Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні



“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже.
Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже: (2)
Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся,
Щоб та слава не пропала, що ти залицявся”. (2)
“Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.
Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька”. (2)
“Ой коли 6 я, козаченько, була багатенька,
Наплювала б я на тебе й на твого батенька. (2)
Ой коли б я, козаченьку, та й забагатіла.
То я б тебе, ледачого, й за харч не схотіла”. (2)
“Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж пішла.
Як край битої

дороги рута-м’ята зійшла”. (2)
“Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився.
Як у млині на камені кукіль уродився”. (2)
Не журися, дівчинонько, рута зелененька:
Цей покинув, другий буде, – ще ж ти молоденька! – (2)
Цей покинув, другий буде, другий буде кращий,
А цей буде у болоті над чортами старший. (2)
Край битої доріженьки рута-м’ята зійшла.
Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла. (2)
А у млині на камені кукіль не зіходить.
Старий козак, як собака, по вулицях ходить. (2)
Ой у млині на камені кукіль не вродився.
Старий козак, як собака, й досі не женився. (2)
Критика, коментарі
до твору, пояснення (стисло):
Жартівлива пісня “Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже” побудована у формі діалогу дівчини, до якої козак залицявся, та перебірливого козака. Козак не проти свататися, але хоче багатшої дівчини, незважаючи на те, що сам “ледачий”. Поки перебирав, молоденька дівчина вийшла заміж, а козак постарів нежонатим.
У пісні ужитий прийом паралелізму, казкові примовки, колоритні порівняння, які розкривають головну думку твору – обирають пару не для збагачення кишені, а для збагачення душі, для розради серця, а хто перебирає, залишається ні з чим.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Чому мені сподобалось твір лось.
Ви зараз читаєте: Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні