Микита Годованець – Хомин спадок

ХОМИН СПАДОК

Дізнавсь Хома, що на чужім селі

Старенька тіточка подякувала богу.

Не можна не піти не виплакать жалі,

Небіжку провести в далеку путь-дорогу

(Такий із вік-віків порядок).

Та й інше там цікавило Хому:

Казала мати, що йому

Від тітки має бути спадок.

Той спадок казна-що – дійничка,

Але й дійничка не дрібничка,

Коли вона надійно в план стає

І в плані роль відіграє.

“В сусіда є теличка невеличка,

Він дасть теличку за дійничку,

Теличка буде жить,

Рочок перебіжить,

Корівка помудрує,

Бичка мені дарує,

Бичок оформиться в бика,-

Тоді, го-го, не буду драти пішака… ”

Аж ось село. Ось тітчина садиба,

І… тітка по двору весела диба.

Лиха тобі мара –

Не думала вмирать стара!

* * *

Ой, не один Хома погану має звичку

Писати в плани тітчину дійничку!

“Xомин спадок”. Вперше надрукована в журналі “Вітчизна” (1959, № 8), написана 1958 року. Увійшла до збірок 1960, 1963 рр. Подається за останньою збіркою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Не сваріться жийте в згоді твір.
Ви зараз читаєте: Микита Годованець – Хомин спадок
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.