Леся Українка – Жертва

Се було в ті часи, як Месія живий був між людьми.

Се було в ті часи, як його ще на хрест не прибили.
Зготували вечерю для нього апостоли вірні:
Хто приніс йому хліба, хто риби, вина та олії;
Всі злягли за столами і вкупі з учителем їли,
І незчулись, як більше від нього взяли, ніж для нього принесли.

Тільки потім, уже по вечері, прийшла до господи

Жінка якась “одержима” – їй дав колись поміч Месія –
І принесла для Месії олії пахучої міру,
Що не годилась ні в страву, ні в лампу до світла.
Правду казали апостоли: жертва була непотрібна,
Їх Месія не звик до царської розкоші, –
Нащо йому та олія, що тільки царі уживали?
Чом не сказав він тій жінці: яке тобі діло до мене?
Він же до рідної матері так обізватись одваживсь, –

Нащо приймав він олію і тії гарячії сльози,
Що застилали розширений погляд отій одержимій,
Нащо він мовив апостолам: дайте їй спокій, тій жінці?..

1.08.1900


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Остап вишня пeрший диктант.
Ви зараз читаєте: Леся Українка – Жертва
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.