Марта Єременко – Кожен шукає те, що може зустріти

Related posts:

1. Катя Батушан – Кожний спогад шукає свого притулку Кожний спогад шукає свого притулку Десь поміж сторінок твого існування. Пам`ять – це щось на зразок маніяка в нічному провулку. Завжди будь готовий до згвалтування. Можна тримати в руці бойового кастета, Можна, врешті-решт, не виходити із кімнати. Вони все рівно тебе шукатимуть, де б ти Не був, примушуючи згадати Кожне слово, звук, затаврований дотик, Все, […]...
2. Євген Рибчинський – Це зрозуміло, кожен в світі гість Це зрозуміло, кожен в світі гість, Ніхто не зна, чи доживе до ранку, Але піти з життя у 46 Це долі незбагнена забаганка. Чому вона зі смаком вибира Талановитих, мужніх, повних сили, Невже для долі і буття це гра, А ми лише ляльки її безсилі? Хто вибира to be or not to be? Хто замовляє […]...
3. Іван Непокора – Господи може я запізнився? Господи може я запізнився? Ні? Тоді порадь як докричатися до неї Крізь усіх цих чоловіків які були до? Які слова говорити Аби мене почула Крізь усі спричинені ними образи? Аби повірила Що прийшов із миром Яку не вмикати музику? Як не торкатися волосся Аби не збудити котрийсь зі страхів? Як не дивитися Стоячи біля дверей […]...
4. Христина Головко – Жінка може усе стерпіти Жінка може усе стерпіти, відмовитись від вартостей, Єдине, за що жінка може убити – за те, що вбивають її дітей! Жінка усе може забути, стати новою як білий лист, Єдине, що жінка не може не чути – це плач дитини й нагайки хлист, В жінки можуть усе забрати, знищити і розтовкти, Та жінку ніколи не […]...
5. Дмитро Загул – Може, й так Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й так. Я одсталий для вас, – Віра моя замала… Але знаю: Любов до пригноблених мас В моїм серці росла і цвіла. Може, й так. Помилявся, схибив, Згайнував, змарнував свій час… Але руки свої Потом солоним […]...
6. Анастасія Сальміна – Ті, хто шукає оази Ті, хто шукає оази – знаходять міраж. Ті, хто шукає скарби – не знаходять нічого. Ми свою долю тоді зустрічаємо аж, Коли, щоб уникнути долі шукаєм дорогу. Не дбайте про “завтра” – ніколи не буде його, А тільки “сьогодні” уранці укотре настане. Не прагни до всього – бо “все” це і є “нічого”… Оази невидимі. […]...
7. Марта Тарнавська – “Є в мене життєрадісне звіря… “ Є в мене життєрадісне звіря: Воно до сонця лащиться, і радість Його від сонця. Коли тепле й сите, Розвіює добробут свій на гавкіт, Свій захват перетоплює у рух І радість перетворює у працю. Та без тепла воно не може жити. Як заховається за обрій день, Воно бентежиться: зіщулене, чекає: Чи переборе чорний холод ночі? І […]...
8. Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво… “ To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко плакать, що навіки Тебе втеряла, – раптом я побачу, Що ти воскрес і просіяв від слави Життя нового і нових надій. І я впаду в нестямі на коліна, І руки […]...
9. Микола Вінграновський – Може бути Може бути, що мене не буде, Перебутній час я перебув, Але будуть світанкові губи Цілувати землю молоду. І моєю літньою судьбою На Поділля, Галич і на Степ Карим оком, чорною бровою Ти мене у серці понесеш. Погойдаєш, вигойдаєш, вивчиш І на вік і на єдину мить Біля себе, вічна і всевишня, Знов научиш жити і […]...
10. Марта Тарнавська – “Не реквієм тобі – подяки гімн… “ Не реквієм тобі – подяки гімн: Все добре починалося від тебе, Все, що в житті здавалось дорогим, Що радістю зростало аж до неба. Дівча несміле, що в п’ятнадцять літ, Замріяне, чекало на порозі, Ти взяв за руку і пішов у світ По бомбами розгромленій дорозі. Над світом саме загорявся мир, І ми несли – назустріч […]...
11. Світлана Кошель – Більше нічого, що може мене зруйнувати Більше нічого, що може мене зруйнувати, Знищити та відродити в наступний похід. Ніби свобода лиш там, де поламані грати. Ніби лиш там, де є захід – дорога на схід. День мій прийде і подарує вчорашній Присмак покусаних вуст і солоних ідей. Я у високій, прозорій, довершеній башті. Більше нічого. Нікого. Нізвідки. Ніде....
12. Марта Тарнавська – Поворот Мов гість, приходить довгожданий час І – як колись на мрій аеродромі – Гарячим серцем я вітаю вас, Мої далекі рідні незнайомі. І, мабуть, ліпше, як не буде слів: Дозвольте, що піду я між каштани, Послухаю, як гомонить Поділ, На камені історії пристану. Піду, щоб у провулків глибині, Як метушня буденна вже засне там, Знайти […]...
13. Оксана Осовська – Може, буває на світі любов без печалі Може, буває на світі любов без печалі – Радість чиясь досягає постійних висот, І рівновага приность плоди небувалі – Рай на Землі. А в раю не буває турбот! Мабуть, у небі чиємусь є сонце барвисте – Майже розумне, що знає про міру і межі! Ніжну веселку малює над дахом, над містом, Пестить обранців своїх і […]...
14. Микола Руденко – Коли відлунює твій кожен крок Коли відлунює твій кожен крок І щось таємне мариться деревам, Ти чув сріблистий передзвін зірок В морозну ніч у небі кришталевім? Нехай ти сам ідеш, нехай нема Ні хати, ні душі над берегами, Та зорі є – тож скаржитись дарма: Вони дзвенять у тебе під ногами. Дзвенять у соснах і в твоїй сльозі,- Дзвенять, неначе […]...
15. Павло Мовчан – “Що може віщувать про плід тернова квітка?..” Що може віщувать про плід тернова квітка? Оголеність стебла не змінюється в звук. На грубих чагарях лежить легка намітка, Заплутавши в собі бджіл золотий ланцюг. І просторінь крихка розкрилася в незнане, Покірно ведучи свій погляд, щоб збагнуть, Чом неодмінно в цих мережах тонкотканних Доцільність а чи лад присутні мають буть? Цвіте? Нехай цвіте. Само все […]...
16. Марта Тарнавська – “де твій читач, поете-емігранте?..” “де твій читач, поете-емігранте? Хто купить віршів наболілих том? Навіщо доторкаєшся до ран ти Старого слова творчим долотом? Самотній ти – ніхто не знає хто ти! Живи, як всі! Чому б не йти з гуртом? Чому без гонорару й заохоти Плекаєш дивний цей анахронізм? – Вмирає мова наша, дон Кіхоте, Не в моді ліберальний гуманізм! […]...
17. Кожен має право на щастя Кожен має право на щастя. Кожен знаходить своє щастя. Знаходить і втрачає. А потім шукає нове. Рани загоюються. Шрами залишаються. Проходить час. Весна змінює зиму. А літо-весну. Пам”ять не помирає. Душа не болить. Вірші не народжуються. Смуток продовжує життя. Ніщо не стоїть на місці. Телефони змінюються. Люди залишають людей. минуле не повернути. Факт. Ми не […]...
18. Кожен з нас тореадор Кожен з нас тореадор, а життя це бій, Здаєшся й вже чекає морг, не хочеш не вір, Не бійся там не страшно ти давно там вже свій Як би не було важко витримати зумій Лиш переможець запише ім`я у сувій І слід залишить свій на планеті цій Навіть коли немає сил, на своєму стій Зграя […]...
19. Агнеса Цвіт – Ніхто тебе із мене не викине Ніхто тебе із мене не викине. не змусить забути. Як щось неважливе, як невдалу сцену із фільму, Де герої обережно і пильно знову стають на горло /чи то на граблі/ щоб ламало ще довго, Щоб горіло ще довго. і не згасало. Ніхто тебе із мене не витіснить. ніхто не зможе. Навіть ті. які щоночі тебе […]...
20. Кожен із нас хоча б трішечки – та Ілля Муромець Якби про Іллю Муромця ми знали лише те, що він хліборобський син, що ми могли б розповісти про нього далі? Чим може прославитися син хлібороба на землі? Завзятою працею, тим більше це улюблений син свого батька – Івана Тимофійовича, отже, той передав йому всі таємниці фамільного ремесла. Зрозуміло, що Ілля Муромець залюбки обробляв би землю, […]...
21. Чи може жінка бути незалежною? (За творами О. Кобилянської) Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а […]...
22. Богдана Лапченко – Кожен з нас по-своєму самотній Кожен з нас по-своєму самотній І такий по-своєму сумний. Десь є люди до життя голодні, Але в кожного часопис свій. Ми не допоможемо ніколи Тим, хто впав чи заблукав чомусь. Нам же важливіш комп’ютер новий! Перед ним нізащо не схилюсь! Хто він, мамо: бідний чи багатий? Зараз усіх ділять тільки так. Бідному дорога лиш за […]...
23. Христина Сирова – І кожен митець свого… щ. а. с. т. я І кожен з нас, носить в собі літри сліз. Несказаних нікому слів, та божевільні мрії. І кожен з нас актор, романтик, цинік,… клоун. Ти не розказана історія, без адресату лист. Не пережита кимось драма. Тепло, що так і не зігріє… Ще кимось не приборканий, степовий скакун, Що ухиляється від ласки, боячись неволі. І скільки перешкод, […]...
24. Ірина Саковець – І кожен день – романтика в природі І кожен день – романтика в природі: Пахучий вітер землю обважнілу Цілує пелюстками чистотілу, Ввіряючи безсмертну їй любов. І кожен день – трагедія народу: Кривава мла, весна з обличчям смерті. Дають сади пташину арієту Під поховальні дзвони із церков. І світ – як дим від полум’я зі Сходу, З клеймом війни і чорними очима. Женуть […]...
25. Соломія Волошин – І кожен день чекаю я тебе Увагу хлопців легко здобуваю, Запрошення від них я відхиляю, Бо серце і думки мої заповнюєш лиш ти. Коли твій образ в думці виринає, То кров пульсує і душа літає. Не знаю, як вдалось тобі зробити Та я не можу їсти, навіть пити. Мрійливий настрій переслідує мене І кожен день чекаю я тебе....
26. Твір на тему: Усяка нація може і повинна вчитися в інших Ці слова К. Маркса особливо актуальні в XXI столітті, коли меж для інформації, культури, науки і технологій не існує. Створюються різні об’єднання країн: СНД, Європейський Союз, країни Тихоокеанського регіону, країни Балтії, країни Чорноморського басейну і т. п. Для економічного і культурного співробітництва, для взаємодопомоги з багатьох питань. Для того, щоб учитися в інших. Тарас Шевченко […]...
27. Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Чим може привабити читача сонет А. Рембо “Моя циганерія” Воля – принадне, чарівне, багатогранне слово. Більшість людей сказали б, що прямують до неї, але не всі знають (хоч відчувають і здогадуються): вона викликає страх – і не просто священне трепетання чи боязнь незвіданого, а страх позбутися спокою, з яким воля не сумісна. Воля – це […]...
28. Марта Тарнавська – “Тобі, що без геройства і без слави… “ Тобі, що без геройства і без слави В покорі зустрічаєш кожен день, – Тобі, чий усміх, мов вітрець ласкавий, Одхмарює обличчя молоде, – Тобі, чиє любові повне серце Пробили леза чотирьох шабель, – Тобі, що прикликаєш дотепер ще Заблуканої долі корабель, – Тобі, що вмієш без надії ждати, – Тобі, що вмієш, як ніхто, простить, […]...
29. Кожен герой, загиблий у війні, – оберіг тим, хто живе (за віршем О. Твардовського “Я поліг біля Ржева”) Люди вірять, що деякі речі мають неабияку силу, яка захищає їх від різних неприємностей, застерігає від необміркованих вчинків, а іноді рятує життя. З давніх-давен люди не розлучалися зі своїми оберігами. Для одних це був натільний хрест, для інших – ладанка, талісман. Оберігом могла бути і родинна реліквія, яка для людини сторонньої може здаватися дрібницею, річчю, […]...
30. Марта Тарнавська – Ліхтарі Десь далеко є край, Де немає турбот, Де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай Крізь страхіття темнот, Що їх досі ніхто не зборов. Променій, не згасай, моя зірко ясна, Проведи мене в край, де царює весна. Не зупинять мене Темноти вояки: Там – царівна, що серце мені віддала. В неї […]...
31. Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
32. Марта Тарнавська – Кожна зустріч – прощання Лялі Не плачте, діти. Розкажіть про себе. Як моя внучка? З ким вона тепер? О, вже говорить? Ма-ма, та-та, ба-ба? Я хочу чути! Запишіть на стрічку! Розважу вас: скажу вам анекдот – Сашко розповідав по телефону – А може ви вже чули? Про ту пару: Любов свою хотіли обновити: Давай-но, спробуєм собачий стиль! – Це […]...
33. Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті […]...
34. Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю використовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях. Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, “коли чума розбудить пацюків і поганить їх здихати на вулицях […]...
35. Марта Тарнавська – “Ось знову – смерть. І звужується коло… “ Ось знову – смерть. І звужується коло Близьких людей, що разом йшли в життя, І дише пусткою юрба навколо, І ближчає нірвана небуття. Все, що в житті здобув, що мав, чим жив, – Під знаком вічності – лиш суєта… Хто віри ласку-казку заслужив, Той нагороди жде на тому світі – (хоча за ним ніхто ще […]...
36. Чи може любов бути жорстокою? (за твором “Рукавичка”) Балада Шіллера вражає своєю простотою і в той же час насиченістю емоціями. Короткий твір вмістив у себе і емоції людей, що чекають на цікаві та жорстокі видовища, і поведінку красивих сильних хижаків, яких людина кидає собі на розвагу. І на цьому тлі блискавкою проноситься історія кохання лицаря Делоржа й красуні Кунігунди. Та тільки чи можна […]...
37. Марта Тарнавська – Розмова з філософом по дорозі з Гантеру Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили Верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? Чи гріють серце відблиски краси? Чи, може, в лабіринтах перевалів Вузьким і стисненим здається світ І ти догматиком стаєш помалу, Повіривши в єдиний власний міт? Живеш в степах, і обрій, що зоріє, Здається без початку, […]...
38. “Кожен повинен боронити свій рідний край… ” за оповіданням Б. Грінченка “Олеся” У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме він розповідає […]...
39. Марта Тарнавська – Травелог. Купіль Купайся у Чорному морі І слухай: не хвиль прибою, А ніжного вод дзюрчання, Чудесної гри стаккато, Коли відступається хвиля І море говорить із рінню. Надслухуй, вслухайся уважно: Такої музики моря Не почуєш ніде у світі. Купайся у рідній мові. Вона не шумить прибоєм, Вона – ледве чутне дзюрчання, Скрите чудесне стаккато – Розмова моря із […]...
40. Марта Тарнавська – Я люблю всіх дівчат Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, В мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю всіх дівчат, хоч усі вони кричать, Щоб нарешті я вибрав з-поміж них. Була в Канаді осінь – заманив мене ліс: Надійка сниться й досі у сяйві жовтих кіс – Та Наталка чарівна – кожній княжні […]...