Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися… “



Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися,
Поле і гай у серпанки тонкі повилися,
Марево біле покрило і річку, й сагу,

Вітер з полудня несе без кінця ту югу.

Світло сліпить, та не грає веселе проміння,
Вітер гуде, та задуха гнітить, мов каміння.
Так у розлуці з тобою кохання моє

Світить і смутить, буяє й життя не дає.

15.08. , Зелений Гай


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір опис картини запорожець.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – “Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися… “
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.