Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський)



Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський)

Погожий сонячний день 21 червня 1941 року. Природа наливається життєдайною силою в цю благодатну пору раннього літа. Колосяться хліба, радуючи серце селянина-трудівника. Над рідною землею повільно спускається літній вечір. Спалахують міріади електричних вогнів, з широко відчинених вікон шкіл линуть веселі мелодії. Це учні-десятикласники, отримавши атестати зрілості, прощаються з рідною школою на традиційному випускному вечорі.

Та от на світанку тої далекої

чорної неділі з безхмарного неба поле-тіли на нашу землю ворожі бомби. Почалася Велика Вітчизняна війна.

Тяжкі випробування випали на долю нашого народу в ці роки.

25 письменників України загинули на війні смертю хоробрих. Серед них Олекса Десняк, Микола Трублаїні, Микола Шпак та інші.

Героїчні подвиги захисників Вітчизни яскраво відображені в художній літературі. Радянського воїна на подвиг кликали священне почуття любові до рідної Батьківщини, дружба наших народів і непохитна віра в перемогу над німецько-фашистськими загарбниками.

У перші роки Великої Вітчизняної війни Максим Рильський, звертаючись

до сплюндрованої ворогом України, утверджує її нездоланність, бо запорукою цього є дружба наших народів-братів:

… Україно! Ти в славній броні не одна,

В ній з тобою під стягом багряним – народи!

У “Слові про рідну матір” образно розкриваються джерела сили і могутності нашої Вітчизни: всенародна демократія, дружба народів, патріотизм народу:

Ні! Сили на землі нема

І сили на землі не буде,

Щоб потягти нас до ярма

Щоб потоптати наші груди…

“Слово… ” завершується образом сонця, що устає на Сході – символом недалекої перемоги над ворогом.

У грізні години Вітчизняної війни В. Сосюрою була написана поезія “Любіть Україну”. Наша Армія вже завершувала звільнення рідної землі від фашистських загарбників. Поет повернувся з фронту в напівзруйнований Київ. Любов до рідного міста і гордість за рідну країну, а також жаль через те, що ворог заподіяв їй шкоди, – всі ці високі патріотичні почуття злилися в душі поета і зродили поезію “Любіть Україну”.

“Вітчизна непоборна і вічна”, каже поет, вона зводиться з руїн

І знову живе:

Як та купина, що горить – не згора,

Живе у стежках, у дібровах…

Поет використав із давньої легенди образ купини, яку не бере вогонь. Неопалима купина – символ безсмертя.

Давним-давно зарубцювалися рани війни. Але не слабшає біль втрат у нашого народу. Обеліски, пам’ятники, братські могили, вулиці і площі, названі на честь переможців, навічно зберігатимуть у нашій пам’яті доблесних солдатів, що розгромили фашистську нечисть.

Гордо звівся на кручах древнього Славутича величний меморіаль ний комплекс “Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”. З усіх куточків нашої країни, з багатьох країн світу сюди приїздять люди, щоб низько вклонитись мужності і стійкості радянської людини.

… Дні севастопольських боїв! Вони легендами встають із історії. На курганах та узгір’ях славного міста зводяться обеліски – вічні пам’ятники героям, які полягли в боях за честь і незалежність Вітчизни.

Крик зболеного серця, відчуття минулого горя народу викликає у нас страшна трагедія білоруської Хатині, яка сприймається як узагальнена картина фашистських злочинів часів Великої Вітчизняної війни.

Серце стискається, коли бачиш скалічені стіни Брестської фортеці, напівзруйновані каземати і форти.

Бабин Яр – одна з найстрашніших трагедій в історії людства – трагедія усієї України, всіх її народів.

Бабин Яр увійшов в історію людства як гігантська братська могила.

Для нашої Батьківщини завжди буде святом 9 Травня. У ті весняні дні закінчився великий шлях, позначений багатьма жертвами.

І наш святий обов’язок – завжди пам’ятати про тих, кого немає поряд з нами, хто загинув на війні. До цього нас закликають рядки з вірша М. Ісаковського:

Куди б не йшов, не їхав ти,

А тут ти зупинись

Могилі рідній, дорогій

Всім серцем поклонись.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Релігійні мотиви в творах антонича.
Ви зараз читаєте: Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський)