Микола Луків – Весна

Весна. Квітують вишні у саду.
Прийшла пора свята, благословенна.
Люблю тебе, красиву, молоду.
Кохана,
Наречена.

Спливли вінки Купала по річках,
Війнуло літо духом рути-м’яти.
Люблю тебе із сином на руках,
Дружина,
Мати.

Минуть поволі осінь і зима,
І знову світ засвітиться в онові.
Нічого в ньому кращого нема
Од вірності,
Любові.

Нема. Не буде. Зроду не було.
Тому безсмертна у віках людина.
Схилю до тебе лагідно чоло.
Люблю тебе,
Єдина.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Характеристика образу сореля та жіночих образів.
Ви зараз читаєте: Микола Луків – Весна
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.