Літота

Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби… “, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням:

Ми карасів наловим до обіду
І серцем захмелієм як на те,
І так поїдемо, і зникнемо без сліду,
Що й коров’як на нас не зацвіте.

Л. вживається в різних родах літератури, зокрема і в прозі (оповідання Марка Вовчка “Сестра”: бабуся “малесенька, ледве од землі видно”). Л. притаманна народному світосприйманню, зафіксованому у фольклорі (казки “Котигорошко”, “Яйце-райце” та ін.), мотивами якого живиться література.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір достоєвського злочин і кара.
Ви зараз читаєте: Літота
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.