Любов Масловська – десь в паралельному вимірі

Related posts:

1. Микола Вінграновський – десь є там яр у глибині полів Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім дні діброви В цю білу провесінь до себе я розцвів. І день і ніч, і нощеденно в цвіті Цвіту собі у тім яру в полях. В моїх руках гніздо складає птах, Яєчко ронить в руки […]...
2. Юра Матвійчук – десь між весною і літом – тиша Десь між весною і літом – тиша, Сплять музи на крилах вітрів… Про кохання давно не пишеться, Надто багато випало злив… Про кохання мовчать світанки, Мовчать ріки, озера, моря… Наповнюються жалем склянки І щоразу я п’ю їх до дна… Десь затаїлись слова і фрази, Сховалася ніжність і щирість… Я не забував тебе ні разу, Та […]...
3. Десь тут була подоляночка (народна пісня) Десь тут була подоляночка, Десь тут була молодесенька. Тут вона сіла, Тут вона впала, До землі припала, Сім літ не вмивалась, Бо води не мала. Ой устань, устань, подоляночко, Ой устань, устань, молодесенька! Умий своє личко, Та личко біленьке, Біжи до дунаю, Бери молоденьку, Бери ту, що скраю!...
4. Дмитро Загул – “десь високо над землею… “ Десь високо над землею носить доля наше щастя, Та ніколи нам не вдасться опинитись там. Ми споріднені з землею, розрослися в ній корінням, Ми лиш котимось камінням… Не злетіти нам. Десь за тридев’ятим морем, тридев’ятою горою Під заклятою скалою спить крилатий змій… Як потвору ту поборем, то розлучимося з горем, Наше щастя метеором спалахне, як […]...
5. Богдан Шаповал – А десь далеко падають дощі А десь далеко падають дощі, І музика краплин наповнює серця Скажи своїй згорьованій душі – Їй колір суму вже не до лиця.. А десь безмежно квітне обрій, І пудрою цукровою дерева Обсипані. Веселий усміх долі, Нового ранку світло кришталеве.. Розкрий в обіймах сонцю серце, Злови в долоні крапельку дощу Тремтливий ранок все об ноги терся, […]...
6. Катерина Кочетова – десь в гаю, там де зоряні ночі Десь в гаю, там де зоряні ночі, Де не чути шелесту трав, Обійнявши міцніш прошепочеш, Як за мною весь час сумував. Я візьму твою руку в долоні, Подивлюсь в неозору даль. Я не знаю, що ночі холодні, Бо з тобою за радість й печаль. У мовчанні слів не відшукаєш, Тут немає ні рамок, ні меж, […]...
7. Любов Багацька – На сонці немає плям Коханий, На сонці немає плям. Повір. Ти маєш у це вірити. І хоч ти здогадуєшся, Що вони насправді є, Та не шукай їх. Просто вір, що їх немає. Коханий, ми бездоганні. Я ідеальна Ти досконалий. Ми звичайно думаємо потайки, Що це не так. Але віримо у свою досконалість. Не треба шукати плям на сонці І […]...
8. Людмила Лєгостаєва – Він десь воює аж на східному кордоні Він десь воює аж на східному кордоні, Вона лежить в будинку для пологів, Давно цим двом майбутня сниться доня, Вони її чекали дуже довго. Він їй листи палкі щоночі пише, Коли є час, він дуже часто дзвонить. Їй боляче і крик зриває тишу Наблизилось – сама собі говорить.. Вона сумує :він не з нею поруч, […]...
9. Оксана Осовська – Може, буває на світі любов без печалі Може, буває на світі любов без печалі – Радість чиясь досягає постійних висот, І рівновага приность плоди небувалі – Рай на Землі. А в раю не буває турбот! Мабуть, у небі чиємусь є сонце барвисте – Майже розумне, що знає про міру і межі! Ніжну веселку малює над дахом, над містом, Пестить обранців своїх і […]...
10. Дмитро Павличко – “десь далеко в полі, біля стежки… “ Десь далеко в полі, біля стежки, Кароокий соняшник стоїть. Там згубила ти свої сережки На землі розпеченій, як мідь. Там шукали ми твоєї згуби Ночами у травах запашних, Там до дна я випив твої губи, І до нині ще хмільний від них. Там цвіла любов непощадима, Та нема їй більше вороття. Тільки сонях з карими […]...
11. Микола Хвильовий – “Співає тиша десь… “ Співає тиша десь, Квітніє у просторах, У мертвій шахті я – Затоплена вона, А потім дзвін-удар, І от гудуть мотори – То по Вкраїні йде Електрики весна. А потім знову кокс, І рейки, й вагонетки, Вузькоколійки дух (як у Карпатах сніг). А на світанку хрест, Розіп’ятий на нетрі, І за горбами смерть, Й осіннії пісні. […]...
12. Павло Тичина – десь надходила весна Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками – Й потонуло у душі… Наливалися жита. – Я сказав їй: золота! Гнівно брівоньки зламалися. Одвернулася. Пішла. Тільки довго оглядалася – Мов би кликала: іди! Почали тумани йти. – Я сказав: не любиш ти! Стала. Глянула. […]...
13. Ліна Костенко – Гроза проходила десь поруч Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі. Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі. Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів. А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім. Гроза погримувала […]...
14. Катя Грушовська – десь під північ він знищить усе Десь під північ він знищить усе, що кричала відстань Кожен лист, що пропахлий морем, сирими портами Проростав у каютах цвіллю, зів’ялим листям Все, що пам’яттю стало та спокоєм вже не стане Він палитиме їх, а вважатиме палить себе самого Попіл ниткою протинає зап’ястя, гусне навколо тиша Кожне слово камінням в шиби, тліють клапті, горить дорога […]...
15. Броніслав Грищук – Чуєш, десь ірже лошатко? Я не знаю, що це сталося зі мною, Чую жалібне іржання за стіною, Із туману, з-за світання, з-над смеркання Зве та зве кудись лошаткове ридання. Не збагну я, де воно, лоша нещасне, Невидиме, позамежне, позачасне. Може, коней крав колись мій темний пращур Та в степу лоша лишив напризволяще, І тепер чужу я муку мушу чути […]...
16. Вода десь точить білий камінь… – Сосюра Володимир Вода десь точить білий камінь, Кує зозуля у гаю. Де б я не був, а все ж думками Лечу в донеччину свою. Лечу, неначе та лелека, Дивлюся радісно кругом І шахту згадую далеку, Де працював я юнаком. Дінця солодкі, ясні води, Посьолка рідного огні І той садок біля заводу, Де ми гуляли в давні дні. […]...
17. Надія Ковалюк – А правду між людьми – загнали в “кому” А правду між людьми – загнали в “кому”. Якщо занадто чесний – ти вже “лох”. Тому ми і не віримо нікому, Бо праведним буває тільки Бог....
18. Томаш деяк – якщо тобі ще болить десь в районі серця Якщо тобі ще болить десь в районі серця Коли ти бачиш натовп на вулицях міста Якщо любов до країни в тобі озветься То всі перепони й загрози не мають змісту Якщо твій прапор злітає у твоїх грудях А не на твоїй сторінці, чи на світлинах Тоді вітаю, ще трохи й ти скоро будеш Не місцем […]...
19. Олена довганюк – Там мріїї здійснились і десь загубились Там мріїї здійснились і десь загубились Між сотнями слів і думок. І стукали в двері серцям, що закрились На незрозумілий замок. Там болем і кров’ю ключа добивались Якого було не знайти Поразку приносячи, знову вертались Щоб тими ж шляхами піти. І мали надію, що очі сліпила, А серце вела в глухий кут, У пам’яті доля […]...
20. Любов Колосюк – Кохання не виліковне! Кохання не виліковне! Антибіотики не рятують, Коли страждання стогне, І душу й тіло труїть… Це не сп’яніння, а вірус, Що вкоренився у тілі, Це камінь, що в серці виріс, Жарина, що вічно тліє. Позбутися його не вдасться, Та й варто цього хотіти? Кохання – то й горе, й щастя! Тобою я й хочу хворіти!...
21. Павло Мовчан – “Любов’ю за любов не всім і ти платив… “ Любов’ю за любов не всім і ти платив І зненавистю теж не воздавав за зраду. На потім зберігав словник свій золотий, А вийшло – німоту у роті заощадив… Простіть мене, простіть, що був такий скупий, Бо навіть кругле “лю” у горлі застрявало. Оглянувсь, щоб сказать, та соляні стовпи Мені услід зі жмень палючу сіль метали. […]...
22. Любов не перша й не остання Не карбуй у пам’яті листи, Бо любов не перша й не остання. Наодинці двоє. Я і ти. Подумки не висловиш бажання. Не питай, чи винен завше час, І чому так боляче й замало, Дякуй за любов, за все, за нас, – Серед багатьох тебе впізнала. Не питай, ще скільки так вмирать, Скільки ще горіти і […]...
23. Павло Тичина – Один в любов Один в любов, а другий в містику, А третій в небо, де орли… І от якомусь гімназистику Вкраїнську музу віддали. І от перебивають копію З солодких руських поетес. Ідуть з утопії в утопію І називають це “Sagesse”*. А справжня муза неомузена Там десь на фронті в ніч суху Лежить запльована, залузана На українському шляху. Чого […]...
24. Любов… хто придумав її? Любов… хто придумав її? Вона приносить:страждання і щастя, Вона дарує: радість і біль. Спочатку квіти, цукерки, вірші, Прогулянки і признання чудові. Потім, серйозніше все стає, Тепер уже ви парою є. Аж раптом горе, посварилися ви( Біль. сум і печаль. Поглядами стикаєтесь інколи, І серце б’ється печально… . Та вскорі забудете ви, Про ці почуття, знайдете […]...
25. Таня Гелетюк – Якщо любов – здолає все! Не говоріть багато зайвих слів – За вас усе розкажуть очі, Прошепчуть лагідні слова П’янкі і темні ночі. Вас повінчає теплий шум Біля прибою річки, І буде свідком лиш любов І сяйво зірки-свічки. Не говоріть і не кляніться На все є воля Божа! Благословення доля дасть І в горі допоможе… І хай заплутаються сни, Хай […]...
26. Лілія Ніколаєнко – А знаєш, ненависть – це теж любов А знаєш, ненависть – це теж любов, Помножена на гордість і образи, Загублена в сувоях древніх мов, Покроєна іржавим лезом часу… Не всі святі, хто не пізнав гріха, Не всі лихі, у кого чорні крила. Я вірю в те, що ти мене кохав, Та суть твоя вбиває, а не цілить… Не зрушиться в душі болюча […]...
27. Любов Якимчук – На східному фронті без змін На східному фронті без змін Скільки можна без змін? Метал перед смертю стає гарячим А люди від нього холодними Не кажіть мені про якийсь там Луганськ Він давно лише ганськ Лу зрівняли з асфальтом червоним Мої друзі в заручниках – І до нецька мені не дістатися Щоби витягти із підвалів, завалів та з-під валів А […]...
28. Наталя Климюк – не. любов Душно. Твоє мовчання скоро мене задушить Знавіснілі погляди обвиваються навколо шиї немов вужі Твоя любов зовсім не бере за душу Не чіпає мене. і не рушить Не розбиває дощенту сердечні мої вітражі Не змушує балансувати десь там, на межі Чесно. мені все одно Я нічого не відчуваю, коли ти стискаєш мої долоні До болю Цілуєш […]...
29. Любов безкорислива Любов’ю користуються і користуються по всякому. Але ж любов безкорислива, чому нею користуються? Я постараюсь дістати правильні слова з свого серця і душі яка хоче наповнюватись і пізнавати та доповнюватися тільки справжньою істиною любов’ю, щирою, чистою та безкорисливою… Можливо ви знаєте мене іншого. Ну привикайте до теперішнього. І якщо непишу правильно можете мене поправити і […]...
30. ЛЮБОВ Ало, любов! Ти чуєш?… я здаюся. В мені немов, щось ожило. Прийди до мене, більше не боюся, Закрила очі на все те, що вже давно було. Так легко стало на душі, І біль гірку я відпустила. Навіщо спогади сумні??? Для тебе серце знов відкрила. А знаєш… вірю, що прийдеш, Тому, що я колись любила, І […]...
31. Любов завжди таємниця (за творами О. Купріна та І. Буніна) Не раз і не два доводилося мені бачити палаюче багаття. І щораз повторювалася та сама картина: навколо багаття літають нетлі. Вони зібралися на багаття в темному мороці ночі. Але раптом багаття норовливо спалахує, викидає гострі язики полум’я, і метелики згоряють у вогняній стихії. Уцілілі злякано відлітають на мить. Але багаття все одно вабить їх. І […]...
32. Дивна любов Між нами така дивна любов Ти мене жартома А я тебе серйозно Але мені тепло поряд з тобою Хоч я і не знаю, Які твої руки на дотик Між нами так мало відстані Що я не встигаю Навіть випити води А ти вже чекаєш на мене в центрі І я несамовито біжу до тебе Щоб […]...
33. Ольга Анцибор – Любов тут не живе Електричка наближалася до столиці. Надія нервувалася. Вона їхала на нову роботу. На жаль, відпочинок після п’ятнадцять діб попередньої роботи був зовсім коротким – лише чотири дні. Не встигла відіспатися, насолодитися тишею і знову вперед – в невідомість. Цього роза робота чекала не в Києві, а в “Царському Селі”, за кілька десятків кілометрів від столиці. Нові […]...
34. Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” (1 варіант) Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра пише з […]...
35. Юрій Андрухович – Залізниця Станіслав – Рахів Тут не зійде жива вода і не зросте суниця, Ми тут поляжемо, По нас проляже залізниця. Тут навсібіч посіяно прокльони і хулу, Який люцифер зажадав лупати сю скалу? За нами падають ліси і мруть найтонші стебла, Залізна пані вкрала нас і очі наші стерла. Повзуть за нами корчмарі, липкі, немов борги, І нам не змити […]...
36. Юлька Гриценко – Зраджені Між здорових лиш я занедужала, Споглядаючи сонце на відстані. І якими б не були байдужими, Все одно ще лежатиму близько я. Затремтіли на віях підсніжники, А сріблясті монети розтрачені І якими б не були ми ніжними, Все одно, наче зраджені плачемо. Загубились колись між роками ми, І, здавалось, провини загладили. Та якими б не були […]...
37. Втрачена любов Ширмою холодного мовчання Я завісив душу. Щось не так… Офіційне, крижане прощання. Після цього виживають? Як? Дощ осінній, сірий, безпросвітний Топить душу. Втрачена любов. Серце, ще зігріте сонцем літнім, По інерції качає кров. Небо у калюжах брудно-сірих, Сірий ранок, сірий і туман. Сірий парк. Апатія. Зневіра. Мною рухає самообман. Розум слухає, та серце не обдуриш, […]...
38. Де є любов, там є життя! Де є любов, там є життя! Але як часто не цінуєм, Те що є поруч і життя, Своє без жалю, ми марнуєм! Життя пройде, згадаєм ми Що у житті було кохання Але, вже більше не знайти Шлях де були разом в останнє Здавалось буде так завжди, І почуттям ми керували! Ховали почуття в собі, Любов […]...
39. Любов це казка Одні говорять, що любов це казка Це не реальний і прозорий світ Розкриєш очі, краще глянеш І все зникає наче сніг. Хтось інший твердить, що це мука І що любити важко. Бо люблять тебе, чи любиш ти, Усе одно страждання є. Хтось взагалі не вірить В те, що кохання є Можливо колись і повірить Та […]...
40. Любов не вічна Я знаю, що любов не вічна, Але кохання вічне! Лише воно, нас вічно зігріває! Воно єдине і на все життя. А ідучи з собою Забирає,- І сердце й душу. І більше сенсу вже немає жити! Але надія є, була і буде жити, В душі і в сердці кожного із нас! А в нас вона живе […]...