Леся Українка – до натури

Натуро-матінко! я на твоєму лоні дитячі радощі і горе виливала, І матір’ю тебе я щиро звала, З подякою складаючи долоні.

Ти іскру божую збудила в моїх грудях; Надія, – їй же першу пісню я співала, – Мені провідною зорею стала, І з нею буду я добра шукати в людях.

Коли ж почую я, що промінь погасає Надії милої, – тоді, Натуро-ненько, Прийми моє знебулеє серденько, І проміння нове нехай йому засяє!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Три зозулі з поклоном відгук.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – до натури
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.