Марта Тарнавська – Синтез



Бібліотекар, професор права,
І директор найбільшої в світі
Бібліотеки правничих наук,
Друг мій Морис сьогодні саме
На вершинах своєї кар’єри.

При вині, у професорськім клубі,
Каже Морис: “Ти знаєш, учора
Я отримав листа-спокусу:
Запросили мене заснувати
Научну бібліотечну централю
У новім університеті
Недалеко від Єрусалиму… “

“Та невже ти для цього лишив би
Свій достаток, безпеку, кар’єру?
Заплановані книги? Видання
Розпочатих нових монографій?”

“На посаду мою,”

– каже Морис –
“безконечна черга кандидатів…
Але там – там бракує охочих –
І суперників в мене немає… “
Усміхнувся: “Казали: збудую
Арсенал ліберальної думки,
Щоб тримати баланс рівноваги
В центрі рідних тоталітаристів…
Є потреба, є фонди… Та план цей
Нездійсненний, хіба, що будуть
Живі люди з душею, із серцем,
Що схотіли б принести у жертву
Свій здобутий у світі досвід… “

Каже Морис: “Я бачив, як важко
На основах тисячолітніх
Будувати нове суспільство.
Там потрібні здорові руки,
Там потрібна здорова думка,
Там потрібні

знання і розум
Щонайкращих спеціалістів… “

“Ти наважився? Справді поїдеш?
Але ж корінь твій – тут, у Нью Йорку?
Чи ж не тут і твоя батьківщина?”

“Нью-Йоркчанин я з діда і з прадіда,
І напевно на старість вернуся
Доживати десь віку у Бруклині!
Але я – не забудь – теж нащадок
Віковічної тої культури,
Що єднала розсіяний нарід,
Що з грудей з молоком материнським
В дітей віру поїла і мрію
Про обіцяний край Ханаану –
Борг історії в мене на плечах –
Його мушу сплатити із честю… “

При вині, у професорськім клубі,
Ми ще довго сиділи, до ночі,
І крізь вікна, у темряві міста
Увижались мені, наче привид
Наддніпрянської фата-моргани,
Криті золотом бані столітні
Мого рідного Єрусалиму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Чи можна будинок хельмерів назвати ляльковим твір.
Ви зараз читаєте: Марта Тарнавська – Синтез