Менеджер… йопт

Related posts:

1. Особиста мрія Особиста мрія. Залишені епіграфом слова. Я запам’ятовую твої написані думки. Щастя навпаки. З тобою я вже нова. Розділяю власні випадки на остаточні крапки. Власна квартира мрій. десь у Львові біля парку, Творчість, секс і власні необдумані вчинки. Ми розмальовуємо в кольори душі нашу домашню арку, Живемо якось як в фільмах – без жодної зупинки. Купа […]...
2. Богдан Кіселичник – Ми підсіли на любов Ми підсіли на любов Я повторюю це знов Знов інтриги, знов слова Оп’яніла голова Зустрічаю твої очі Знов не сплю я тої ночі Ми ж підсіли на любов Я повторюю це знов Посміхаєшся щасливо Це обличчя, просто диво Щось я знову відчуваю Те, що було забуваю Все минає, все походить Час усе це, налагодить Я […]...
3. Іван Франко – “Вже сонечко знов по лугах… “ Вже сонечко знов по лугах Почало весняную роботу; І знов по широких полях Полились ріки людського поту. По тихій, по чистій ріці Знов сріблястая риба гуляє; По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає. Дзвенить птахів співами ліс, І зозуля кує коло кладки; Дорогою тягнеться віз – Секвестратор в село за податки. 28 марта 1880...
4. Іван Андрусяк – над косовом сміється білий сип Тарасові Мельничуку Над косовом сміється білий сип Яка заангажована принада А ти його прийми і вознеси Рожденний акы азъ во чреві ада Це алергія на звіриний крик Загубленого колеса в баюрі Це плаче серед паші вільний бик Сопе коняка загнана в алюрі І я сопу і сохнуть три хрести І під кущем похована корова І […]...
5. Леся Українка – Знов весна, і знов надії Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі мрії! Сни мої щасливі! Я люблю вас, хоч і знаю, Що ви всі зрадливі…...
6. Крістік Хрустік – Я стільки думала і просто глухо Я стільки думала і просто глухо. Я стільки мислила, хтозна чому?. І раптом чую – сміх гучний на вухо, І знов пишу тобі-собі, а не йому. Не я, не знов, не так, а навпаки. Лиш просто цигарки й окурки. Не ти летиш в мої тупі думки, Я просто граю із тобою в “жмурки”. Я може […]...
7. Баєчка Баєчка – різновид байки, невеличкий, здебільшого віршований гумористичний чи сатиричний твір. Розвиток Б. пов’язаний передовсім з іменем Л. Боровиковського (1809-89), автора збірки “Байки й прибаютки”, в якій чільне місце було відведено міні-байці. Поет вважав, що байка належить переважно до сатиричної, викривальної літератури, а “прибаютка” – до гумору. Повнокровному розвиткові Б. перешкоджала усталена думка, нібито цей […]...
8. Олександр Олесь – “Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні… “ Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… Ти знов прийшла, щоб кинуть на поталу Весь світ чуттів і дум моїх, Щоб вічно я страждав по ідеалу І досягнуть його не міг. 1904...
9. Андієвська Емма – Вечірня лягуна (сонет) Лягуна. Штиль. І обрис корабля, Який колись – у присмерку – пірати. Серпи зі світел – суходіл на рейді. Матерія на вищому щаблі. Кіоск на набережній. Ліхтаря стебло В неону діжці, що – усі – широти. Від молу – море – інші габарити, Лиш – часом – слину – хвиля, як верблюд. Готель. Каварня – […]...
10. Катя Гуйван – Сьогодні всі Сьогодні всі Без вийнятку курці Дешевих, непояснених емоцій. Бо в кожнім тілі, як на тій сороці Із мультика, Навішані разці Сережок, біжутерій на шнурку… І купа Недолугих наворотів У формах шмаття Й засобах звязку. Як добре, що я більше не курю. Серпень 2013р....
11. Руданський Степан – Бородатий хусит На підсінні в малій хаті Сидить старий хусит, Вопівночі над талмудом Бородою трусить. І, як рабин, зачитався, Читає, читає!.. А з підсіння запорожець В вікно заглядає… Заглядає та гадає, Чим би поживитись; Але в жида всюди голо, Куди подивитись. Тілько сам він бородатий, Борода до пупа, Та книжок його поганих Кругом ціла купа… Замишляє запорожець […]...
12. Оксана Осовська – Безсоння Всю ніч у мозку гастролює день, І циркулює по нейронах струмом. А вранці з дому вибіжить мішень Дорослістю прикрита і костюмом, Щоб знати : вічне серце чи забіг! Так вічна кава ставиться до столу, А в сумочці робочій оберіг – Чергова упаковка валідолу… Світ дошкуляє світний чи втіша, То успіх ліпиш, то тримаєш планку! А […]...
13. Степан Руданський – Чужая дитина не то що рідна Ой не тая, мій синоньку, Година настала, Щоб чужая дитинонька За рідную стала. Народна пісня Журилися муж з жоною, Що дітей не мали; Далі взяли та й під старість Сироту прийняли. Росте тая сиротина, Так їм помагає! Але старий, як чужому, Все не довіряє. Та вже, мабуть, недаремне Примовляють люди, Що дитинонька чужая За рідну […]...
14. І знову день… І знову ніч І знову день… І знову ніч… І знов, і знов, і знов. Можливо і не в тому річ? Та де ж це щастя, де любов? І час летить, а на душі паскудно І в голові дурні думки Чи то так страшно, чи то просто нудно Незнаю… Залишитись чи піти Піти кудись шукати друзів Нових і […]...
15. Іван Андрусяк – проповідуєш безвість Проповідуєш безвість як ніч проповідує спрагу Місце скрипу води оповите нічийним дощем Споконвічна гора з-під каміння просочує брагу А до кого та брага до кого та спрага тече На покатих прогалинах висяться тіні мужичі Ідол мозку липкий витирати крило об штани Був ти падким на простір так само як падким на звичай Тільки місяць забувся […]...
16. Тіна Карабанович – Рано рана З ким танцюєш милий… Хто друг тобі, А хто твій ворог… В чиїх лодонях цукор… На чиїх ще стигне порох… .? З ким співаєш милий… Де спочине серце… І ось дуель І ще раз – Купа фраз із страз… Довкола стільки зараз… І всі наче змовились… Так ницо, Проти нас. І вмер мій годинник- Вже […]...
17. Семенко Михайль – Крейцер Після року нудьги я беруся знову за Крейцера У 24 роки знов за старого Крейцера Ах чи ж скоро я покінчу з цим старим Крейцером Ах чи ж почну я знов цього старого Крейцера Щоб знов на ньому й зупинитись. Ми долі мусимо коритись А чому ж друзі мої вже давно розпрощались З Крейцером? Уже […]...
18. Олена Теліга – П’ятий поверх (Емігрантське) Так, завтра зрання та ж незмінна пісня, Все те ж життя бездомних волоцюг, І ще твердіше, ще міцніше стисне Тяжких турбот ржавіючий ланцюг. Та прийде вечір – завтра чи позавтра, Забувши втому, я не буду йти, Я буду бігти й обминати авта – На п’ятий поверх, де чекаєш ти. І невідмінно – березень чи […]...
19. Борис Грінченко – Весна іде! Весна іде! В повітрі молодому Далекий крик мандрівних журавлів Вже розітнувсь: ключем вони додому У рідний край летять з чужих країв. Весна іде! Веснянки задзвеніли, Лунає спів по луках і гаях – Мов устають нові могутні сили В людських серцях, придавлених серцях. І в грудях знов солодкії бажання, І в грудях знов устали поривання, І […]...
20. Тодось Осьмачка – до вічної ночі Ох, ноче, ноче без луни і крику Без місяця і без зірниць, Я знов твою пустелю дику Полохаю із-під ялиць. Шумлять гілляки таємничі бору, Аж сніг спадає на пеньки, І в мене з ними разом руки вгору, Здається, клякнуть вже віки. І знов, і знов душа моя безсила Питається прокляттям літ: Навіщо ти мене взяла […]...
21. Руданський Степан – Моя смерть Прийшла смерть моя, Легке точиться… Ти мори, маро, Коли хочеться. Я віддам землі Всі кісткі мої, А на світ пушу Лиш щілки мої! Не умруть вони: Кожна щілочка Полетить жива, Як та пчілочка; Полетить жива І покотиться, В сотні, тисячі Переплодиться. І я знов живий Світ оглядую, Смерті першої Не пригадую. Прийде друга смерть – […]...
22. Дмитро Павличко – “Зачах, згорів я до основ… “ Зачах, згорів я до основ, Та знов іде хвилина дива, Коли підкріплюється знов Душа голодна і жаждива. Це ти даєш мені життя, Це ти від ста смертей ослона! Цілюще губ твоїх пиття, Святі хліби грудей і лона. Благословенна, дорога, В моїй крові і в плоті суща. Ти вічна, як моя жага, Як голод мій, ти […]...
23. Леся Українка – “Стояла я і слухала весну… “ Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії....
24. Таня Гелетюк – Моя залежність Ти моя невипита отрута, Що повільно всмоктується в кров, Ти моя кінечна вбивча доза Щохвилини необхідна… знов і знов… Ти моя залежність для спасіння, Ти умова гарантуюча життя, Ти така близька мені людина, Запізніле долі каяття… Ти моя невичерпана ніжність, Ти спонтанна мрія ледь жива, Ти холодна закодована надія, Що вмирає довше, ніж слова…...
25. Валентина Капшук – То не твоє, як не чекають То не твоє, як не чекають, Солодку мить, зустрітись знов, То не твоє, як не питають, Що на душі..то не любов. Не те, коли тобі не вірять, І звинувачують весь час, То не твоє, коли не мріють, Торкнутися руки..хоч раз.. Ти знай, що не твоє, коли, Не б’ється серце в унісон, Не сяють очі, хоч […]...
26. Антонич Богдан-Ігор – Ротації Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
27. Наталія Пиж – І знову сни, і знову ти І знову сни, і знову ти І знову я не я… І знов весна, і знов сама І знову не твоя… . Лиш в снах одні На самоті З думками про життя Про те що ти не мій А я є не твоя… І знову сни, і знову ти Закохані… .щасливі… молоді… Залишимось такими як […]...
28. Ірина Галинич – Жіноча доля Втікай, втікай від долі, жінко, Не вір у світовий обман! Не позирай на правду дико, Рятуючись від нових ран. Ти лиш біжи, візьми з собою Лиш трішки гордості у путь, Бо знов святую думку твою На шлях неправди повернуть. І осквернить різким захватом Тебе реальності рука. Лиш просто мрій, ти ж можеш мати Світ мрій […]...
29. Іван Андрусяк – Копняки Він прийшов сюди в справах Але в перших же дверях Зустріли його копняком Він усміхнувся Це здалось йому навіть дотепним Спробував зайти ще раз Копняк Вирішив піднятися на другий поверх Але рухнув додолу звалений копняком Чемно притих в коридорі Копняк До дверей копняк На вулицю знову копняк Тоді він запрагнув хоча б Патетичної смерті І […]...
30. Євген Маланюк – Зловісне Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Щo буде степ, руїна й вітер, Що почорніє світ сей білий, Що все живе пожруть пожежі, Що тільки віщий свист Сібілли Лунатиме в сліпім безмежжі. Сузір’ям скаже Бог вознести У мертвім небі пентограмму, Й новий про це напише Нестор В самотній катакомбі […]...
31. Невідомий – Ви вбили мене Ви вбили мене Коли я ще спала. Розірвали мій світ І тіло моє розірвали. Я пробачила вас Коли помирала. І душа Прямуючи через браму очей Моїх синіх Теж пробачала. Я завершилась Зникла Я доіснувала. Викреслююсь з переходів Зникаю з вагонів. Сльозами стаю Будую маршрути в коханого На щоках. 9-ий поверх мій аеродром Вирушаю Не шукайте […]...
32. Семенко Михайль – Натхнення Я знов почув, як хвилі неспокійні Натхнення ніжного у серці прокотились, До струн пісень моїх покірно прихилились, І кобзи віщої почув я згуки ніжні. Могутні крила з піснею ростуть І сили неземні за хмари підіймають. Куди вони ще серце моє звуть, Поранене – ще знов навіщо рвуть, На шлях який мене передзначають? 17. XII. 1911. […]...
33. Павло Глазовий – Куца Фенька Десять літ финтила Фенька в модній міні-юбці, Але пари підшукати не вдалось голубці. І не знала б Фенька бідна, як їй бути далі, Та замітку прочитала в свіжому журналі, Що в столиці електронні є вже автомати, Що дівкам допомагають женихів шукати. Жвава Фенька найкоротшу одягла спідницю І негайно полетіла літаком в столицю. В інститут прибігла […]...
34. Антонич Богдан-Ігор – Гвоздики Зелені сутінки. Гвоздики – Посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. Вгорі зелена яма світла, Ядро – гвоздика електрична. Ні, ми до того ще не звикли, Що наша молодість не вічна. Але колись до цього звикнем… Та поки що свята омана – Ота дружба з життям […]...
35. Олесь Гончар – Поля навкруг мене Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть лейтенанта мого на півслові, Коли ми ходили на штурм бліндажів, Коли шматували нас міни чужі. Знов слухаю степу я срібні пісні, Знов чую, як пахнуть святі полині. Марево бачу: отари овець На обрії йдуть, водяні, […]...
36. Мій любий друже… (частина 2) Ну що привіт мій любий друже Розказуй як ти там живеш… ? Я тебе прошу, і прошу дуже Скажи… коли мене ти звідси забереш? Мені набридло вже так жити, Мені набрид вже весь цей люд… Мені набридло стільки пити, Але по іншому немош вже тут. Як же хочеться мені туди… Де є кохання і купа […]...
37. Юля Миргородська – розлетілись листки Розлетілись листки, Розлетілись думки. Хочу літа. Поряд зовсім не ті. Чужі близько, Ти ні. Не здуріти б. Ти говориш, мовчу. У думках обійму. Знов розмови. Ну скажи щось. Кажу – Хочу в гори. Щоб нам тепло було, Щоб нам разом було, Щоб з тобою. А сьогодні я знов Замість купи умов, Доки бог не почув […]...
38. Ірина Галинич – Мої фурії У смутних начерках вона любила Відкрити зміст, здолати ніч. Цією грою душу захопила. Чому? Питатися даремна річ. Вона, як сон. Ні, швидше – наче мана. Летить на крилах, пісню ведучи. Усе п”янить, сама собою п”яна. Веде мене, за руку беручи. Їй не загроза мітки тих кордонів, Вона веде усе вперід, вперід! Вона прихильниця тих дивних […]...
39. Антонич Богдан-Ігор – Поворот Вернувся я, де вільхи й риби, Де м’ята, іви, де квітчасті стіни; І знов цілую чорні скиби, Припавши перед сонцем на коліна. Ой, похилилось надо мною, Як мати понад сином, полум’яне. І знов мене земля напоїть, Мов квіт росою, поцілунком тьмяним. І чорні скиби, й сині плавні, На плоті хмари, наче плахти, висять. Тут я […]...
40. Антонич Богдан-Ігор – Четвертий кут Віра, надія, любов. – ч. 1 О, вічно тужать людські душі, Час принесе поразку. Хай нам шепоче янгол в уші Нову шовкову казку. Прилине срібний янгол уночі, Примара невидима, Аж батьківщину осяйну сплячи Побачиш над очима. Пізнати знов єдине і важне, Почути знов забуте, Та осягнути недосяжне, Здобути нездобуте. Де від землі до вічності є […]...