Леся Українка – Опис давнього Єгипту
В високій країні (в горах) в екваторіальній Африці є багато потоків та джерел, вони, збігаючи з гір, течуть на північ, збігаються в одне озеро, а з того вже озера витікає р. Ніл. Перейшовши через екватор, Ніл приймав до себе чимало річок, що течуть з гір Абісінських, остатній приток Астаборос (Голубий Ніл). Ніл розширюється в одному місці в озеро, що давні люди звали Мерое, потім протікає через пустинну сторону, що звалась колись Етіопія, потім тече по вузькій долині, межи червоними гранітними скелями, що тягнуться двома високими, зубчастими кряжами
“Єгипет, – каже Геродот, – не подібний зовсім до сусідніх
Повідь нільська походить від того, що в південній та середній Африці щороку випадають великі тропічні дощі, вони сповняють водою потоки, від котрих починається Ніл, тоді повстає велика повідь і ріка виступає з берегів. В самому Єгипті дощ дуже рідко буває, та й то тільки в дельті. Повідь зачинається в середині літа, найвищого ступня досягає восени (12-го вересня), потім починає зменшатись, люди починають засівати, а весною в Єгипті жнива. Нема країни, де б так легко було вправляти ріллю. “Єгиптянам, каже Геродот, не треба орати, ралити, боронити, сапати та копати землі, як то робиться по інших краях, річка сама поливає і відновляє землю, людям же зостається тільки посіяти і чекати жнив”.
Але все таки треба сказати, що єгиптяни теж орали, тільки не глибоко, всього раз і легкими, дерев’яними ралами. Але в Єгипті не досить води, щоб там могли добре рости дерева, однак все таки там ростуть садові дерева та пальми, найбільше фінікова. Зате там добре росте усяка ярина та кущі овочеві і виноград. Надто ж добре там росли здавна дві водяні рослини: лотос та папірус і вони надавали особливий вид стороні.
В Нілі було і дуже багато різних пород риби, але теж і крокодилів та бегемотів чимало. Потім, як сторона стала більше заселена, то їх стало менше, так само як і левів, гієн та леопардів, всі вони мусили відійти далі в пустиню. Єгиптяни з давніх дуже часів уміли присвоювати звірів; на найдавніших малюнках є вже гуси, качки, воли, осли, кози і навіть газелі свійські, пізніше з’являються коні, верблюди, барани, кури і т. д. диких птиць, надто болотяних, було дуже багато в Єгипті, було теж чимало гадюк отруйних та комах і кузок всяких, надто багато з’являлось їх після повіді Нілу.
Єгиптяни, бачивши, як нарождається нове життя після, кождого розлиття Нілу, почали думати, що все живе походить з нільського мулу, і що навіть вони самі вродилися з нього. думали вони теж, що з їхньої країни розійшлися по світі всі люди, які є на землі. Про се вони вірили так: колись на землі добро в образі бога Гармаку боролося з лихими людьми, що були йому противні, ото добрі люди зосталися жити в Єгипті, а лихих, ворогів своїх, Гармаку розігнав по всьому світі. Одні пішли на південь і стали Кушітами (неграми), другі пішли на північ і стали Аму (азіатами); треті пішли на захід і стали Тамагу (біла раса), четверті пішли на схід і стали Шазу (араби та всякі бродячі народи).
Мову єгипетську деякі вчені прилучають до мов семітічних, як, напр., давня жидівська, халдейська, ніби до сих семітських мов єгипетська подібна дуже і корнями слів і грамматичними формами, тільки вона все-таки багато відрізняється від них. другі вчені знов кажуть, що вона не має жодної подібності з семітськими мовами.
Люди, що тепер живуть в Єгипті (феллахи або копти), говорять мовою дуже подібною до давньої єгипетської, і та мова зветься коптською. Отже деякі вчені уважають ту мову осібною і зовсім не подібною ні до яких відомих нам мов.
Теперешні копти та бербери дуже подібні тілом та складом лиця до давніх єгиптян і дуже одрізняються від чорних негрів та інших африканських народів. Тіло мають червонясте, темне, губи досить товсті, ніс з горбиною, вуха дуже високо уміщені, очі довгасті, волосся чорне, плечі широкі, бедра вузькі. Надто заховався тип сей у простого люду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Перевтілення дуже скорочено.