Люблю весну (за однойменним віршем В. Сосюри)

Related posts:

1. Моя улюблена пора року (за віршем В. Сосюри “Люблю весну”) Весна – моя улюблена пора року. З яким нетерпінням чекаю я завжди на неї, як скучаю взимку за теплом, яскравим сонечком, зеленню. Як радісно відчувати – весна все-таки переборола зиму! Після суворої зими, з холодними вітрами, хуртовинами, ожеледицею, приходить на землю чарівна весна, зігріваючи її теплим промінням. На ріках скресає крига, починається льодохід. По дорогах […]...
2. Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі […]...
3. Люблю весну, та хто її не любить… – Сосюра Володимир Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
4. Сад надій і сподівань (за віршем В. Сосюри “Сад”) I. Родом з Донбасу. (Дитячі роки Володимира Сосюри минали на Донбасі. Багатодітна родина мешкала у хатині неподалік від Дінця. З дитинства Сосюра поринув у світ літератури. Художні образи улюблених творів та світ рідної природи надихнули на творчість, зміцнили в серці любов до батьківщини та отчого краю. У робітничих газетах почав друкувати свої перші поетичні твори.) […]...
5. Послухайте поезії весну Творчість Лесі Українки вражає насамперед силою її жіночого духу, ну і, звичайно, унікальністю художнього таланту. За мужністю й полум’яністю своєї поезії вона перевершила багатьох чоловіків, залишаючись усе тією ж чутливою, ніжною жінкою. Доля знущалася над нею, а Лариса “сміялася крізь сльози” і “сподівалася без надії”. Так, у пошуках сили й боротьбі з невиліковною на той […]...
6. Мої роздуми над віршем В. Сосюри “Сад” Він не тільки любив свій Рідний край – Україну, Не тільки оспівував його, Він боровся за нього, за його волю, За його розквіт і могутню велич. В. Бичко У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов […]...
7. Моя улюблена пора року (за віршем В. Сосюри “Зима”) Швидко промайнуло тепле літечко, за ним – похмура осінь. Настала моя улюблена пора року – зима. Ще вчора надворі було темно, безрадісно, сіявся дрібний дощик. Здається, дня і не було. Сірий ранок переходив у вечірні сутінки. А сьогодні я прокидаюся від того, що моя кімната залита світлом. Кидаюсь до вікна – і очам своїм не […]...
8. Моя улюблена поезія В. Сосюри Україна багата на поетичні таланти. Але є у нас поет ніжний і тривожний, у творчості якого відкривається високий поетичний світ, де пахнуть білі акації, палахкотять загравами сині донецькі ночі, точить десь білий камінь вода й живе велика любов до України. Це Володимир Миколайович Сосюра – мій улюблений поет. Ніжні, задушевні поезії його я дуже люблю. […]...
9. Твір на тему: На крилах весну принесли (твір-опис місцевості за картиною О. К. Саврасова “Граки прилетіли”) Мабуть, немає такої людини в нашому колишньому Союзі, яка хоч раз в житті не бачила б картини відомого російського художника Олексія Кондратовича Саврасова “Граки прилетіти”. Перше враження від цього шедевра – що ти ніби сліпнеш від білості та світла, і це світло нескінченне. В тебе вливається якесь тепло. Та це ж весна! Звісно, до справжнього […]...
10. Павло Мовчан – “На весну вже пішло… “ На весну вже пішло. Відлуння рідкувате, Проріджуючи слух, дощем намоклу вату, Верталося назад, так низько, ледве й чути, І слідкома за ним тяглася повстю сутінь… Зневажений, знечулений до всього, Прийнявши в себе спис далекої дороги, Ліс чорно височів, заслуханий у себе, Пускаючи пташок в позеленіле небо. Співзвучний ти чи ні глухій гущавині, Веселий чи сумний […]...
11. Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) “Марія” – роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933 роках. Роман “Марія” – це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, – трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей […]...
12. Леся Українка – “Стояла я і слухала весну… “ Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії....
13. Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
14. Снежана Белая – Занотую весну у блокноті своєму в останнє Занотую весну у блокноті своєму в останнє. Замалюю поля, насаджу густо-густо жоржин – І дрібненьким дощем (утоплю безголосе кохання, Відспіваю його, а попереду сотні стежин). І можливо мене на якійсь жде омріяна мрія. Через терни пройду, через небо і землю чи смерть. Головне, щоб моє… Моє серце щось щиро зігріло, А не вкинуло знов у […]...
15. Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
16. “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
17. Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнаюсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам’ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як […]...
18. Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про […]...
19. Я читаю вірші Ф. Тютчева про весну (“Весняна гроза”, “Весняні води”) Ф. Тютчева називають співцем природи. її краса з дитинства ввійшла в серце поета з полів і лісів, що оточували його рідний Овстуг, із чудових придеснянських луків і березняків, неосяжного синього неба Брянщини. Один із найкращих віршів відомого поета “Весняна гроза” присвячений природі. Незважаючи на те що поет написав його в Німеччині, мені здається, думками і […]...
20. Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
21. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (IІ варіант) Любов – це корінь життя. Скільки ніжних слів вигадано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі життя. Багато своїх кращих творів присвятили темі кохання і вірності видатні українські поети Максим Рильський та Володимир Сосюра. Справжньою перлиною любовної лірики є поезія Максима Рильського “Яблука доспілі… “. Цей вірш […]...
22. Поезія, близька моєму серцю (за творами Володимира Сосюри) Володимир Сосюра – це глибинно-бентежний Березень і замріяно-прозорий вересень Української поезії. М. Стельмах Коли перечитую спогади сучасників Володимира Сосюри про нього, я бачу перед собою постать людини, що не вміє кривити душею ні перед іншими, ні перед собою. Вся творчість поета є сповіддю ніжної та бентежної душі, що вміла жити лише в постійному пошуку істини […]...
23. Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка) (1833- 1907) Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Народилася в с. Єкатерининське Орловської губернії в родині російського поміщика, я минулому офіцера царської армії. Виховувалася у своєї тітки в родині Писаревих (батьків відомого російського критика Дмитра Писарєва), Навчалася в Харківському пансіонаті, після закінчення якого оселилася у тітки в Орлі, Одружилася у 1851 р. з Панасом Марковичем […]...
24. Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (2 варіант) Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, […]...
25. Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, В мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони кричать, Щоб нарешті я вибрав з-поміж них. Була в Канаді осінь – заманив мене ліс: Надійка сниться й досі у сяйві жовтих кіс – Та Наталка чарівна – кожній княжні […]...
26. Особисті міркування. Поезія, близька моєму серцю (за лірикою Володимира Сосюри) Особисті міркування. Поезія, близька моєму серцю (за лірикою Володимира Сосюри) Співа моя душа, прозора і крилата, Любові сповнена до всього і до всіх… І кожного обнять я хочу, наче брата, У райдузі пісень закоханих моїх. Коли я вперше читав вірші Володимира Сосюри і натрапив на вірш “Співа моя душа”, мені здалося, що поет дещо прикрашає […]...
27. Жмутки почуттів (за віршем О. Олеся “Айстри”) У творчому доробку Олександра Олеся – одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. Його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання. Про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує О. Олесь у поезії “Айстри”, яка була написана в 1905 році. […]...
28. Все ще люблю Все ще люблю. Все ще люблю, все ще кохаю, Все ще ціную, все ще чекаю, Все ще бажаю повернутись до тебе, Але ти кажеш, що тобі не до мене, Все ще бачу тебе увісні, Але мене не існує в твоєму житті. Все ще прагну сказати “Кохаю” І тільки на тебе одну я чекаю, Я бачу […]...
29. Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
30. Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
31. Ярослав Мудрий – прообраз сучасних диктаторів (за однойменним твором І. Кочерги) Іван Кочерга у багатьох своїх творах звертався до історії нашого народу. Його цікавили різні періоди: боротьба киян за свої права в XVI столітті (“Свіччине весілля”), Коліївщина (“Алмазне жорно”), українське середньовіччя (“Чаша”), В усі часи точаться суперечки про роль окремої людини в історії народу. Не випадково саме в роки Великої Вітчизняної війни Іван Кочерга звернувся до […]...
32. Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (2 варіант) П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
33. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (3 варіант) Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник може народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Рильського та Володимира Сосюру. Я вважаю, що творчість цих поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, викликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над сенсом життя. Особливо мені подобаються вірші […]...
34. Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила […]...
35. Поетичне слово В. Сосюри в часи Великої Вітчизняної війни Під час Великої Вітчизняної війни Володимир Сосюра – військовий кореспондент. Його зброєю було слово. Він був бійцем і на фронті, й тоді, коли жив у засніженій Уфі. У перші ж дні війни з’являються його полум’яні патріотичні вірші, в яких висловлені почуття й думки всього нашого народу: Мій край клекоче у пожарі… Чи ж можу буть […]...
36. Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним твором Л. Костенко) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенко Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про поетесу-співачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. […]...
37. “Голос ніжного серця” (інтимна лірика В. Сосюри) Усе на світі починається з любові… Володимир Сосюра – співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика – це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття – такі основні риси ліричних […]...
38. Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри (2) ТЕМА КОХАННЯ Й ВІРНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО І ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському […]...
39. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (1 варіант) Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні Марусі Чурай, легендарної народної співачки, та її […]...
40. Твір на тему: Незабудка (твір-опис квітки у художньому стилі) Я дуже люблю квіти, їх аромати, яскраві пелюстки. Моя улюблена квітка – незабудка. Яке ласкаве ім’я у моєї квітки. І сама вона прекрасна. П’ять пелюсточок, синіх-синіх, ніжніших від неба, а посередині знаходиться жовте сердечко. Незабудки не вигорають, не відцвітають, не тьмяніють на гарячому літньому сонечку. Цвітіння квітки, маленької, як нігтик дитини, м’яке, чисте, довірливе. Подивишся […]...