Люди повинні будувати, а не руйнувати (спільне й відмінне в романах “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара)
“Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара написані в жанрі новелістичної повісті та роману. Це не дуже поширена епічна форма, хоч у вітчизняній літературі з цього питання стверджується відповідна естетична традиція.
Першим освоїв цей жанр Ю. Яновський, написавши роман у новелах про громадянську війну.
У середині 30-х років про цю історичну сторінку в житті України було написано не одну цікаву книгу, але твір Яновського серед всього написаного виділився глибинним осмисленням історичних подій, новаторським підходом письменника
Новелістична побудова не дала можливості
Так, брати Половці пішли різними шляхами у грізному 1919 році. Андрій воює на боці білогвардійців, Оверко командує петлюрівським загоном, Панас стає під чорний прапор анархії, Іван воює в складі інтернаціонального загону, наймолодший Сашко ще чітко не визначив свою політику. Всі ці штрихи наявні в новелі і чітко висвічуються, коли “рід розпадається, а клас стоїть”.
Ми дізнаємося про деякі деталі в характері братів, коли своїх синів характеризує (у спогадах) Половчиха, чекаючи з моря свого чоловіка. Деталі, які подає письменник, напрочуд місткі й розширюють наше уявлення про вже відомих персонажів: Андрій – ледащо, Оверко – “артист”, Панас – контрабандист, Іван – робить революцію.
За таким принципом у новелі розкриваються й інші характери. Вибір 0. Гончарем такої жанрової структури теж не випадковий. Сам письменник, згадуючи свою роботу над романом, говорив, що Йому давно хотілося відійти від усталеної епічної форми, коли всі життєві події передаються однією сюжетною лінією.
“Тронка” – це дванадцять завершених оповідань-новел. Кожна новела має своїх героїв, однак локальна закінченість розвитку характерів не відділяє якоюсь прірвою розділ від розділу. Кожна з новел не тільки досліджує характери (Горпищенка, Лукії, Дорошенка, Віталика. Ліни, Уралова та інших), не тільки показує його формування, а й ставить героїв у такі умови, в яких повинне виявитися їхнє ставлення до проблем.
Новелістичний роман – складна, але й цікава жанрова форма. Саме в такому романі письменник дістає такі можливості рішення проблем, в яких витонченіше реалізуються окремі життєві картини, повнокровніше виписуються характери, а з цих сюжетів, образів, деталей складається широка панорама цілої епохи.
Ю. Яновський прагнув створити узагальнений образ народу, якого посадила на коня революція. “Тронка” О. Гончара виконана трохи інакше: її новели складаються як би з іншої “художньої речовини”: перед нами прозовий, спокійний, часом досить тонкий малюнок, поданий реалістично, на відміну від “Вершників”, звідки віє романтизмом.
Гончар чітко визначає місце дії (куточок таврійського степу); головні герої роману – робітники радгоспу, будівники каналу, на що автор має свою точку зору, і цих героїв письменник змальовує й в просторових і в часових вимірах. У деяких долях переплелося сучасне, минуле й майбутнє. Як і Яновський, Гончар не виділяє когось з героїв, йому потрібні всі, адже тільки так можна правдиво змалювати народ.
Отже, в обох романах головний герой народ
Для “Вершників” і “Тронки” спільник є порушення важливих суспільно-політичних і морально-етичних проблем. Через обидва романи проходить уславлення творчої праці людини, несумісність творення й руйнування. Образ “залізної троянди” сприймається як гімн творчості людини.” у романі “Тронка” розв’язуються вічні питання взаємин між людськими поколіннями, між батькам та дітьми.
В обох творах – гуманістичне розв’язання проблеми війни і миру. І хоч у романі Яновського – класова боротьба, а в “Тронці” – мирне будівництво, твори обох письменників наснажені спільною думкою: люди повинні будувати, а не руйнувати.
Герої “Вершників” – романтичні за своєю суттю, характером, поведінкою. Поетизація досягається тим, що Яновський уміє показати в людині її високу душу й чисте серце. О. Гончар зображує буденне, але читача приваблює багатство душ: вони небуденні в своїй буденності.
Обидва письменники широко використовують зорові, слухові, психологічні подробиці, які надають творам емоційного забарвлення.
У Гончара це голос степу, дзвін тронки, мікрообраз скіфської кам’яної баби, у Яновського – смерть врангелівського офіцера-фанатика і похорон червоного командира.
Обидва письменники – майстри пейзажних картин. Пейзажі Ю. Яновського вражають психологічною настроєністю, яскравою метафоричністю. О. Гончар досить часто подає картини в динаміці й контрасті Як правило, вони підпорядковані розкриттю душевних переживань героїв.
Багато спільного в цих творах у мовному оформленні.
Завершуючи роботу, треба сказати: Ю. Яновський і О. Гончар – не тільки романісти, а й великі майстри новели. Обом їм новела близька композиційною витонченістю, незвичайною стислістю розповіді й опису, ліричною тональністю. Завдяки такій багатогранності творчого обдарування їм і вдалося майстерно втілити свої задуми у романно-новелістичній формі, розвинути й збагатити жанр українського роману.





Related posts:
- Спільне й відмінне в романах “Вершники” Ю. Яновського та “Тронка” О. Гончара “Вершники” Ю. Яновського “Тронка” О. Гончара Спільне Порушення важливих суспільно-політичних і морально – етичних проблем. Через обидва романи проходить уславлення творчої праці людини, несумісність творення й руйнування В обох творах...
- Як я сприймаю роман Ю. Яновського “Вершники” Якщо тобі пощастило побувати в Причорноморському степу, там, де трав’яні хвилі переходять у сині морські простори, послухати отой дзвін і шум, і дзюрчання пташине з неба і з моря, то...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часові I. Юрій Яновський – талановитий український письменник-романтик. II. Сторінки громадянської війни в романі Ю. Яновського. 1. Побудова роману (вісім новел, не пов’язаних єдиним сюжетом; кожна з них – сторінка громадянської...
- Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” Роман “Вершники” вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до “золотого фонду”...
- Поєднання життєвого матеріалу з глибиною і виразністю авторської думки в романі Ю. Яновського “Вершники” I. Драматичні колізії громадянської війни. (“Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного… ” Перша фраза новели “Подвійне коло”, у якій відтворено бій під Компаніївкою....
- Проблема розпаду роду як трагедія народу (за новелами роману “Вершники” Ю. Яновського) Юрій Яновський – письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. У своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. “Життя є...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те,...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав:...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (3 варіант) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох...
- Висловлювання відомих людей про роман “Вершники” – “Заслуга “Вершників” перед нашою літературою дуже велика. Безсмертна героїка громадянської війни була поставлена на національний грунт, висвітлена як народна українська героїка. Твір Яновського посилив нашу увагу до відтворення народного...
- Спільне та відмінне байки І. Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це...
- Особливості роману “Вершники” Ю. Яновського “Вершники”-перлина творчості Ю. Яновського. П. Г. Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною....
- Трагедія роду половців (за романом “Вершники” Юрія Яновського) Буремні роки революції і громадянської війни – це велика трагедія цілого народу. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син зраджує батька, син матері зрікається, брат убиває брата. Порушені,...
- Гріх і спокута (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Гріх і спокута (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Новелу “Подвійне коло” із роману Ю. Яновського “Вершники” можна назвати ще одним “листом у вічність”. Про що цей лист? Насамперед, про...
- Образ жінки як уособлення людяності й ніжності (за новелою “Шаланда в морі” роману “Вершники” Ю. Яновського) (3 варіант) Серед усіх людських законів є один невмирущий у своїй благородності – закон жертви. Всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Та є у світі...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду… ” (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом з тим, гостре відчуття...
Твір з зарубіжної героїчне минуле в літературі.