерел, систематизації та класифікації студійованого матеріалу, сформувалася історія літератури як наука (брати Я. та Б. Грімм, Т. Бенфей, І. Тенн, […]...
- Антиутопія, або Негативна утопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...
- Мова – Рильський Максим Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно в ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хан буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, […]...
Кожна людина прагне щастя твір роздум.