Лілія Ніколаєнко – Мольфаре, наближається гроза

Мольфаре, наближається гроза…
Серед зими дощем вагітні хмари.
Трикапки затремтіли у сльозах
І темно стало від облудних марень.

Веде мене язичниця-любов
Дорогою із гір – та все у прірву…
Молитву шепче мовою дібров,
Отруйний хміль із коренем не вирву.

“Знайдеш його в наступному житті… ” –
Мені сказала доля і розтала
Снігами окаянних почуттів,
І в душу крига врізалась кресалом.

Не стримуй дощ, мольфаре, хай гримить,
І серце крають муки-блискавиці!
Ця повінь-ніч украла пів-зими.
І душу, безіменну і безлицю…

Мольфаре, наближається гроза…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Проблема сімейного щастя в драмі ляльковий дім.
Ви зараз читаєте: Лілія Ніколаєнко – Мольфаре, наближається гроза
Copyright © Українська література 2024. All Rights Reserved.