Маркіян Шашкевич – Бандурист
Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський”
Присів на царинці – молодь обступила,
Як цвіточку пчоли, а старшина сіла.
І вийняв бандурку, і обтер полою,
І став ї строїти, і повів рукою
По струнах злегенька – струни згаморили.
Півець розуміє – бо з ним говорили;
Вже літ сорок і два їх бесіду знає.
І вдарив сильніше, і скорше тру чає:
І стали гриміти та бескидським громом,
І стали шуміти та степовим шумом;
То знов заскипіли, як води старого
Отця Славутиці – бо о нім думає
Півець і мислію честь єму співає;
То знов злебеділи, як би галич много,
Стадами злетівши, чисте поле вкрили;
То знова злегенька, стиха гомоніли.
Мов згадка літ давніх і минувшой долі.
Щораз то тихше і тихше бриніли,
Розлетілись за півця думкою по полі.
А потому зглох и-зовсім заніміли…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Маркіян Шашкевич – Згадка Заспіваю, що минуло, Передвіцький згану час,- Як весело колись було, Як то сумно нині в нас! Святовида лиця ясні За Лабою слов’ян чтив. Купайловий танок красний Царинами вітром сплів. Гай ся на честь гарной Лади Піньом дівиць розлягав, Мир в подяці для Коляди, Веселячись, снопи клав. Над ярою Волтавою Суд Любушин мир давав; Над дніпром-Славутицьою […]...
- Маркіян Шашкевич – Над Бугом Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує – І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, […]...
- Маркіян Шашкевич – Поза тихий за дунай Поза тихий за дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісоньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед луга край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- Маркіян Шашкевич – Підлисє Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся У лихій годині. Там ти скаже дуб старенький І єден, і другий, Як там жив-єм ще маленький Без журби, без туги. Там ти скаже та соснина Й всяка деревина, Як […]...
- Маркіян Шашкевич – Побратимові Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то серце б’ється, Коли з України руськая пісенька Та мило-солодко вколо серця в’ється, Як коло милого дівка русявенька. Так го обнімає, так до себе тисне, Пригортає, і любує, І голубить, і […]...
- Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” – “доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі-верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати – До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- Маркіян Шашкевич – Чом, козаче молоденький Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки дрібненькі, На Вкраїну поглядаю, За Вкраїною вздихаю, Бо там моя родинонька, Бо там мила дівчинонька. На Вкраїні буйнесенькій Мої други милесенькі,- Як за ними не тужити, Коли з ними мило жити? Ах, найліпше при родині […]...
- Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – Славні Русі оборонці Йшли на ворога в світи. Чи на дон той каламутний, Чи на Литву, на Ятвяг, Чи на Краків баламутний, Вічно скорий до зневаг. Від копій шляхи стогнали, Від прапорів нісся шум, Аж […]...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
- Маркіян Шашкевич – Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин – підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій: Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида аж до моря Піснь весела загула, […]...
- Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- Маркіян Шашкевич – Слово до чтителей руського язика Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві; Зависть най нас не спиняє,- Разом к світлу, други жваві!...
- Маркіян Шашкевич – Русалка Дністровая (альманах) “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка “Руська трійця” Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до “Русалки Дністрової” підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Маркіян Шашкевич – Безрідний БЕЗРІДНИЙ Кому бог в груди дав серце м’ягеньке І дав вродитись в добрую годину, Щастє, як літом сонічко тепленьке, В житю му всяку огріває днину; Й світ єму милий, і солодка нічка, Мислі веселі, і серденько грає, Як у дуброві тихенька криничка, Днина за днинов так єму спливає. Лиш хто в посестру взяв тяжку недолю, […]...
- Веснівка (скорочено) – Шашкевич Маркіян Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко зчорніє, […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко […]...
- Олександр Олесь – Три менти Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише? Тихше… тихше… Тихше, тихше: сплять вампіри, Упилися кров’ю звірі… Нахиляйтесь, Підкрадайтесь, Як убиті сплять вампіри… Тихше, тихше – Хто це дише?.. Тихше… тихше… Гей, до зброї! Бийте в дзвони! Будьте смілі, як дракони! Всіх гукайте, […]...
- Павло Глазовий – Бандурист Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист. У неділю на могилу йшов співати бандурист. А назустріч бандуристу панський вискочив лакей. – Чим, – питає, – ти сьогодні розважатимеш людей? Ти дивись, там про лакеїв не співай, не бубони, Бо бандуру обчухраєм до останньої струни. Бандурист подибав далі. Зустріча його глитай. – дам копійку. Ти про […]...
- Дмитро Загул – “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання… “ Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! Тихше, серце моє! То не смерть, то не смерть наблизилась, Лиш розбились мої сподівання. Казка-щастя так гарно скінчилась, І проспівана пісня остання… Тихше, серце моє! Тихше, серце моє! То розбилась найкраща надія, І розсіялось світло […]...
- Левко Боровиковський – Бандурист БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід на бандуру їм грає: Під звонкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть, І дишуть холодні могили: Бринчать,- як козаки боролись з врагом. І як […]...
- Семенко Михайль – Крейцер Після року нудьги я беруся знову за Крейцера У 24 роки знов за старого Крейцера Ах чи ж скоро я покінчу з цим старим Крейцером Ах чи ж почну я знов цього старого Крейцера Щоб знов на ньому й зупинитись. Ми долі мусимо коритись А чому ж друзі мої вже давно розпрощались З Крейцером? Уже […]...
- Микола Вінграновський – Може бути Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою судьбою На Поділля, Галич і на Степ Карим оком, чорною бровою Ти мене у серці понесеш. Погойдаєш, вигойдаєш, вивчиш І на вік і на єдину мить Біля себе, вічна і всевишня, Знов научиш жити і […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- Богдан Кіселичник – Ми підсіли на любов Ми підсіли на любов Я повторюю це знов Знов інтриги, знов слова Оп’яніла голова Зустрічаю твої очі Знов не сплю я тої ночі Ми ж підсіли на любов Я повторюю це знов Посміхаєшся щасливо Це обличчя, просто диво Щось я знову відчуваю Те, що було забуваю Все минає, все походить Час усе це, налагодить Я […]...
- Іван Франко – “Вже сонечко знов по лугах… “ Вже сонечко знов по лугах Почало весняную роботу; І знов по широких полях Полились ріки людського поту. По тихій, по чистій ріці Знов сріблястая риба гуляє; По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає. Дзвенить птахів співами ліс, І зозуля кує коло кладки; Дорогою тягнеться віз – Секвестратор в село за податки. 28 марта 1880...
- Павло Мовчан – Батькові Проносячи шум, саморослі колони Попарно ішли вздовж шляхів кругових… Ти слухав і вгору підносив долоні – Вони ж підлітали не вище трави. Який же низенький… А води ще нижчі. Та сонце ще нижче за води сіда, Щоб нуритись в темінь і шляхом очищень Пройти, як проходить краплина-звізда. Лежав горілиць, а долоні, безсило Спурхнувши, знеможено падали […]...
- Леся Українка – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я люблю вас, хоч і знаю, Що ви всі зрадливі…...
- Крістік Хрустік – Я стільки думала і просто глухо Я стільки думала і просто глухо. Я стільки мислила, хтозна чому?. І раптом чую – сміх гучний на вухо, І знов пишу тобі-собі, а не йому. Не я, не знов, не так, а навпаки. Лиш просто цигарки й окурки. Не ти летиш в мої тупі думки, Я просто граю із тобою в “жмурки”. Я може […]...
- Герасим’юк Василь – Тут ліс повалений лежав Тут ліс повалений лежав, Гіллям трупіни прикривав Немовби сам себе чімхав І падав, де стояв. Тоді настала тут весна, Змагались води і вітри, І в сонці зблиснула згори Сокира замашна! Вже я: “дитину забери!” – Кричу очима діда з дна Старого міста....
- Олександр Олесь – “Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні… “ Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… Ти знов прийшла, щоб кинуть на поталу Весь світ чуттів і дум моїх, Щоб вічно я страждав по ідеалу І досягнуть його не міг. 1904...
- Павло Грабовський – Плаче небо, вкрите хмарами Плаче небо, вкрите хмарами, Що над нами восени Без кінця пливуть отарами Із сумної сторони. Темний гай додолу хилиться, Буйне листя опада; Різва пташка не осмілиться В поле вилетіть з гнізда. Тільки галич перелякана Скиглить, зграями шуга; З жалібного її каркання На душі росте нудьга. Сльози осені журливої, Що минули ясні дні, Се – плач […]...
- Іван Франко – Христос і хрест Серед поля край дороги Стародавній хрест стоїть, А на нім Христос розп’ятий Висів тож від давніх літ. Та з часом прогнили гвозді, Вітер хрест розхолітав, І Христос, вгорі розп’ятий, Із хреста на землю впав. Тут сейчас трава висока, Що росла вокруг хреста, Радісно в свої обійми, М’яко приняла Христа. Подорожники й фіалки, Що там пахли […]...
- Леся Українка – “Ти, дівчино, життям розбита, грай!” Ти, дівчино, життям розбита, грай! Грай на оцих людьми розбитих струнах, Ачей же так гармонії осягнеш, Її ж було в твоїм житті так мало… О, не вважай, що криком, а не співом, Акорди перші залунають. Грай! Адже й твоє життя так починалось. Де ж потім ти взяла ті ніжні тони, Що навіть злих людей до […]...
- І знову день… І знову ніч І знову день… І знову ніч… І знов, і знов, і знов. Можливо і не в тому річ? Та де ж це щастя, де любов? І час летить, а на душі паскудно І в голові дурні думки Чи то так страшно, чи то просто нудно Незнаю… Залишитись чи піти Піти кудись шукати друзів Нових і […]...
- Мірошник – Глібов Леонід Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. Так […]...
Літературний тонічний вірш.