Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Літературний портрет Степана Пушика
Літературний портрет Степана Пушика
ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ СТЕПАНА ПУШИКА
(реферат)
ПЛАН
1. Національна література – не знищена скарбниця різножанрових творів красного письменства.
2. Створення спілки письменників.
3. Біографічні дані С. Пушика.
4. Творча спадщина письменника.
5. Характеристика поетичних збірок: “Луна”, “Галич”, Ключ-зілля”, “Головиця”.
6. “З народних уст” – книга “Страж-гора”.
7. Нагороди С. Пушика.
Наша споконвічна земля Галицька, багата й невичерпна на оригінальні таланти, джерела художнього слова,
І чи “нас недоля жерла”, чи доводилося “без надії таки сподіватись”, що “Встане Україна. І розвіє тьму неволі”, – ми пам’ятали: ” в своїй хаті своя й правда. І сила, і воля”. І внутрішнім зором виразно бачили серед вершинних національних святинь, – довічні постаті геніїв: Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки й добре усвідомлюємо, що вони своїм огненним словом
10 травна 1971 року була заснована Івано-Франківська обласна організація Спілки письменників України. Співучасниками створення якої були в той час 10 літераторів: В. Бандурак, В. Брезицький, М. Карпенко (очолив організацію), Г. Кирилюк, Г. Михайлюк, Ольга Стрілець, Р. Федорів і між ними троє своєрідних іменинників: Павло Добрянський, Галина Турелик, Степан Пушик, які відтоді й досі збагачують своїми творами українську літературу, художній літопис обласної організації.
Ми усвідомлюємо себе як українців, пам’ятаючи імена письменників, зокрема, й наших краян, які збагатили самобутні традиції української літератури, утвердили національні ідеї.
Є чимало наших країн, відомих письменників, котрі живуть і працюють у Києві, Львові, Чернівцях, в інших містах, також у діаспорі.
Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. В 13 років залишився без батька з двома молодшими сестрами й братом. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Деякий час навчався в Івано-Франківському педагогічному інституті та докторантурі.
Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком – економістом в колгоспах Косовського та Верховинського районів Івано-Франківської області. Служив у армії – після на журналістській роботі, був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем, доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Степан Пушик обирався Народним депутатом України (1990-1994 р. р.). Належав до Народної Ради та Демблоку, голосував за суверенітет та Акт про проголошення незалежної України. У Верховній Раді був членом комісії культури й духовного відродження, а також-головою підкомісії парламенту. Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист, літературознавець. Кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Автор поетичних збірок “Молоді громи”, “Золотий Тік”, “Писаний камінь”, “Задума гір”, “Головиця”, “Луни”, “Галич”, “Заплаканий промінь”, книжки вибраних віршів, поем і пісень “Храмолом”, Для дітей випустив збірку “маленьке шпаченя”, “Золотивний човник”.
Десятки ліричних творів Степана Пушика стали піснями. Їх поклали на музику композитори А. Кос-Анатольський, В. Івасюк, О. Білаш, А. Шашкевич, Б. Шиптур, Б. Юрків, Б. Буєвський та інші. Окремим виданням вийшла збірка пісень, буклети “Співають гори”, “Любисток”, “Над горою місяць повен”, “Козак гуляє”.
Степан Пушик також автор романів, повістей, оповідань, нарисів, есе, літературознавчих розвідок, розвідок з міфології, історії, краєзнавства. Окремими книжками побачили світ “Страж гора”. “Галицька брама”, “Ключ-зілля”, “Перо Золотого птаха”, “Дараби пливуть у легенду”, “Івано-Франківщина”, “Землі нев’януча краса. Івано-Франківщина”. Цей перелік буде не повний, якщо не додати збірок зібраних і упорядкованих казок, легенд, переказів, приповідок, тостів, а саме: “Казки Підгір’я”, “Золота вежа”, “Срібні воли”, “Українські тости” та багатьох книжок виданих у співавторстві.
У співавторстві із В. Смоляком С. Пушик створив п’єсу за новелами В. Стефаника “Земле моя”, яка з успіхом йшла на сцені Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка та нову редакцію “Заплакані вікна” до 125-річчя письменника, прем’єра якої відбулася 4 травня 1996 року.
Цінним здобутком митця, як також перекладача є його переклад, реконструкція та розшифрування багатьох темних місць “Слова о полку Ігоревім”. Стаття про Степана Пушика та посилання на наукові дослідження ввійшли до п’ятитомної “Енциклопедії “Слова о полку… “, виданої в Санкт-Петербурзі 1995 року під редакцією Д. Лихачова.
Поет брав участь у створенні телесеріалів “Тарасові шляхи”, “Карпатське літо”, “Живе джерело”. Він упорядкував і видав посмертно твори поетеси Ольги Стрілець.
Побував у багатьох країнах світу.
Збірка “Галич” – нова поетична збірка відомого українського поета і прозаїка з Івано-Франківська об’єднує твори про далеку і близьку історію нашої Вітчизни – про Київську Русь, козаччину, трагічні сторінки ХХ століття, гостропубліцистичні вірші про проблеми нашого сьогодення. До книжки також увійшли твори, які свого часу з різних причин не були надрукованими.
Збірка “Луна” – автор включив твори про рідні Карпати, де він народився і працює нині, про наш тривожний і неспокійний час.
До книги увійшов переклад і реконструкція “Слово о полку Ігоревім”, вивченню, дослідженню, розшифруванню так званих “темних місць” якого поет віддав багато років праці.
Книга Степана Пушика “Страж-гора” у підзаголовку називається “З народних уст”. Чому “з народних уст”? Тому, що “наговорила” його авторові сама героїня твору – літня жінка з прикарпатського села. Тривалі й численні сеанси записані на магнітофонну стрічку, потім письменницьке “вибудовування” матеріалу, надання йому цілісності, композиційної стрункості, зрештою, певний ступінь співавторства професійного літератора з майстринею усного слова в створенні мовностилістичної тканини розповіді… Так, напевне, виладновувався цей твір, документальний за видовими ознаками, своєрідний, колоритний і запахущий за своїм художнім виконанням.
Марія Марчак із села Лужок, що над річкою Чорнявою, розповідає про своє життя… Початки його – ще в старій “цісарщині”, за півтора десятиліття перед першою світовою війною (оповідачка заглядає і вглиб: є історії батьків і метрів, дідів і прадідів… ), а вершення – в наших часах, з усіма їх реальними прикметами, турботами й клопотами. І ця історія життя звичайної західноукраїнської селянки, в якому начебто не було нічого визначного, високо піднесеного над буденним рельєфом її оточення, виявляється такою змістовною, сповненою такої правди і поезії, що чуйний читач розуміє: перед ним – так безхитрісно розповідь про себе, яка гідна називатися справжньою літературою, художньо узагальнюючою розповіддю “про час і про себе”.
“Ключ-зілля” – книга прози поета з Івано-Франківщини виповнили єдиним змістом оповідання фольклориста-результат спілкування автора з народними поетами, носіями казок та легенд. До книги увійшла також повість про життя повоєнного карпатського села.
В збірці “Головиця” – роздуми про покликання людини на землі, про красу людського життя. Головицями в Карпатах називають джерела, з беруть початок річки. Джерела творчості поета – в фольклорних багатствах рідного краю. В бурхливих подіях нашого часу.
Степан Пушик нагороджений орденом ім. Тараса М/Шевченка, премій ім. В. Стефаника. П. Чубинського, М. Сірчана, О. Копиленка, конкурсів, зокрема на кращу пісню ХХ століття. У числі депутатів Верховної Ради був кандидатом на здобуття Нобелівської премії Миру за 2000-й рік.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Від Карпат до Опісля.
2. Яворове листя. Твори письменників Ів. Франківщини. Книга перша: Поезії. – Коломия, 1996 р.
3. Галич: Поезії – Київ: Молодь, 1990 р.
4. Луна. Поезії – Київ: Радянський письменник, 1998 р.
5. Страж-гора: Роман/Передм. Л. Новиченка. – К.: Рад. письменник, 1982 р.
6. Ключ-зілля. Оповідання. Повість. – К.: Молодь, 1981 р.
7. Головиця: Поезії. – Ужгород :Карпати, 1985.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Біографія Степана Пушика РЕФЕРАТ На тему: “Біографія “Степана Пушика” СТЕПАН ПУШИК Народився 26 січня 1944 р. в селянській родині. В тринадцять років залишився без батька з двома молодшими сестрами й братом. Освіту здобув у Вікторовській, Комарівській то Косівській школах, Тлумацького сільськогосподарському технікумі, Літературному інституті, в Москві; деякий час навчався в Івано-Франківському педагогічному інституті та докторантурі. Кандидат філологічних наук, […]...
- Степан Пушик Реферат на тему: Степан Пушик Степан Григорович Пушин народився 26 січня 1944 року ” с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківської області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та Літературному інституті в Москві. Навчається в докторантурі. Трудову й творчу діяльність почав з п’ятнадцяти років. […]...
- Пушик Степан Григорович Пушик Степан Григорович Кандидат філологічних наук, професор (2000). Професор кафедри української літератури Прикарпатського університету ім. В. Стефаника (09.2000). Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с. Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах, спеціальну – в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті […]...
- Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує […]...
- Літературний портрет Літературний портрет – жанр літературно-критичного нарису, в якому йдеться про життєвий і творчий шлях письменника. Класичні приклади Л. п. дав І. Франко (“Осип-Юрій Федькович”, “Леся Українка”, “Еміль Золя, його життя і писання” тощо). З 1957 у видавництві “дніпро” (Київ) регулярно з’являлися Л. п. у вигляді однойменної серії (“Павло Тичина” Л. Новиченка, “Іван Петрович Котляревський” П. […]...
- У чому трагізм життя Степана? (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини XIX століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
- Пушик Степан – Біографія Степан Григорович Пу́шик (26 січня 1944, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області) – український письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Лауреат державної премії ім. Т. Шевченка, премій ім. В. Стефаника, П. Чубинського, Мирослава Ірчана, О. Копиленка, Міжнародної літературної премії імені Воляників-Швабінських Українського Вільного Університету […]...
- Короткий життєпис Степана Литвина Степан Литвин (1931 р. нар.) Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...
- Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
- Літературний Харків Літературний Харків Про Харків – мою батьківщину – можна говорити багатьма епітетами, але я хочу розповісти про Харків літературний. Як відомо, Харків бере свій початок з Університетської гірки, але літературний Харків починається ще в XІ столітті, майже за півстоліття до заснування міста при злитті річок Харків, Лопань і Уди. Саме тут, у 1185 році, проходили […]...
- Біографія Степана Васильченка СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879 – 1932) Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині […]...
- Моральна еволюція Степана Радченка (за романом В. Підмогильного “Місто”) (1901- 1937) Народився в с. Чаплі на Катеринославщині в селянській родині. Навчався в реальному училищі, на математичному, а потім на правничому факультетах Катеринославського університету. Вчителював. З 1921 р. живе у Києві, працює бібліографом у Книжковій палаті, згодом – редактором у “Книгоспілці”. У 1924 р. утворює літературну групу “Ланка”, що з 1926 р. отримала назву МАРС […]...
- Літературний подвиг Тараса Григоровича Шевченка Реферат на тему: “Літературний подвиг Тараса Григоровича Шевченка” Тарас Шевченко – не тільки поет, а й драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, художник(живописець, гравер), який залишив велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів. Геній Шевченка надзвичайно широкий, багатогранний. Тільки літературна спадщина Шевченка – це “Кобзар”, 9 повістей, п’єса “Назар Стодоля”, уривки драматичних творів, щоденник та […]...
- Біографія Степана Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834 – 1873) Народився С. В. Руданський в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834р. у родині сільського священника. Після початкової науки в дяка майбутній поет вчився у Шаргородській бурсі (1842 – 1849) та Подільській духовній семінарії (1849 – 1855). Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з батьком. […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- “Душа в тебе погана. Погана якась душа”. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Валер’яну Підмогильному належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного відродження. “… У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників”. Так напише про В. Підмогильного Ю. Бойко, який точно передав емоційний портрет письменника. Саме в романі “Місто” В. […]...
- Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької” медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
- Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
- Біографія Степана Олійника Степан Олійник – відомий український поет, обдарування і талант якого на повну силу виявився в гуморі і сатирі. Цю людину знали – без перебільшення – майже в усьому СРСР та за кордоном. Поет-гуморист, сатирик, він майже чотири десятиліття віддав праці в літературі і понад п’ять десятиріч – журналістиці. Боровся за ствердження добра і правди, чесності […]...
- Інтимна лірика поета Степана Руданського Інтимна лірика поета Степана Руданського Любов – це внутрішній світ, який окрилює людину. Багато ніжних і ласкавих слів придумали люди, щоб описати це високе почуття, щоб висловити свою палку любов до матері, нареченої, рідної дитини. Підносив це почуття і Степан Руданський, хоча і дало воно йому не радість і щастя, а сум і горе. Після […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. […]...
- Життя та творчість Степана Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) Степан Васильович Руданський народився 6 січня 1834 р. в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі в родині сільського священика. Початкову освіту здобув у сільського дяка. У 1842-1849 pp. хлопець навчався в Шаргородській бурсі, потім, до 1855р. – в Подільській духовній семінарії. Під час навчання захоплювався читанням журналів “Отечественные записки”, “Современник”, творів Т. […]...
- Літературний гурт “Молода муза” Реферат на тему: Літературний гурт “Молода муза” Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття, – “Молода муза”, досі пов’язана у нашій уяві не з молодістю і поезією, а, навпаки, із занепадництвом і чимось антипоетичним і антиєстетичним? На жаль, це так. Єдиною втіхою може бути те, що […]...
- Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
- Співомовки Степана Руданського (за творами “Пан та Іван в дороз”, “Запорожці у короля”) I. Нова різновидність гумористичних творів. (С. Руданський усі свої твори, включаючи й віршовані переклади, називав “співомовками”. Цей термін закріпив за гуморесками І. Франки. Такої різновидності гумористично-сатиричних віршованих творів раніше в українській поезії не було.) II. Веселий гумор у співомовках С. Руданського. 1. Як пан сам себе покарав за хитрість. (У гуморесці “Пан та Іван в […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Співомовки Степана Руданського – унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
- Літературний вплив Літературний вплив – явище в літературному процесі, суть якого полягає в переході естетичної інформації від одного письменника (течії, напряму) до іншого; одна з форм літературної взаємодії, міжнаціональних літературних зв’язків. Л. в. – результат творчих контактів, які характеризуються різним ступенем активності літературних джерел і тих, що їх приймають. Безпосередні чи опосередковані зв’язки між письменниками зумовлюють наявність […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XIX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
- “Тіні забутих предків”: літературний твір та його екранізація (М. Коцюбинський) Повість “Тіні забутих предків” належить до золотого фонду нашої класики. Це – лебедина пісня М. Коцюбинського, зелена казка гуцульських гір, у якій він вознісся на верховину слова. І свого, й українського, і загалом – красного, бо, читаючи повість, іноді ловиш себе на думці, що краще, ніж тут, про що-небудь сказати годі, а зокрема про Карпати, […]...
- Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XIX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
- Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
- Відповідь на контрольне питання До теми “Поетична творчість Степана Руданського” На творчість яких українських письменників вплинули співомовки Степана Руданського? Співомовки С. Руданського мали значний вплив на творчість таких митців української літератури, як Іван Франко, Леся Українка, Володимир Самійленко. Сучасні гумористи й сатирики теж зазнали впливу співомовок Руданського. Кращі традиції успадкували Андрій Крижанівський та Павло Глазовий....
- Життя і творчість Степана Васильченка Реферат на тему: Життя і творчість Степана Васильченка ДатаПодія8 січня 1879Народився Степан Васильченко(Степан Васильович Панасенко) в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика родина жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. 1886 Вступає до Ічнянської п`ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два роки стипендіатом […]...
- Портрет суспільства у “новорічній казці” І. Драча “Крила” (народився 1936 року) Народився в с. Теліжинці на Київщині. Навчався на філологічному факультеті Київського університету, на Вищих сценарних курсах у Москві, викладав російську мову та літературу у с. Дзвінячому; працював у відділі поезії редакції “Літературної поезії”, у сценарній майстерні кіностудії їм. О. Довженка, в редакції журналу “Вітчизна”. Був Головою правління Київської Організації Спілки письменників України; […]...
- Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
- Думи мої, думи… (Літературний вечір за творчістю Тараса Шевченка) Літературний вечір “Думи мої, думи мої” “Думи мої, думи мої” (Літературний вечір) 1. Ведуча. Я вас вітаю з березневим днем. І все-таки зійдуть сніги, і нам привітно усміхнуться дерева своїм листям, трава і квіти. І прилетять гуси-лебеді. Такого ж березневого дня колись принесли лемки до кріпацької хати маленького хлопчика. Його навали Тарасом. Ріс він швидко […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Портрет теслі Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні, Тесав церкви стрілчасті й чарував жінок, Тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій. Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті. Ой, не одна згубила з них вінок! Коли умер, лишились його твори: Дзвінкі пісні й церкви сріблистобанні. Дяки співали, і співали хори, Церкви були в […]...
- Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
Твір на тему як я робив шпаківню.