Левицька Юлія – Типові осінні смутки



Типові осінні смутки… Калюжі типових дощів.
Бруківку з’їдають маршрутки, без доказів і без слідів.
Бавовняні вдягну шкарпетки, щоб тепло було ногам.
А руки – маріонетки махають привіт глядачам.
Сьогодні паскудний вечір, що кидає в жар і піт.
Тримавши мене за плечі, ти серце мені попік.
У Львові вже так повелося, що часто ідуть дощі.
У тебе надворі осінь, а в мене – то стан душі…
Кімната моя холодна, повз вікна проходять сни.
Я їх не приймаю сьогодні, бо снишся у них тільки ти.
Показують фільм з Аль Пачіно – цікава акторська гра
Бракує лише мокачіно… Хоча, може й краще вина!
Я вип’ю, але не сп’янію. Ну бачиш, буває й таке…
Надворі світає, блідніє, як рисові нотки саке…
Паскудний був все ж таки вечір, і фільм не припав до душі.
Ну як так тримати за плечі, а винести серце в руці?..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір опис моя улюблена вулиця.
Ви зараз читаєте: Левицька Юлія – Типові осінні смутки
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.