Маяло житечко, маяло скорочено – Календарно-обрядові пісні

Маяло житечко, маяло,
Як у полі стояло,
А тепер не буде маяти,
А буде в стодолі (1) лежати.
До межі, женчики, до межі,
Бо мої пиріжечки у діжі.
До краю, женчики, до краю,
То я вам пиріжечка покраю.
Котився віночок по полю,
Просився у женчиків додому:
– Возьміте мене, женчики, з собою
Та занесіть мене до господаря в стодолу,
Бо я вже в чистім полі набувся,
Буйного вітречку начувся.
Од ясного сонечка нагрівся,
А дрібного дощику напився;
Нехай же я у стодолі одпочину,
Поки вивезуть знову на ниву.
(1)

Стодола (клуня) – будівля для зберігання врожаю, для молотьби.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Збирання врожаю, жнива – це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб – невід’ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні “Маяло житечко, маяло… ” жито виступає як дійова особа.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Берег дитинства твір.
Ви зараз читаєте: Маяло житечко, маяло скорочено – Календарно-обрядові пісні
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.