Малий розумник (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”)
Коли я читав оповідання С. Васильченка “Свекор”, в уяві вимальовувалася картина українського села кінця XIX століття. У селі проживає родина сільських трудівників. У ній четверо дітей. Ввечері всі збираються за столом, вечеряють, обговорюють сімейні проблеми. Тут жартують і сміються, а це означає, що ці люди щасливі і доброзичливі. Родина як родина – таких у селі багато. От тільки найменший у родині Василько – мабуть, один такий на все село. Він тішить родину тим, що розмірковує, як дорослий – “старує”. Вік Василька автором чітко
Якось за вечерею заговорили про те, що Василькові час би й за Букваря взятися, а то вже й женитися час. За Букваря малому братися не хотілося. Тож він сказав батькам: “Ну так женіть, коли пора!” Мати запитала сміючись: “А до школи?” У відповідь з-під печі прозвучало: “Що мені та школа – хліба дасть?” Дорослі, тамуючи сміх, вислухали і про кандидатуру нареченої і про подальші кроки малого розумника. А коли батько розповів Василькові, що й господарство йому передасть, і податки малий буде самостійно платити, і до сільської управи ходити, батьків доглядати, Василько розгубився і заголосив: “Я ма-а-лий ще… ” Всі реготали, аж за боки бралися. Василько зрадів, що то був жарт і сам засміявся, ховаючись під рядно. Він уже не хотів женитися: “Там тобі така морока, що нехай його й кат візьме!..”
Так мудрі батьки, не сваривши сина, показали йому, що рано робити дорослим зауваження. Отака світла картинка із життя селянської родини вимальовується у моїй уяві, коли я гортаю оповідання С. Васильченка “Свекор”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Атмосфера добра і любові в українській родині (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки й поведінку. В […]...
- Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Мої міркування про атмосферу в українській родині Після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” […]...
- Атмосфера української родини в оповіданні “Свекор” Для кожної людини найголовніше в житті – її сім’я. В українських родинах особливу увагу завжди приділяли вихованню дітей, бо розуміли, що ті звички, правила поведінки, які маленька людина засвоїть іще в дитинстві, будуть із нею на все життя. Добрим гумором, щирістю відзначаються твори про українську родину й про дітей С. Васильченка. Так, з любов’ю описує […]...
- Атмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”) І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів… “. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі […]...
- Малий гайдамака (за уривком “Дитинство Шевченка”) Малий гайдамака (за уривком “Дитинство Шевченка”) Тарас Шевченко – геніальний син українського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’ї кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому […]...
- Свекор (скорочено) – Васильченко Степан Своїми сірими суворими очима, поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Як дорослий, він гукав на корову, що зібралася в шкоду, робив зауваження за столом, як хтось накришить хлібом чи розіллє борщ, стягував шапку в хаті будь-кому, забував це зробити, й показував на образи. Щось не сподобається – залазив на піч і вичитував непорядки […]...
- Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема […]...
- Свекор – Васильченко Степан Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (1 варіант) Прочитав я твір “Ялинка” М. Коцюбинського і замислився. Чому так важко було звичайним селянським дітям? Може тому, що вони жили у такі часи? На мій погляд, Василько звичайний український хлопчик, що звик працювати, бути відповідальним. Він намагається якось допомогти батькам. Але все ж таки він залишається дванадцятирічним хлопчиком. Коли батько продає його ялинку панам, то […]...
- Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття (за оповіданням “Ялинка”) (2 варіант) Зима… Новорічні свята… Кожен із нас чекає на щось чудове, надзвичайне. Так і герой оповідання “Ялинка” разом зі своїми батьками чекав на Святий вечір. До Василькової родини разом із святом приходить і сум: “Чого батько журяться? – думав він. – Чи того, що нездужають, чи того, що нема грошей викупити від шевця мамині чоботи?” Вже […]...
- Чи були у запорожців підводні човни? (За твором О. Сенатович “Малий Віз”) “Малий Віз” О. Сенатович – поєднання міфології з оповідями про запорізьких козаків. Зорі з червневого неба відбивалися в озері, здавалося, що озеро – це небо. Дмитрик полетів, намацав ногою дно того неба, розплющив очі. Вхопився за дишель Малого Воза і дістався на ньому додому. Та тільки-но заснув у своєму ліжку, як закрутилися Возові колеса і […]...
- Драма дитини за оповіданням М. Коцюбинського “Ялинка” Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик дуже любить батьків, співпереживає їм і згоден жертвувати своєю втіхою заради родини. […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка”, “Ранок у лісі” (ІІІ варіант) Головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” – це хлопчик Василько. Він росте в бідній родині селянина. Але він розумна та добра дитина, дуже чутлива. Він щиро вболіває, коли рубають його ялинку, йому дуже жаль її. Він дуже любив дерево і ставився до нього, як до живої істоти. Кмітливість Василька розкривається тоді, коли він заблукав у […]...
- Чубач Ганна – Жук малий і волохатий (Збірка) ЖУК МАЛИЙ І ВОЛОХАТИЙ Казка Жук малий і волохатий Все життя прожив без хати. Вдень від холоду тремтів, А вночі від страху млів. Дощик спинку обливав, В душу смутку наганяв. І набридло йому жити Під дощами і під вітром. Жук малий і волохатий Захотів своєї хати. По стежині біля ставу Проповзав маленький равлик. А у […]...
- Малий Віз (скорочено) – Сенатович Оксана Зорі з червневого неба відбивалися в озері, здавалося, що озеро – це небо. дмитрик полетів, намацав ногою дно того неба, розплющив очі. Вхопився за дишель (товсту жердину біля воза, до якого прив’язують коней) Малого Воза (сузір’я Малої Ведмедиці) і витягнув його з озера. Прогуркотів небом Великий Віз (сузір’я Великої Ведмедиці), а Малий Віз повіз дмитрика […]...
- Леся Українка – “Шлю до тебе малий сей листочок… “ Шлю до тебе малий сей листочок, Може, ним я тобі пригадаю, Сею тріскою з нашого гаю, Наш далекий волинський куточок. Озовися, мій друже, до мене, Твого слова не чула я з літа, Бо я прагну від тебе привіта, Як дощу деревце те зелене. Єсть у мене ще просьба і друга; Сюю просьбу я шлю твоїй […]...
- Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”) Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку. Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” Повість С. Васильченка “Талант” В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи […]...
- На “диванах” тримається краса навколишнього світу (за оповіданням Г. Тютюнника “Диван”) Часто людину з легкістю називають “диваком”. Набагато важче зрозуміти її. Малий школярик Олесь з оповідання Г. Тютюнника “Дивак” був тихим смирним хлопчиком, трохи заглибленим у собі. Ровесники ображали його, кепкували і кривдили лише за те, що він був не таким як інші. Шлях до школи пролягав через ліс. Хлопчик устигав побачити стільки всього, що роздумів […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Малий гімн Стріла намірена до льоту, Струна настроєна до гри. Червоні зорі, мов монети, В калитці вечора лягли. А серце? Серцю лиш п’яніти, Тремтіти і кохать йому. Звеличую усоте вітер, Звеличую стокрот весну. 12 березня 1935...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Життя малого Тараса (за уривком з повісті С. Васильченка “У бур’янах”) Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра […]...
- Трагічна доля селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села […]...
- У чому справжнє щастя? (за оповіданням Олени Пчілки “Сосонка”) (1849-1930) Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Драгоманова. Народилася в м. Гадячі на Полтавщині в родині юриста. Училася в Київському інституті шляхетних дівчат. Брат Михайло Петрович Драгоманов – відомий вчений і громадський діяч – залучив її до участі в культурно-просвітницькій організації “Громада” (Київ). Одружилася з юристом Петром Косачем, мала шістьох дітей (одна з доньок стала відомою […]...
- Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив досить складне життя. Найкращі […]...
- Малий Цахес (скорочено) – Гофман Ернст Теодор Дуже бідкалася одна нещасна жінка. Три з половиною роки тому народився в неї хлопчик. Така потвора: горбатий, ніжки тоненькі, немов у павука, личко старече. Розмовляти не вміє, тільки нявкає, неначе кіт. Працює вона дуже важко, а ще ця дитина… Пішла жінка у гори збирати хмиз та, втомлена, вляглася спати. Проходила мимо неї фея, взяла потворного […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? (за оповіданням “Морозенко”) (3 варіант) Серед творів Панаса Мирного є чимало про життя бідних дітей, які змалку зазнавали тяжких злиднів. Саме таким, мені здається, є оповідань: “Морозенко”. Головним героєм цього твору є хлопчик Пилипко визначальною рисою якого є величезна любов до матері. На превеликий жаль, оповідання закінчується трагічно, але не про смерть думав хлопчик, коли йшов через зимовий ліс до […]...
- Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням “Школяр”) (ІІІ варіант) В творі Архипа Тесленка “Школяр” розповідається про долю хлопчика Миколки. В бідній селянській родині він найстарший, і є ще кілька малих дітей. Батьки у нього неграмотні. Автор з симпатією змальовує хлопчика: “Такий школярик гарнесенький був: сумирненький, сором”язливенький, млявенький, як дівчинка”. Хлопчику дуже подобалось вчитися, він був допитливим і жадібним до знань. Учителю подобався Миколка, його […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Чому міг би навчити тебе Пилипко? (за оповіданням “Морозенко”) (4 варіант) У літературі за часів Панаса Мирного було традицією писати під Новий рік казкові твори про те, що в новорічну ніч всі мрії здійснюються, що бідний раптом стає багатим. Саме на противагу таким “казочкам” і написав своє оповідання П. Мирний. Новорічне оповідання “Морозенко” починається сумною драмою: описується селянська родина, яка живе в злиднях. Катря перебуває в […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) (3 варіант) Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення не заслуговує. […]...
- Яким я уявляю собі Василька з оповідання М. М. Коцюбинського “Ялинка” Герой оповідання “Ялинка” Василько – мій ровесник: “Василькові виповнилося літ дванадцять”. Але він був найстарший у сім’ї (де, крім нього, було ще двоє дівчаток) і розумів та поділяв турботи батьків, був співчутливий і уважний до них. Дивлячись на батька, який у Святий вечір сидів зажурений, похиливши голову, Василько намагався вгадати причину його зажури – “чи […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- Хочеш бути щасливий – будь! (За оповіданням О. Стороженка “Скарб”) Щастя… Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, можна погодитися, тому що справжнє щастя – це вміння любити життя і людей. Щастя… У кожної людини воно своє. Дивним, на мою думку, було уявлення про щастя селян із казки О. Стороженка з глибокою назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все […]...
- Роль вчителя в житті Миколки (за оповіданням “Школяр”) (1 варіант) Справді говорять: “Злидні родять незгоди”. Так сталося і в родині Миколки. Через нестатки хлопчику прийшлося кинути навчання і стати поводирем старця: “… коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчик-поводир треться, теплого місця шукає, обірваний такий та труситься так. Придивляється вчитель до хлопчика… По знаку щось: чубок кучерями, щічки кругленькі… “ Так, це […]...
Микола джеря іван левицький характеристики героїв.