Марта Тарнавська – Вітер

Вітер, солоний вітер,
Що хмарить обрій,
Вітер, що пахне літом,
П’янкий і добрий,

Вітер, що бризки піни
Несе в обличчя,
Вітер, що з далечіні
До моря кличе,

Вітер, що пестить тіло –
Гарячу бронзу,
Вітер – рибалка смілий,
Надморський бонза,

Вітер, чайок квиління
І шуму повен,
Вітер, немов весіння
Бурхлива повінь,

Вітер, що ніжно пестить
Волосся в хустці,
Лине, мов перелесник,
Мені назустріч.

1958


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Література в західній україні до 1939 року.
Ви зараз читаєте: Марта Тарнавська – Вітер
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.