Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий
Літературна дискусія 1925-1928 років та Микола Хвильовий
I. Літературна дискусія 1925-1928 років і погляди М. Хвильового на розвиток української літератури. (Двадцяті роки XX століття – це бурхливі роки, коли з минулим боролись, коли масово ліквідували життєві негаразди. Тоді ж і почали масово закликати молодь до літератури. 1925 року М. Хвильовий пише “Листи до молодої молоді”, де порушує питання мистецтва, стверджуючи, що масовість у літературі – це дуже низький рівень. З цього і почалась літературна дискусія.)
II. Митці слова про розвиток
1. Літературні угруповання в Україні 20-х років XX століття. (Пошуки митцями слова шляхів розвитку літератури XX століття породили різноманітні стильові течії у зображенні нової доби, а також об’єднали близьких за поглядами письменників у літературні організації: “Плуг”, “Гарт”, “Аспанфуг”, ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та інші. Пристрасні полеміки про погляди на творчу особистість та її твори вирували в літературному житті України. Яким має бути мистецтво, про що і як писати, на що орієнтуватись. На ці питання, що були предметом літературної дискусії 1925-1928 років, шукали
2. Літературні принципи Миколи Хвильового. (М. Хвильовий у циклі памфлетів “Камо грядеши”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “Україна чи Малоросія?” висловив свої думки щодо розвитку української літератури XX століття. Один із основних літературних принципів – це високий рівень художньої майстерності, фахова підготовка письменника, бо без цього “політична правильність – ніщо”. М. Хвильовий виступав за орієнтацію на кращі зразки європейського мистецтва, науки, філософської думки і застерігав від російського культурного впливу, що спонукає українських письменників до копіювання. М. Хвильовий запропонував назву нового творчого методу 20-х років – “романтика вітаїзму”, тобто життєстверджуючий романтизм.)
III. Доля М. Хвильового – трагедія знівечених ідеалів. (Відданий революції, пристрасний романтик світлої комуни майбутнього став свідком того, як благородна ідея обернулася чорною реальністю: арешти, “чистки”, сфарибковані суди, репресії. Що відбувалося? М. Хвильовий не знаходив відповіді на ці питання і не бачив виходу, тому так трагічно обірвалося його життя 13 травня 1933 року.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Літературна дискусія Літературна дискусія (лат. discussio – дослідження, розгляд) – публічні обговорення назрілих, звичайно спірних питань про шляхи розвитку літератури чи історико-теоретичних проблем, зумовлені потребою пошуків істини. Л. д. незрідка виявляла поворотні пункти у складній еволюції естетичної свідомості в досить широких загальноєвропейських та світових масштабах, як, принаймні, бурхлива полеміка між прихильниками романтичної художньої концепції (А. та Ф. […]...
- Микола Хвильовий – Біографія Микола Хвильовий (*1 (13) грудня 1893, Тростянець – †13 травня 1933, Харків) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників поре – волюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. […]...
- Микола Хвильовий Микола Хвильовий Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну? (М. Хвильовий) 13 грудня 1893р. в селі Тростяниці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчається у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої виключенний за участь у революційній організації. 1916р. – фронти першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917р. […]...
- Хвильовий Микола – Біографія Микола Хвильовий (справжнє прізвище Микола Григорович Фітільов ) (13грудня 1893, Тростянець – 13 травня 1933, Харків) – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози, прихильник антропософських поглядів Освальда Шпенглера. Народився Микола Григорович Фітільов 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині (нині райцентр Сумської області) в родині вчителів. Закінчив Богодухівську гімназію. […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює […]...
- Розстріляне Відродження в українській літературі 20-30-х років Розстріляне Відродження в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне Відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття (1921-1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- Засади творчості Миколи Хвильового (1893- 1933) Справжнє прізвище – Фітільов. Народився в с. Тростянець (тепер Сумська область) в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої “Просвіти”. У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З […]...
- Кіт у чоботях (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола Новела “Отже, про глухе слово: Гапка, Гапка – глухо; ми її не Ганка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золото або сріблом. … А то буває гаптований захід, буває схід, це – коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- Микола Хвильовий – Я (Романтика) – Характеристика твору Характеристика твору Миколи Хвильового “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у […]...
- Микола Хвильовий (науковий реферат) Науковий реферат Микола Хвильовий В С Т У П “За відважних і вольових людей”, – ці чіпкі гасла відомі кожному, їх засвоїли прихильники Хвильового, яких свого часу були тисячі й тисячі, їх популяризували в своїх актах обвинувачення речники режиму, бажавши довести злочинну буржуазність і буржуазну злочинність памфлетів Хвильового. Але ці гасла, хоч як вони чіпаються […]...
- Микола Руденко – Тому вже, мабуть, років п’ятдесят Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів підсинені заграви. Усі в роботі – і старі, й малі. І я, що тільки починаю жити. Вже встиг пізнати радість на землі, – Бо коні наші й наше власне жито. Уранці біля току вся рідня: […]...
- Гуманістичний пафос лірики М. Рильського останніх років Бо то був шлях не в трумну, а в життя, У вічність української колиски. Важкий, як біль, але без вороття То був народжений поет Вкраїни. Л. Забашта Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць. Великий гранослов свого народу. Д. Павличко “Третє цвітіння” М. Рильського – явище, […]...
- Літературна критика Літературна критика (грецьк. critita – судження) – відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу. Зважаючи на здобутки теорії та історії літератури, обслуговуючи поточний літературний процес, Л. к. традиційно вважається складником літературознавства. Л. к. дає специфічне “знання літератури”, […]...
- ВАПЛІТЕ – Літературне угруповання ВАПЛІТЕ (ВІЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОЛЕТАРСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ) З літературною дискусією 1925-1928 рр. пов’язані виникнення, існування і доля визначної літературної організації 20-х рр. – ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури), яка згодом перетворилась на “Пролітфронт”. Створена за ініціативи Миколи Хвильового (Фітільова) як альтернатива масовим і надто підпорядкованим офіціозу організаціям, як лабораторія професійного удосконалення. Втілюючи на практиці висунені Хвильовим гасла […]...
- Я (Романтика) (дуже стисло/скорочено) – Хвильовий Микола “Цвітові яблуні” “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю. Я дивлюсь в даль. Тоді дума за думою, як амазонянки, джигітують навколо мене. Тоді все пропадає.. Таємні вершники летять, ритмічно похитуючись, до одрогів, […]...
- М. Хвильовий: моральний вибір особистості в тоталітарному суспільстві Микола Хвильовий (1893-1933) є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою літературну діяльність Хвильовий розпочав як […]...
- Українська романтична поезія 20-60 років XIX ст.) Микола Яценко Микола Яценко УКРАЇНСЬКА РОМАНТИЧНА ПОЕЗІЯ 20-60 РОКІВ XIX СТ. У кінці 10-х років XIX ст. на Україні починає формуватися романтична естетична думка, позначена впливом ідей німецької ідеалістичної філософії Гердера Шеллінга та літературної теорії німецьких романтиків. Одним з діячів вітчизняної науки і літературно-естетичної думки, котрий належачи один час до “Товариства любомудрія” сприйняв ряд теоретичних положень німецької […]...
- Іван Іванович (скорочено) – Хвильовий Микола Колись Івана Івановича було вигнано з третього курсу юридичного факультету за “вольтер’янство” (вільнодумство, філософствування). Тепер він живе на чистій і світлій асфальтованій вулиці Томаса Мора в хмарочосі, збудованому два роки рому, і його пролетарське сходження не підлягає ніякому сумніву. дружина Івана Івановича (партійна кличка “Жан”) Марфа Галактіонівна (партійна кличка товаришка Галакта”) – надзвичайно симпатична жінка […]...
- Детальний Аналіз “Я (Романтика)” Хвильовий ” Я (Романтика) ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, герої, проблематика та інші питання розкриті в цій статті. Паспорт твору: Рід літератури: епос. Жанр: психологічна новела (деякі літературознавці стверджують, що оповідання є імпресіоністичним, тому що автор акцентує увагу на мінливості відчуттів і вражень, застосовує різноманітні зорові й слухові образи. Особливістю цієї новели […]...
- Кіт у чоботях (скорочено) – Хвильовий Микола 1893-1933 “Отже, про глухе слово: Гапка – глухо, ми її не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то – глухо. А от гаптувати – це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або сріблом. … А то буває гаптований захід, буває схід, це коли підводиться або лягає заграва. Гаптований – запашне слово, як буває лан у […]...
- Твір на тему: Література рідного краю (Літературна Харківщина) Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них. Я живу в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів […]...
- Найдавніша літературна пам’ятна України-Русі (за літописом Нестора “Повість минулих літ”) Кожен, хто цікавиться національною історією та її витоками, знає найдавнішу пам’ятку літератури “Повість минулих літ”. Створена вона була на межі ХІ-ХІ 1 століть ченцем Нестором та іншими літописцями. “Повість минулих літ” є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором. З Богом починаємо, Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосійського монастиря […]...
- Микола Хвильовий – Я (Романтика) – Стислий переказ, дуже скорочено Микола Хвильовий Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. … Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура […]...
- Сингаївський Микола – З пам’яті років Клаптик землі коло хати, І з чорнобривцями сад… Каже засмучена мати: Літ не вернути назад. Осінь моя вже запізня, Мерзну щораз і в теплі… Може, залишиться пісня, Наче душа, на землі. Може, без мене знадає – Там, на могильнім горбі, Як ми жили в цьому краї – Завжди у праці, в журбі. Як виживали з […]...
- Микола Хвильовий – Ми Ми проходили повз шахти… Ми – любовниця і я. Сонце грало на сопілку, Грало липко на сопілку – Ліденцеву. Я за руку її взяв, Й наші очі упірнули В легіт. Ах, як легіт засміявсь І бузково, і тендітно, Коли дзвінко біля серця На пляшках хтось вибивав. І звернули ми на стежку … чи то в […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Микола Хвильовий – Блакитний мед Блакитний мед до уст прилип, Душа – метелик колекційний, Приколена натхненням до небес. Антени… ах! цікаво… ах! Блукав і там над містом місяць І до піщаних берегів Тріпотно кораблі тяглися, А в щоглах кублився Уламок бурі. Але не бігали тоді за гармонійними Синтезами. Не музиканили повітря Аероплани. Лишень увечері шуліка Кружляв вгорі, А біля нього […]...
- Микола Хвильовий – Що нам морок! Там, де вітер Лепетень По підметах спорохнялих, Коливались Златовіти – Йшов новітній день! Гей! Сідаймо всі на релі – Гайдабурити гайда!.. Морок, смуток? Я веселий – Молотка дзвінкий удар! Тіні – Зникли. Вечір синій І – кривавий… Що мені? Я до цього також звиклий, Як до мене тьмяні сни. Уквітчали Небо зорі… Зорі списики у […]...
- Микола Хвильовий – Скляр Під пахвою у мене скло Тихесенько дзвенить у скриньці, Дивлюсь – на обрію веслом Зоря гребе у східній криці. Дружок мій любий – діамант – З кишені блузи щулить око, Ох, як він весело в туман Застромить погляд свій глибокий. Іду по вулиці, а скляр Яскравко – ранок кучерявий – На мій дзвінкий крокує шлях […]...
- Микола Хвильовий – Путь Мороз у зорях блимав Безкольорово – … сон. Співали сани на путі Сріблясту пісню про сніги. Співали сани на путі. І сни далекі (сни весни)… І снилась осінь у осоках… Про сині роси на світанку Співали сани на путі… Мороз у зорях блимав. Ми їхали На північ Полем Сніговим....
- Микола Хвильовий – Ах, як мертво Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. Застигла тиша і скиглить Круків примарною печаллю… Невже не можна запалити Тебе, заводе, хоч одчаєм? В зубах шматок у вальківниці – Це рейка, і не родилась так, А рот давно розкритий пічці, Губою П’ятий не хитав. […]...
- Микола Хвильовий – Уривки І В темно-синю ніч Ми по драбині на спис. Наша струмоч’я річ З нами на зоряний віз. Вітер в оглоблі хмар, Місяця ріг – дуга, Грім один удар – О буревіє, шугай! Хутко небесний килим Блузою буде весь, Буйно-залізний грім Грюком оддасть честь. Хочемо ще капелюх – Онде Волосожар, 3 різнокольорих дуг Зробимо пояса шар. […]...
- Микола Хвильовий – Іду я додому Вечір. Іду я додому, на захід, в посьолок. Плечі Болять. І хмари по небу накупчились в сволок, Останнії плями зорі миготять. Чогось повернувся, дивлюсь – над заводом Посіяно сотню зірок-ліхтарів… Ой що ж то, ой що то?. Зомлів. І радість буяла, а в шумний будинок Від мене пролинув весни первоцвіт, Бо й небо не встигло […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового I. М. Хвильовий – центральна фігура літературної боротьби 20-х років XX століття. (М. Хвильовий належав до тих митців, хто в бурхливі роки революції, національно-визвольних змагань, громадянської війни повірив у комуністичну ідею, самовіддано боровся за світле майбутнє, утверджуючи гуманістичні принципи. Високі ідеали майбутнього, відродження й українізація, творчі дискусії захопили талановитого письменника, […]...
- Микола Хвильовий – Катеринка За вікном зелена?. Зелена? дивно! Падають, падають Крашенки з неба, З неба голубого В сонячний день Катеринка грає, Грає-виграває… А розпука вулична – де? А далеко потяги і гудки, А на думці качка в осоці, Я підстрелив качку в осоці, Каченята плакали в осоці. А медова молодість Одійшла За темнії обрії в тумани. … Почекай-но, […]...
- Микола Хвильовий – На верхів’я Греби, весляре, на верхів’я! Король-весляре, на верхів’я! В люстерці гроз, В люстерці снів, В люстерці гроз безмежних. Король-весляре, гей, блисни В люстерці гроз безмежних. Ой, покотись надхмарним покотом, Що буйний грім. Загогочи скаженим рокотом, Що буйний грім. Та закувала чуйна хмара Й заплакали дощі, Пішли отари – попливли, А потім сипалась вода. Невже вгамує перший […]...
- Микола Хвильовий – Голод Обгризли дерева за повіткою коні, Гаряче дмуха вітер в степ, Кублиться по шляхах і по оселях стогін – Жах росте. А сонце нагартовані язики гостре, А сонце в рослину смертельні ножі, Гинуть у тузі тремтячі роси, Розпука біжить. Мандрують на бездоріжжі халабуди, За ними стежить журний рип, А на горизонті в фіолетах закутий Конає спечений […]...
Твір роздум на тему особистість.