Мій улюблений вірш Максима Рильського



М. Т. Рильський – поет, твори якого хвилюють читача, не залишають байдужими людей різних смаків. Особливо мені подобаються вірші поета про твори мистецтва.

М. Рильський мав дар музиканта, добре грав на фортепіано, слухав знаменитих співаків і народних кобзарів. Поет вважав, що музика зачіпає такі струни людської душі, які непідвладні іншим мистецтвам.

У поетичному доробку поета є такі вірші, як “Бетховен”, “Шопен”, “Пісня”, “Пісні”, “Іванові Козловському”, у яких розкрито велику силу музики і пісні.

Я ніколи

не забуду того враження, першого, незабутнього, яке викликало почуте читання вірша “Шопен” моєю вчителькою під музику композитора.

Почався урок. Вчителька сказала, що сьогодні ми матимемо можливість почути двох геніїв – поета і композитора, творчість яких злилася в єдине ціле. 1 вона поставила вальс Шопена, а потім своїм чудовим голосом почала читати поезію М. Рильського… Стихло читання і стихла музика, а ми сиділи, мов зачаровані.

У вірші “Шопен” (1934) М. Рильський передає почуття радості і смутку ліричного героя, яке викликав вальс Шопена:

Шопена вальс… Ну хто не грав його

І хто не

слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби…

Ніжний вихор звуків музики Шопена викликає в уяві ліричного героя картину засніженої зими, сани з прекрасними кіньми, які везуть закутану у білі хутра його кохану:

І знову бачу те лице, що ледве

Із хутра виглядає… Що мені?

Невже то сльози на її очах?

То сльози радості – хто теє скаже?

То сльози смутку – хто те розгада?

Прагнення ліричного героя осягнути щастя, його уявну погоню за коханою в музиці передає “ніжний вихор звуків”, а у вірші поета – чергування окличних і питальних речень, що відтворюють радість і сум, надію і відчай:

Пане Фредеріку,

Я знаю, що ні вітру, ні саней,

Ані коня немає в вашім вальсі,

Що все це – тільки вигадка моя,

Проте…

… … … … … … … … … … … … … … … … .

А сьогодні я

Люблю свій сон і вас люблю за нього,

Примхливий худорлявий музиканте…

Вірш “Шопен” не має рим, він написаний білим віршем, своєю інтонаційністю він нагадує монолог схвильованої людини. Це прекрасна поезія, що відтворила по-своєму почуття ліричного героя, навіяні музикою великого композитора. Слухайте і читайте твори мистецтва, і хай вони надихають вас на щирі і прекрасні почуття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



П'ятнадцятирічний капітан скорочено переказ.
Ви зараз читаєте: Мій улюблений вірш Максима Рильського