Максим Рильський – У хутрі лисячім мене одвідав гість



У хутрі лисячім мене одвідав гість
Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном.
Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть.
Пан п’є, – і тихий дім ввижається затоном.

Навколо – вир снігів. Ще не дзвонило й шість,
А темно надворі, і заходом червоним
Нам знову послано про день бурхливий вість,
Про вітер сніговий із рогом міднодзвонним.

Нехай гуде і мчить на сивому коні,
Припавши, як Нечай, до сталевої гриви, –
У нас ясний огонь і спогади ясні.

Мій добрий гість – брехун, філософ і мисливий,
Рибалка, мандрівець – розповіда мені,
Як бив колись акул в Бенгальському заливі.

1922


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Роман марія скорочино про тоталітарну радянську систему.
Ви зараз читаєте: Максим Рильський – У хутрі лисячім мене одвідав гість