Леся Українка – “Ось уночі пробудились думки… “



Ось уночі пробудились думки:
“Спиш?” – мені крикнули і залюбки
Кров мою пить почали, як вампіри…
П’ють без ваги, без жалю і без міри…
Ось налетіла одна промениста,
Як метеор, безпричальна, ветвиста
І пролетіла… її не спинить…
Чую, що погляд мій гостро зорить,
Пильно пронизує темряву чорну, –
Не подолати її необорну!
Думка пролинула, зсунулась тьма,
Ось уже ясної й сліду нема…
Тільки даремно горять мої очі:
Тьму освітити немає в них мочі…
Темно… Ох, мучать як думи-вампіри!
Годі, лишіть! всею силою віри
Я узброяюсь тепер проти вас,
Слушний, бажаний настав тепер час.
Вірю я в правду свого ідеалу,
І коли б я тую віру зламала,
Віра б зламалась у власне життя,
В вічність розвитку і в світу буття,
В вічність матерії, в світу буття.
Власним очам я б не вірила й слуху,
Я б не впевнялась ні тілу, ні духу.
Се ж бо для віри найвищая міра!
Думка питає: “І віра та щира?”

3.12.1905


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір патріотичні мотиви у творчості т шевченка.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – “Ось уночі пробудились думки… “