Микола Руденко – Сосни – колони собору

Сосни – колони собору,
Небо – розписана баня.
В білій безмовності бору
Дятла ритмічне длубання.

Дятел – як попик, що носом
Мудрість длубає церковну.
Сонце освітленням косим
Схожість довершує повну.

Дятле! Молитви не треба
Із крижаного Синаю.
Сам я під банею неба
Вищу премудрість пізнаю.

Засіб длубання простого
Між сніговими дарами
Не розповість, що святого
Є у зимовому храмі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Сеньйорито акаціє літeратурний паспорт.
Ви зараз читаєте: Микола Руденко – Сосни – колони собору
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.