М’ястківський Андрій – Яблука для мами (Збірка)
1969 рік, видавництво “Веселка”
У ЗАЙЧИКА ЛАПКИ
У зайчика лапки,
А у мене ніжки.
Зайчик ними – стриб-стриб,
А я ними – туп-туп!
Зайчик ходить босий,
А я в черевичках.
Зайчик собі – стриб-стриб,
А я собі – туп-туп!
Зайчик біг до лісу,
Я ішла додому.
Зайчик собі – стриб-стриб,
А я собі – туп-туп!
ЩО ТРАВИЦІ СНИТЬСЯ
Як спить мала травиця,
Травиці дощик сниться.
І сниться їй синиця,
Що цівкає вгорі,
І ще їй в лузі сниться
Зелена косовиця,
І сняться тій травиці
Веселі
ГРЕЧКА
Біла хмарка, біла,
Як зимою сніг,
Бігла небом, бігла,
Впала на моріг.
Стало хмарці жарко,
На траву лягла…
А воно не хмарка –
Гречка зацвіла.
МІСЯЦЮ-КРАСЕНЮ
Місяць здіймається вгору та вгору.
Місяцю-красеню – колобок,
Ти відчини нам чарівну комору,
Повну зірок.
Міояцю-красеню,
Повну зірок.
Він прихилився при тихім горісі,
Ясне проміння зронив.
Ключ задзвенів, заскрипіли завіси,-
Він відчинив.
Місяцю-красеню,
Відчинив.
Сон чи не сон – заіскрилися зорі,
Грають веселками скрізь.
То не комора, а ліс неозорий,
Місяцю-красеню,
Ліс.
В БОРУ
В бору зелені сутінки,
Стрибають білки з віт,
Кульбаби-парашутики,
Де був недавно цвіт.
Грибки зійшлися зграйками,
Під соснами мовчать.
За сонячними зайками
Сіренькі зайки мчать.
Гілок ламать не велено,
Нехай ростуть міцні.
В бору так тихо й зелено,
Так радісно мені.
ДЖМІЛЬ
– дж-ж-ж – ж…
– Хто ти? Звідкіль?
– Я з лісу, я джміль…
– А який мохнатий, чорний, як рілля!
– Хіба ти не бачила досі джмеля? –
Дж-ж-ж – біля яблуньки,
Дж-ж-ж-ж – понад хміль…
От тобі й джміль!
А ПО ЛІСІ ХОдИТЬ СТРАХ
А по лісі ходить страх…
Ах!
Тарарах!
А по лісі ходить страх…
Може, то сердитий вовк
Об поліно ногу втовк?..
Може, то ведмідь старий
Ходить в хащах сміло?..
Спробуй в лісі розбери,
Що там торохтіло.
Тупав вітер по ярах.
Ах!
Тарарах!
Чи то вітер, чи то страх?
Білка жолудь лусь та лусь:
– Я нічого не боюсь.
Он осичка невеличка,
Ген кленок і ясенок.
Он біжить кудись лисичка,
Перестрибує пеньок…
Тут вовків немає в нас,
Злий ведмідь не суне.-
Гілка тріснула – і враз
Оддалися луни.
За деревами в кущах…
Ах!..
То не страх –
Гілка тріснула в кущах.
ХОЧЕ СПАТИ
Хоче спати гілка,
Хоче спати бджілка.
Хоче спати…
Хоче спати…
Спить…
Хоче спати пташка
І мала мурашка.
Хоче спати…
Хоче спати…
Спить…
Хоче спати кізка,
Хоче вже й берізка.
Хоче спати…
Хоче спати…
Спить…
БОРСУК
У яру, яру
Вирию нору,
Жовтим листям притрушу,
Кукурудзи наношу.
Як завиють заметілі,
Буду їсти зерна білі.
В мене постіль є м’яка.
Не чіпайте борсука!
РОЗМОВА З ОдУдОМ
– ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Де ночуєш
Ти вночі?
– Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Я ночую
У саду.
– ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Од садка
Віддай ключі.
– Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Загубив
І не зайду.
ЯБЛУКА дЛЯ МАМИ
Ходить осінь за дубами,
Ходить осінь за стогами,
Ходить осінь по покосах,
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.
Мама яблуко в долоню:
– Покуштуй-но, доню.-
Що ж, коли в нас повний кошик
Що ж, як мама так припрошує
Мушу їсти.
Сіножатями, садами
Ходить тепла тиха осінь.
В пелені шовковій носить
Яблука для мами.
ОСІНЬ
Ось я, за сосною…
Ось і листя в’яне…
Осінь я… За мною
Йдуть густі тумани.
Осінь я. Осоння
Листям засипаю. Осінь…
Трави сонні
Долу нагинаю.
Ще листки лапаті
Дощиком не крогілю,
Бо в поля копати
Люди йдуть картоплю.
Ранками імлиста,
Вдень – як позолота.
Обриваю листя,
То моя робота.
НА ЛЬОдУ
По тонкім льоду –
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.
На ковзанку іду –
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Черевички від незвички
Ковзають по льоду.
А я та й не впаду –
Гу-ду-ду-ду-ду-ду…
Під льодом десь дударики,
Дударики гудуть.
ІдЕ дІд ЧЕРЕЗ ЛІд
Іде дід через лід,
Дідусеві слизько.
Іде дід через лід,
А іти не близько.
Підійдем до діда ми,
Візьмемо за руки,
Бо слизькі серед зими
В діда закаблуки.
Тьохка лід, дзвонить лід,
Вітер з лісу вибіг.
Іде дід через лід,
Каже нам:
– Спасибі.
МЕТЕЛИЦЯ
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Крутиться, вертиться,
Одбіжить та й вернеться
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Гримає, сердиться,
Попід ноги стелиться.
Завиває метелиця,
Завиває хурделиця,
Бігає, грається,
В хату добирається.
МОРОЗИКУ МОРОЗИКУ
Морозику, морозику,
Червоний в тебе ніс,
Морозику, морозику,
Тікав би ти у ліс.
Морозику, морозику,
Спішить весна до нас,
Морозику, морозику,
Прощатися нам час.
Морозику, морозику,
Курли тобі, курли…
З’явилися журавлики –
І квіти зацвіли.
Максим гоголь біографія.