Головна ⇒ 📌Класична література ⇒ Максим Рильський – Мова
Максим Рильський – Мова
Мова
Треба доглядати наш сад
Вольтер
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад
Квiтень, 1956 р.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мова – Рильський Максим Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно в ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хан буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає – Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця народного духу Мова – скарбниця народного духу Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський Є різні люди, різного культурного рівня і по-різному вони ставляться до мови свого народу. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) (2 варіант) Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, […]...
- Павло Глазовий – Мова величава МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи […]...
- Душа нашого народу – рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мова”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Уславлення рідної мови в поетичній творчості Максима Рильського та Володимира Сосюри Українська мова! Скільки невимовних страждань випало на твою долю! Споконвіку тебе не визнавали як самостійну мову, забороняли, намагалися стерти з людської пам’яті. Про це з болем у душі розповідає у своєму вірші “Рідна мати” М. Рильський. Цареві блазні, раби на розум і на вдачу, […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Синові – Рильський Максим Ти був іще малий котигорошок, Така собі одна із людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила із келиха без дна, І щось собі блаженно лепетали,- І от тебе розумники спитали (Можливо, й сам слова сказав я ті): Чим хочеш бути, хлопчику, в житті? Серйозний, як усі котигорошки, Ти на питання це подумав […]...
- Максим Рильський. Збірки поезій (курсова робота) Максим Рильський. Збірки поезій План: 1. Уривок із життєпису 2. Пейзажна лірика М. Рильського. 3. “Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського. 4. 5. “Ми працю любимо, що в творчість перейшла” 6. Краса й велич рідного слова в поетичній творчості М. Рильського 7. Інтимна лірика поета. […]...
- Твір на тему: Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Твір на тему: Плекаймо рідну мову Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Д. Ушинський відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків […]...
- Неопалима купина – Рильський Максим 1 На всесвіт славен красотою, Страшний у сполохах пожеж, Невже лиш мукою святою Ти у безсмертя увійдеш? Колишнє, в камені сповите, Встає, мов хвилі у дніпрі, І бачать України діти, Як Володимир на горі Крізь непроглядну ніч криваву, Благословляючи народ, Веде свій люд, свою державу На ясні води від негод. Дитя, розтоптане копитом Несамовитого коня, […]...
- Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мова “всіх в єдине нас злива” (за твором О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі […]...
- Остап Вишня Максим Рильський Максим Рильський ОСТАП ВИШНЯ Найхарактернішою, може, рисою Остапа Вишні як письменника є те, що він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціалістичний зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник передовсім, український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці. Саме […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Серпень з вереснем стискають… – Рильський Максим Серпень з вереснем стискають Один одному правиці, Що одна правиця – сонце, Друга – місяць-молодик. Просвистіли ситі крижні Над утомленим болотом; У густому верболозі, Де заліг густий туман, Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки. А земля лежить медова, . А над вічними льодами, Над Північним океаном, В гострій птичій далині, – Прокладають путь […]...
- Жага – Рильський Максим XXV річниці Радянської влади на нашій славній Україні – присвячую Тебе – від ніжного світанку Аж по останні смертні дні – Не як дитя, не як коханку І навіть не як матір – ні! Тебе, як вітер у неволі, Тебе, як сонце у гробу, Як власні радощі і болі, Як власну юність і журбу, Як […]...
- Максим Рильський – Ніцше Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила – Для бур, для щастя, для висот прозорих. Безумієм чоло оповила Йому гадюка; терни мислів хорих Людина непомітно принесла; Орел упав на землю, в тлін і порох. І він до сонця руки підійняв, Але воно сміялося зрадливо, – І на […]...
- Максим Рильський – Поцілунок У темній гущині її я наздогнав. Вона, вже лежачи серед пахучих трав, Руками пружними од мене одбивалась. Нарешті стишилась – і дивне диво сталось: Уста, що і мене, і весь мій рід кляли, Мов квітка багряна, до мене простягали Свій келих, сповнений солодкої знемоги. Натомлені з біги стрункі та дужі ноги Біліли мармуром під місяцем […]...
- Максим Рильський – Тополя М. Зерову З-під неба теплого і вірного, як друг, Перенесли її під наше небо змінне. Як слово зрадника. І чорної вершини Безсила пада тінь на потьмарілий луг. Струмує, сріблиться осичина навкруг, Ставні дуби біжать, немов табун левиний, – Найвища ж падає. Зірветься в синь – і гине, Як світоч, що вночі піднісся і потух. Нещасне […]...
- Максим Рильський – Як не любити ЯК НЕ ЛЮБИТИ… Як не любити зими сніжно-синьої На Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеЇ, Сивих, веселих завій? Як не любити весни многошумної Меду пахучих суцвіть, Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? Як не любити утоми цілющої Після гарячої гри, Поклику птаха над темною пущею, Рідних пісень з-за гори? Як не […]...
- Максим Рильський – Бенкет БЕНКЕТ Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! Крякають круки про кризи і крах – Фе! Нецікаво, панове! Дайте-но нам, щоб розвіяти страх, Устриць, шампану, любові! Чули ми вже про “сучасний момент”, Акції, банки, зарплату… Хай нам утворить новий Дезесент Пишну з лікерів сонату! […]...
- Максим Рильський – Перед грозою Старайся наблюдать различные приметы. А С Пушкин Натрудившися у квітні, Перецвівши у маю, Йдуть дерева передлітні В повінь лагідну свою. Пелюстки зронивши в ноги, Ждуть у зав’язі вони Благодатної вологи З рук ‘дозрілої весни. На траві роси немає, Дим прослався над селом. Землю ластівка черкає Розтривоженим крилом, Горобці в піску сипкому – Ніби діти у […]...
- Спасибі – Рильський Максим Яке це славне слово – хлібороб,- Що жартома ще звуть і гречкосієм! До слів найкращих я вписав його б, До тих, які ми серцем розумієм! Який це труд, який солоний піт, Яка жага і втома життєдайна! Ну, безперечно, знає цілий світ Про роль почесну трактора й комбайна. Спасибі їм: помічники живі Вони у чеснім хліборобськім […]...
- Пісні – Рильський Максим Коли пісн мойого краю- Піливуть у рiдних голосах, Менi здається; – що-збираю Цілющі трави я в лугах. В пiснях і труд, i даль походу, Iжаль, i усмiх, і любов, I гнiв великого народу; І за народ пролита кров. В піснях – дівоча світяа-туга- І вільяий помах косаря, В них юність виникає-друга, Висока світиться зоря. Люблю […]...
- Максим Рильський – Сонет Scorn not the sonnet, critic Wordsworth Суворий дант не зневажав сонета; Петрарка в нім кохання виливав; Кохався в грі його творець Макбета; Про сум гіркий Камоенс ним співав. І в наші дні чарує він поета: Вордсворт його за речника обрав, Змінивши світу марного тенета На хвилювання вільних вод і трав. У горами лямованій Тавриді В […]...
- Максим Рильський – У теплі дні збирання винограду У теплі дні збирання винограду ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду, Ясна, як сад, і радісна, як сміх. І він спитав: – Яку б найти принаду, Щоб привернуть тебе до рук моїх? Вона ж йому: – Світи щодня лампаду Кіпріді добрій. – Підняла батіг, Гукнула свіжо й весело на мулів, […]...
- Твір на тему: Мова – скарбниця духовності народу Мова народу – найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. […]...
- На відкриття музею Шевченка – Рильський Максим Хоч би малесеньку хатину Він мріяв мати над дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером Народну душу, закликати Громадою обух сталить. Та не діждавсь він тої хати, Священний прах його лежить На березі дніпра-Славути. Але воздвиг народ розкутий Не вбогу хатку – світлий дім, Щоб перед іменем твоїм Чоло схилити святобливо, Щоб діл твоїх […]...
- Слово про рідну матір (скорочено) – Рильський Максим Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона, Що свій дівочий гнучкий стан До дніпрового тулить лона. Українською землею ходив славетний Сковорода, тут Котляревський написав свою “Енеїду”. […]...
- Рильський Максим – Санчата діда Максима (Збірка) Віршики “Журавлина пісня”, “Річка”, “Травнева пісня”, “дівчина”, “Ранок”, “Віє вітер з-під воріт”, “Свіжа зелень розгойдалась”, “Після бурі”, “Білі мухи”, “Пісня про ялинку”. ЖУРАВЛИНА ПІСНЯ Ми летимо ключем в блакитному просторі В степи зелені рідні із-за моря, Дзвінкую пісню ми співаємо в блакиті, Промінням сонячним прозорим оповиті. Вже ріднії поля убралися квітками, Весна сама летить у […]...
- Максим Рильський “Слово про рідну матір” Реферат на тему: Максим Рильський “Слово про рідну матір” Невелика (за обсягом, та не змістом) лірична поема “Слово про рідну матір”, покликана до життя початком Великої Вітчизняної війни, уперше прозвучала 29 листопада 1941р. В Саратові, на радіостанції ім. Т. Шевченка, через яку українські письменники звернулись до своїх земляків, поглинутих фашистською навалою. Збереглися промовисті свідчення про […]...
- Твір на тему: Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе […]...
- Максим Рильський – Анхізів син, вклонившися богині Анхізів син, вклонившися богині, Поглянув їй, окрилений, услід: Рожева хмарка крізь гірлянди віт Пішла від нього у простоти сині. Це ж нею дихав і сміявся світ, Це ж їй молились зграї лебедині. Їй, що вродилась у прибрежній піні І що міцніша за міцний граніт. Еней ще чув гарячої долоні Безсмертний дотик на своїм чолі, А […]...
- Художник – Рильський Максим Миколі Балсанові Густими барвами земними Він звеселяє полотно, І чим рясніш воно цвістиме, Тим довше житиме воно. Не кожну фарбу, що потрапить Йому під руку, він бере, Життя не кожний марний клапоть,- Лиш те з життя, що не умре! Але буває, що в дрібниці У сонця відсвіті легкім Велике сяєво таїться, Як в іскрі – […]...
- Олександр Довженко Максим Рильський Максим Рильський ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Я тільки недавно точно пригадав, коли вперше зустрівся з Олександром Довженком. Це було в 1920 році. Олександр Петрович був тоді секретарем Київського губернського відділу наросвіти, завідував також (про це пише він у своїй автобіографії) відділом мистецтва, був комісаром драматичного театру ім. Шевченка. Як саме відбулося наше знайомство – не можу пригадати. […]...
- Максим Рильський – Отрута Богиня, смертного зустрівши юнака, Жагу запліднення не в силі потаїти, На його кинула полуменисті квіти І щезла в запусті, принадна і легка. Не вабся, хлопчику! Той мудрий, хто втіка, Хто знає, що несе трутизна Афродити, Хто любить чесний дім, акантом оповитий, Де смертка смертного і друга друг чека. Коли, зчарований, ти принесеш богині, На терпкі […]...
Твір роздум що робить людину великою.