Марта Тарнавська – Травелог. Буря



Від хмар, що грозою нависли,
Сховайся в старому Ринку
У браму середньовічну
І слухай, як дощ на бруку
Вистукує марш похоронний:
Це плаче камінне місто.

Сховайся в старезну браму
Від бурі, від блискавиці,
Щоб серце, вражене громом,
Не розкололось надвоє.
Чи чуєш заліза скрегіт?
Це ковані двері скрегочуть,
Мов зуби, стиснуті з болю.
У дверях – старий львів’янин
(немов зійшов із портрета
Сивобородий Корнякт)
Вежею показує в небо.

І справді: між хмарами бачиш,
Що йде від Високого Замку
Малесенький клаптик блакиті.

І віриш, і ждеш на сонце.

У Львові, 9 липня 1974


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему шанобливе ставлення до природи.
Ви зараз читаєте: Марта Тарнавська – Травелог. Буря