Маркіян Шашкевич – Споминайте, браття милі
Споминайте, браття милі,
Славнії часи старі!..
Ніби Прута бистрі хвилі,
Плили руські лицарі.
Блискали шеломи в сонці,
Червонилися щити, –
Славні Русі оборонці
Йшли на ворога в світи.
Чи на дон той каламутний,
Чи на Литву, на Ятвяг,
Чи на Краків баламутний,
Вічно скорий до зневаг.
Від копій шляхи стогнали,
Від прапорів нісся шум,
Аж до неба підлітали
Гомони лицарських дум!
Споминайте, браття милі…
Може спомин спосіб дасть
Воскресити в новій силі
Руську славу, руську власть!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Маркіян Шашкевич – Поза тихий за дунай Поза тихий за дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там мою, Легкокрилий вітроньку, Руську пісню неси му, Щиру брата пісоньку. Тужно, тужно там тобі, Милий брате рідненький, Но по студеній зимі Вітрець дихне тепленький. Серед луга край води Зацвіла калина; Будь веселий, щаслив ти, То […]...
- Леся Українка – “За правду, браття, єднаймось щиро… “ За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях, Єдину, браття, всі маєм віру, Єдине серце у грудях. Нема в нас, браття, ні зради лихої, Ні кривди ми не боїмось, Знамена держімо правди святої, На зраду ми не піддамось. До нас ходіте усі, хто за правду Не жалує життя оддать, Ми приймемо того, мов брата […]...
- Як засядем, браття, коло чари (народна пісня) Як засядем, браття, коло чари, Як засядем, браття, при меду, То хай ідуть турки-яничари, А я навіть вусом не веду. Приспів: Кришталева чара, срібнеє дно, Пити чи не пити – все одно, Кришталева чара, срібная креш, Пити чи не пити – все ж помреш. На тім світі не дадуть горілки, Ані пива, меду, ні вина, […]...
- Маркіян Шашкевич – Підлисє Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся У лихій годині. Там ти скаже дуб старенький І єден, і другий, Як там жив-єм ще маленький Без журби, без туги. Там ти скаже та соснина Й всяка деревина, Як […]...
- Маркіян Шашкевич – Вірна Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за три роки не вертає милий. На могилі-верховині милого спращала, Біле личко цілувала, слізьми проводжала. “Не плач, не плач, ластівонько, дасть бог звоювати – До твоєї соколеньком я прилечу хати. Не плач, не плач, голубонько, не […]...
- Маркіян Шашкевич – Бандурист Уривок з піснетвору “Перекинчик бісурманський” Присів на царинці – молодь обступила, Як цвіточку пчоли, а старшина сіла. І вийняв бандурку, і обтер полою, І став ї строїти, і повів рукою По струнах злегенька – струни згаморили. Півець розуміє – бо з ним говорили; Вже літ сорок і два їх бесіду знає. І вдарив сильніше, і […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” – “доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, – Краса змарніє, Личко […]...
- Маркіян Шашкевич – Згадка Заспіваю, що минуло, Передвіцький згану час,- Як весело колись було, Як то сумно нині в нас! Святовида лиця ясні За Лабою слов’ян чтив. Купайловий танок красний Царинами вітром сплів. Гай ся на честь гарной Лади Піньом дівиць розлягав, Мир в подяці для Коляди, Веселячись, снопи клав. Над ярою Волтавою Суд Любушин мир давав; Над дніпром-Славутицьою […]...
- Маркіян Шашкевич – Над Бугом Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, В них рибонька грає; Моє серце розпукаєсь, Від журби ся крає. Трава к тобі з любощами З берегів ся хилить, Вовня Ті поцілує – І наперед стрілить. Моє серце бідненькоє Радощів не має, Лиш розлуку із долею, […]...
- Маркіян Шашкевич – О Наливайку Що ся степом за димове густо закурили? Чи то мрачка осідає, стеляться тумани? – Не мрачка то осідає, не туман лягає, Гей, то ляхів сорок тисяч в поход виступає. А в неділю на розсвіті полк козацький скорить, Тоді молод Наливайко до коня говорить: “Ступай, ступай, ворон коню, бистрими ногами, Недалеко Біла Церков, йдуть ляхи за […]...
- Маркіян Шашкевич – Побратимові Отак, Николаю, вкраїнські вірлята І веселять душу, й серце загрівають; Отак, Николаю, руські соколята То вголос, то стиха матері співають. Аж мило згадати, як то серце б’ється, Коли з України руськая пісенька Та мило-солодко вколо серця в’ється, Як коло милого дівка русявенька. Так го обнімає, так до себе тисне, Пригортає, і любує, І голубить, і […]...
- Маркіян Шашкевич – Чом, козаче молоденький Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки дрібненькі, На Вкраїну поглядаю, За Вкраїною вздихаю, Бо там моя родинонька, Бо там мила дівчинонька. На Вкраїні буйнесенькій Мої други милесенькі,- Як за ними не тужити, Коли з ними мило жити? Ах, найліпше при родині […]...
- Маркіян Шашкевич – Руська мати нас родила Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев встидати маєм? Чом чужую полюбляєм?...
- Маркіян Шашкевич – Хмельницького обступленіє Львова Ой у чистім полі да близько дороги, Там стоїть наметець великий, шовковий, А у тім наметці стоїть стіл тисовий Да гетьман Хмельницький сидить конець стола, Молодці-козаки стоять доокола. Да гетьман Хмельницький пише дрібні листи, По всей Україні розсилає вісти… Військо куренноє в поход виступало, Ляхи розроняло да Львів обступляло. Як гетьман Хмельницький кіньми навернув – […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Маркіян Шашкевич – Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139 Не згасайте, ясні зори, Не вій, вітре, зниз дністра, Не темнійте, красні звори, Днесь, Галиче, честь твоя! Бо хто русин – підлітайте Соколами на врага! Жваво в танець, заспівайте Піснь веселу: гурра-га! Побарися, облак тьмистий, Ще годинку, ще постій: Тобі прийде розповісти Славний руський з ляхом бій. Од Бескида аж до моря Піснь весела загула, […]...
- Маркіян Шашкевич – Місяченько круглоколий закрився хмарою Місяченько круглоколий закрився хмарою; Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою? Ой лісами, берегами білі сніги спали, Очі мої сивенькії сльозоньки залляли. Вихор дикий, студененький лопотить гілками, Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками. Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати, Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати. В гробі сумно, в […]...
- Маркіян Шашкевич – Слово до чтителей руського язика Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто сил має, Гоніть з Русі мраки тьмаві; Зависть най нас не спиняє,- Разом к світлу, други жваві!...
- Маркіян Шашкевич – Безрідний БЕЗРІДНИЙ Кому бог в груди дав серце м’ягеньке І дав вродитись в добрую годину, Щастє, як літом сонічко тепленьке, В житю му всяку огріває днину; Й світ єму милий, і солодка нічка, Мислі веселі, і серденько грає, Як у дуброві тихенька криничка, Днина за днинов так єму спливає. Лиш хто в посестру взяв тяжку недолю, […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- Веснівка (скорочено) – Шашкевич Маркіян Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко зчорніє, […]...
- Маркіян Шашкевич – Русалка Дністровая (альманах) “Русалка Дністровая” – перший західноукраїнський альманах, виданий у Будапешті (1837) заходами літературного гуртка “Руська трійця” Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем. У передмові до “Русалки Дністрової” підкреслена краса української народної мови та народної словесності і поданий список найбільш важливих наддніпрянських літературних і фольклорних видань того часу. Після передмови (“Передслів’я”) М. Шашкевича матеріал розташований у […]...
- Маркіян Шашкевич – Веснівка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) ВЕСНІВКА Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: “Нене рідная! Вволи ми волю – Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила. Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!” “Доню, голубко! Жаль мені тебе. Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне. Буря загуде – Краса змарніє. Личко […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (4 варіант) Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (3 варіант) Події громадянської війни в Україні не могли залишити Юрія Яновського байдужим. Він завжди писав про народ, Україну, українську пісню. Але роман “Вершники” став найзначнішим твором, який був присвячений подіям громадянської війни. У ньому найбільш помітне поєднання ознак народної думи, героїчної думи, героїчної поеми, новелістичного роману. Усі події Юрій Яновський зображує в героїчному, піднесеному плані. Дуже […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (1 варіант) Десять років напруженої творчої праці були вже за плечима у Юрія Івановича Яновського, коли в середині тридцятих років з’явився роман письменника “Вершники” – твір, який приніс своєму авторові визнання і справжню популярність. Роман складається з восьми новел, кожна з яких є закінченим епізодом, подією або історією життя. Кожна новела-фреска відтворює динаміку історії, показаної в момент, […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду… ” (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Найкращі свої прозові твори Юрій Яновський створює ще молодою людиною. Тож крізь рядки читається юнацьке захоплення життям, сміливість та, може, навіть безкомпромісність, гаряче серце і, разом з тим, гостре відчуття несправедливості, якщо така була, любов до моря, пригод, усього нового та незвіданого. Сучасники письменника кажуть, що таким він залишався до самої смерті… Юрій Яновський сам […]...
- Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (Юрій Яновський) 20 жовтня 1944 року на полі бою біля невеликого прусського містечка в полеглого бійця Андрія Ткача, родом з Миколаєва, було знайдено пробиту трьома кулями окроплену кров’ю книгу Ю. Яновського “Вершники”. На одній із сторінок цієї книги, де трапилося вільне місце, Андрій Ткач вів […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду” (за романом “Вершники”) Якщо будете жити в любові між собою, І Бог буде з вами, і відгорне від вас ворогів Ваших, і будете мирно жити. Повість минулих літ З прадавніх часів із покоління в покоління наші мудрі пращури передавали нам просту й велику мудрість, яка висловлена ще в “Повісті минулих літ”: живіть у злагоді, шануйте один одного – […]...
- Грабовський Павло – до українців Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є; Чи живі ще, чи в могилі Давня слава зогниє? Чи покраща доля наша, Мине сором, що вкрива; Чи до краю спита чаша,- Рабства чаша вікова? Гей, докупи, певні діти! Всіх веде мета одна: Шлях любові та освіти Нас навіки поєдна!...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (2 варіант) Найвищого злету у розвитку художнього романтичного струменя Ю. Яновський досягає у своєму романі “Вершники”, який написаний на високій героїчній ноті, витриманий в щирому поетичному ключі, правдивий і життєвий. Уже в першій новелі “Подвійне коло”, де лютують шаблі, де коні бігають без вершників і де небо навкруги здіймається в вишину “блакитними вежами”, вимальовуються картини нещадної, нищівної […]...
- Леся Українка – Жалібний марш Вмер батько наш! Та й покинув нас! Ох, і смутний настав час! Сиротою наша мати зосталась! Звідки ж тебе виглядати? Чи по степах, чи по лугах шукати? Чи сокола послати? Батечку ж наш! Та вернись до нас! Та порадь же ти, батьку, нас, Як без тебе в світі жити Україні При лихій годині? Вирядили ми […]...
- Борис Грінченко – Своїм братам В далекім, о браття кохані, од мене ви краї, Та душу свою я із вашими щиро єднаю, Одні в мене думи і муки однакові з вами, То й серце болить моє з вашими вкупі серцями, І тільки що пісня одна ще мене розважає, І в пісні, о браття, про муки я наші співаю!.. 1884...
- Тетяна Гапонюк – Ми ніби рідні, проте Ми ніби рідні, проте Між нами незламна стіна. Ми помираєм, хоча Нас ще ніхто не убив. Ми не подібні, але В нас повно спільних страхів. Ми неповторні, хоча Копій мільйони нас. Ми бачим колір, проте Все надто сіре в цей час. Краплі дощу на очах Залишились після весни. Чи це був дощ, чи був град […]...
- Герасим’юк Василь – Все відбулося Все відбулося. Вже пора й додому. Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас. Ви нагадали: “Бавитись не час. Все по живому, хлопче, по живому”. О, ви зуміли правду воскресити, Допоки молоді “ні се, ні те”, Й тепер з безсмертним співом летите До гнізд, в недавні роки міцно звитих....
- Катерина Кочетова – дозволь мені порушити твій спокій Дозволь мені порушити твій спокій, Ввійти в життя зненацька й назавжди, Зібрати в ціле безліч твоїх копій, Щасливою стрічати поїзди… Щодня листи я буду надсилати, Щоб відчував, як тебе потребую, Жалітимусь, що вранці сон крилатий Забрав тебе, залишивши одную. Палкі розмови з ночі до світання, Так важко хоч на хвильку відпускати… І кожен раз, неначе […]...
- Борис Грінченко – Український марш Співається на голос: “Гей, не дивуйте, добрії люди” Гей, ізгадайте, браття-вкраїнці, Чим ми на світі бували, Як волю нашу, волю народну, Всі ми гуртом рятували! Гей, ізгадайте, знову вставайте: Рідний народ у неволі – Будем боротись і працювати, Щоб нам добитися долі. Воля, освіта, рівність, братерство Збудять ізнов Україну, – Будем за цеє, браття, стояти, […]...
- Іван Франко – Раз зійшлися ми случайно Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль – Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль. Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говорив щось про ідеї – Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать. Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, […]...
- Стереотипне видання Стереотипне видання (грецьк. stereos – твердий, просторовий і typos – відбиток, форма, зразок) – повторне видання книги, віддруковане без змій із стереотипів (копій оригінальних форм високого друку). Переносно “стереотипний” – надміру часто вживаний, заяложений вираз, погляд, думка....
Учитель словесности краткое содержание.